Постанова № 32704657, 24.07.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4325/13-a

категорія 8.2.1

24 липня 2013 р. м. Житомир

час прийняття 15 год. 00 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участі секретаря Коваля О.В.,

за участі представника позивача Ващенка Л.М.,

за участі представника відповідача Летушева М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

12 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" (далі - ТОВ "Ємільчино-льон") звернулося до суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - Новоград - Волинська ОДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.06.2013 № 0004752200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 54911 грн: 43929 - за основним платежем та 10982,00 грн - фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проведення перевірки податковим органом зроблено висновок, що правочини, здійснені ТОВ "Ємільчино-льон" при придбанні товарів від постачальника - ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" за липень, жовтень 2012 року не були спрямовані на настання правових наслідків.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення, з яким, як і з висновками акту виїзної перевірки, позивач не погоджується. Зазначив, що усі операції з контрагентом підтверджені відповідними первинними документами. Позивач вказав про необґрунтованість та безпідставність тверджень відповідача щодо нікчемності угод і вважає що спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що у травні 2013 року в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача було виявлено його взаємовідносини з придбання скрапленого газу у ТОВ «Інтернафтогазінвест Компані». Вказав, що договір, укладений між позивачем та його контрагентом, є таким, що не спричиняє реального настання правових наслідків, оскільки господарська діяльність ТОВ «Інтернафтогазінвест Компані» має ознаки нереальності, та як наслідок позивачем неправомірно завищено суму податкового кредиту та занижено суму зобов'язань з податку на додану вартість. Зазначив, що зважаючи на викладене спірне податкове повідомлення - рішення винесене відповідно до вимог податкового законодавства.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 17.05.2013 по 18.05.2013 працівниками Новоград - Волинської ОДПІ проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Інтернафтогазінвест компані» за липень та жовтень 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт від 18.05.2013 № 498/22-00/31981059 (а.с. 12 - 23) в якому зазначено, що перевіркою встановлено такі порушення:

- ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" до ТОВ "Ємільчино-льон" за липень, жовтень 2012 року;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті завищення підприємством податкового кредиту було занижено податок на додану вартість на загальну суму 43929,30 грн., в томі числі за липень 2012 року у сумі 11523,63 грн. та за жовтень 2012 року у сумі 32405,67 грн.

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем прийнято щодо позивача спірне податкове повідомлення - рішення від 04.06.2013 №0004752200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 54911,00 грн: 43929,00 грн - основний платіж та 10982,00грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с.30).

Суд не погоджується з даним податковим повідомленням - рішенням з огляду на таке.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України (далі - ПК).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку; сплаченого нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначено в окремих рядках: .. .е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг...

ТОВ "Ємільчино - льон" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 31981059, основним видом економічної діяльності є роздрібна торгівля пальним (а.с.32). На балансі у позивача знаходяться 2 автозаправні станції в Житомирській області за адресою:

- вул. Кірова,59,смт. Ємільчине;

- вул. Садова, 34,с. Сімаківка, Ємільчинський район (а.с. 120-121).

TOB "Інтернафтогазінвест Компані" відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності за КВЕД має оптову та роздрібну торгівлю пальним, в липні- жовтні 2012 року було зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.116-118).

Судом встановлено, що 26.07.2012 між TOB "Ємільчино-льон" (Покупець) та TOB "Інтернафтогазінвест Компані" (Постачальник) укладений договір №24/07-2012 на постачання скрапленого газу (а.с. 33-37).

Відповідно до розділу 2 "Порядок та умови поставки газу" вказаного договору визначено, що постачальник може здійснювати поставку газу на одній з таких умов: СРТ- "перевезення оплачено до", або EX WORKS - франко склад". Відвантаження газу на умовах EX WORKS за даним договором здійснюється з газонапірної станції Постачальника, що знаходиться за адресою: Васильківський район Київської області с. Калинівка, вул. Залізнична, 168. Відвантаження та доставка газу на умовах СРТ за даним Договором організовується Постачальником та оплачується Покупцем. Постачальник зобов'язується здійснити поставку газу окремими партіями в розумні строки (терміни), на адресу вказану Покупцем.

Пунктом 3.5 розділу 3 "Порядок прийому - передачі газу за кількістю та якістю" договору №24/07-2012 визначено, що кількість фактично поставленого газу та його загальна вартість зазначається у видаткових накладних. Датою поставки газу вважається: дата відмітки представника покупця на відповідні товарно- транспортній накладній - при передачі на умовах СРТ (пункт призначення); дата, вказана в видаткових накладних, при передачі у власність газу на умовах EX WORKS - (місце зберігання).

Відповідно до розділу 4 "Ціна (вартість) газу та умови оплати газу" цього Договору визначено, що оплата газу здійснюється покупцем безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника на умовах 100% передоплати газу. Оплата газу проводиться покупцем по кожній окремій партії газу.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження виконання договору №24/07-2012 на постачання скрапленого газу та реальності операцій із контрагентом позивачем надано суду копії податкових накладних та квитанції про їх включення до реєстру податкових накладних (а.с. 38-45,62-63), копії видаткових накладних (а.с.46-50, 61) платіжні доручення (а.с. 51-60), товарно - транспортні накладні (а.с. 64- 68, 122-125).

Крім того, представник ТОВ "Ємільчино-льон" пояснив, що за необхідності отримання скрапленого паливного газу позивач направляв заявку директору ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" з проханням здійснити в певну дату поставку на свої АЗС і вказував орієнтовну кількість газу (а.с. 98-101).

Постачальник привозив газ на АЗС Покупця і це відображалось також в Х-звіті касового апарату АЗС станом на дату отримання газу (а.с.107,109, 111-115) і кожен оператор АЗС також оформляв змінний звіт де відображалось надходження нафтопродуктів та їх рух під час його зміни на АЗС (а.с.102,104, 108,110).

Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однією з ознак, яка згідно з ЦК впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угода, укладена між позивачем та ТОВ "Інтернафтогазінвест Компані" спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Крім того, згідно ст.228 ЦК правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТОВ "Ємільчино-льон" та його контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивач уклав угоду із контрагентом на поставку скрапленого газу і ці поставки повністю підтверджуються первинними документами ТОВ "Ємільчино-льон" і відповідністю господарській меті діяльності позивача і ним також доведено рух газу до автозаправних станцій ТОВ "Ємільчино-льон" та в них. Позивач правомірно включив суми податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Інтернафтогазінвест Компані» до податкового кредиту. Тому твердження податкового органу про наявність ознак нереальності здійснення господарської діяльності позивачем з ТОВ «Інтернафтогазінвест Компані» у липні і жовтні 2012 року суд вважає безпідставним.

За таких обставин, зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Як видно з платіжного доручення № 64 від 11 червня 2013 (а.с. 2), позивачем сплачений судовий збір в розмірі 546,12 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 КАС, суд,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.06.2013 № 0004752200, винесене Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" судовий збір у розмірі 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 12 коп.

Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.