Постанова № 32704629, 09.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2013 року місто Севастополь 11 год. 25 хв. Справа №827/1417/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхін С.А.,

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю:

представника позивача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутністю;

представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаранта» - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаранта» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополі з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаранта» про стягнення заборгованості у розмірі 493 919 грн. 03 коп.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 827/1417/13-а, справу призначено до судового розгляду.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем узгоджена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена податковим повідомленням-рішенням, у добровільному порядку у строки, встановлені законодавством, на сплачується.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя у період з 10 листопада 2011 року по 18 листопада 2011 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю "Таврида-Електрик" та з відповідним постачальником за ланцюгом придбання у період діяльності - червень 2011 року, а також по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю "Феанор" та з відповідним постачальником за ланцюгом придбання у період діяльності - серпень 2011 року.

Копію наказу від 09 листопада 2011 року № 1588 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта", направлення від 09 листопада 2011 року № 1011/01-057 вручено до початку проведення перевірки 10 листопада 2011 року директору товариства Бурцевій Олені Станіславівні.

За результатами перевірки складено акт від 25 листопада 2011 року № 134/23-1/35418239/9593/10, у якому зафіксовано порушення платником податків у періодах: червень, серпень 2011 року норм частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та порушення норм Податкового кодексу України, а саме: пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44.4 статті 44 у частині ненадання до перевірки документів; підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187 у частині завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у взаємовідносинах з контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Таврида-Електрик", товариством з обмеженою відповідальністю "Феанор"; пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 у частині завищення податкового кредиту у взаємовідносинах з контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю "Продсоюз-7", товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Інпол".

На підставі акту перевірки, керівництвом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя 09 грудня 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002220231 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Амаранта" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 480 847 гривень 50 копійок, у тому числі зі штрафних санкцій - 29 491 гривня 50 копійок.

Не погодившись з вказаним рішенням, платник оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 10 травня 2012 року № 8135/6/10-2115 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової служби у місті Севастополі, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, були залишені без змін, а скарга платника податків - без задоволення.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 185 Кодексу врегульований порядок визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначений статтею 188 Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо обчислення податкових зобов'язань у статті 203 Кодексу зазначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 цього Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що відповідач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2011 року № 0002220231 про донарахування податку на додану у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28 серпня 2012 року у справі № 2а-1273/12/2770, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаранта» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.

Згідно зі частинами першою, третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, останнім днем строку погашення донарахованих контролюючим органом Товариству з обмеженою відповідальністю «Амаранта» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 480 847 грн. 50 коп. є 10 грудня 2012 року.

Проте, у порушення зазначених норм законодавства відповідачем сума заборгованості (з урахування переплати у сумі 2 грн. 86 коп.) у розмірі 480 844 грн. 64 коп. до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Загальна сума несплаченої пені станом на час звернення до суду складає 13 074 грн. 39 коп.

Таким чином, усього сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаранта» зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням пені складає 493 919 грн. 03 коп.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу.

Судом встановлено, що 08 січня 2013 року на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 22 про сплату боргу у розмірі 493 919 грн. 03 коп.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Заходи примусового стягнення, вжиті інспекцією, до погашення заборгованості не призвели.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаранта» в доход Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 493 919 (чотириста дев'яносто три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 03 коп. шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності підприємства, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих підприємство.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 15 липня 2013 року.

Суддя (підпис) С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін