Рішення № 32703486, 19.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/29361/2012

Провадження №2/761/526/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля,

в с т а н о в и в:

В грудні 2012 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.03.2012 року між ним та ОСОБА_2, було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язувалась передати йому у власність автомобіль, марки ГАЗ 2752-414,2007 року випуску, а позивач в свою чергу був зобов'язаний прийняти автомобіль і сплатити грошову суму в розмірі 27000,00 грн. Цього ж дня в рахунок оплати за укладеним договором позивач передав через представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 27000,00 грн., а йому передали автомобіль та ключі від нього. По причині зайнятості відповідачки ОСОБА_2 договір купівлі-продажу належним чином не був оформлений, але було оформлено у нотаріуса генеральну довіреність терміном на 5 років, якою позивачу надавалось право керувати автомобілем ГАЗ, знімати з обліку, продавати, міняти, тощо. В подальшому відповідачка ОСОБА_2 під будь-яким приводом ухилялась від укладення між ними належним чином оформленого договору купівлі-продажу транспортного засобу. Автомобілем він користувався, проходив технічний огляд, здійснював поточний ремонт. У вересні 2012 року він дізнався, що транспортний засіб знаходиться під арештом, накладений державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві. Вважає, що він набув право власності на транспортний засіб правомірно, а тому просив суд визнати Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26.03.2012 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 дійсним; визнати за ним право власності на транспортний засіб марки ГАЗ 2752-414, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; зняти арешт з даного транспортного засобу.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просили їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та представник ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позовних вимог не заперечує.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власником автомобіля марки ГАЗ - 2752-414,2007 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_2, НОМЕР_3, тип - вантажний вантажопасажирський, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.18).

2 серпня 2011 року нотаріально посвідченою довіреністю серії ВРХ № 143426 відповідачка ОСОБА_4 уповноважила гр. ОСОБА_3 бути її представником в усіх організаціях, в тому числі в організаціях Державтоінспекції, органах нотаріату, біржах, страхових компаніях, судових та правоохоронних органах з усіх питань щодо володіння, користування і розпорядження належним їй на праві власності автомобілем ГАЗ - 2752-414,2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

26.03.2012 року ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 підписав з позивачем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язувалась передати ОСОБА_1 у власність автомобіль, марки ГАЗ 2752-414,2007 року випуску, а останній в свою чергу був зобов'язаний прийняти автомобіль і сплатити грошову суму в розмірі 27000,00 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1., 6.1. Договору купівлі-продажу відповідачка ОСОБА_2 зобов'язувалась посвідчити нотаріально з покупцем договір купівлі-продажу транспортного засобу 30 березня 2012 року в приміщенні нотаріуса за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.11) та здійснити всі необхідні дії щодо зняття вказаного транспортного засобу з реєстрації в органах ДАІ.

На підтвердження розрахунку за проданий автомобіль марки ГАЗ - 2752-414, 2007 року випуску в сумі 27 000 грн. позивачем надана копія розписки про те, що ОСОБА_5, який дії від імені ОСОБА_2 одержав кошти від покупця ОСОБА_1 в сумі 27000,00 грн.(а.с.19)

Відповідно до ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Підстави набуття права власності на майно чітко визначені цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, закон надає суду право визнавати дійсним договір, який через недодержання сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення є нікчемним.

Судом встановлено, що Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26.03.2012 року між сторонами укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.

Разом з тим, як зазначалося вище, ч. 2 ст. 220 ЦК України надає суду право визнавати дійсним нікчемний договір, а не договір, який не є укладеним. Саме на це звернув увагу Пленум Верховного Суду України у п. 13 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 в якому зазначив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації.

У зв'язку з цим, не будучи укладеним, договір не може бути визнаний судом дійсним на підставі ст. 220 ЦК України.

Також судом встановлено, що окрім підписання між сторонами договору купівлі-продажу транспортного засобу, того ж дня 26.03.2012 року ОСОБА_3, який дії від імені ОСОБА_2 довіреністю, що посвідчена приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу та зареєстрована у реєстрі за № 4206, уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_2 у відповідних структурних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України (втому числі - в Державтоінспекції) та в Банках України, чи в будь-яких інших установах, підприємствах чи організаціях незалежно від їх підпорядкування, а також у відносинах з іншими учасниками дорожнього руху з питань, пов'язаних із належним забезпеченням експлуатації нею належного їй автомобіля марки ГАЗ - 2752-414, 2007 року випуску. Для належного виконання наданих цією довіреністю повноважень представнику надані всі необхідні за чинним законодавством права, пов'язані із забезпеченням належної експлуатації транспортного засобу серед іншого стосовно: своєчасного проведення технічного огляду автомобіля; його техобслуговування та ремонту; підписання від її імені заяв та/чи інших необхідних документів, пов'язаних з довіреністю; замовлення та оплата послуг; сплата від її імені необхідних зборів та податків; керування автомобілем в процесі виконання довіреності; виконання всіх інших юридичних дій у межах та в обсязі, передбачених законодавством України для такого роду повноважень. Дійсність довіреності визначена до 2 серпня 2016 року.

15.12.2011 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві на підставі виконавчого листа № 2-5209 від 03.01.2011 року виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2, в тому числі і щодо спірного автомобіля та оголошення заборони на його відчуження (а.с.28)

12.09.2012 року спірний автомобіль був тимчасово затриманий інспектором взводу ДПС по обслуговуванню СП № 5.(а.с.17).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи спірний транспортний засіб, зареєстрований за відповідачкою ОСОБА_2

Так, згідно із ст.ст. 237, 244, 245 ЦК України, довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За своєю правовою природою відносини представництва належать до організаційних майнових правовідносин, головним змістом яких є сукупність прав і обов'язків їх сторін по створенню передумов виникнення безпосередньо у того, кого представляють, прав і обов'язків внаслідок вчинення правочинів від його імені представником.

Відповідно до ст. ст. 238, 244 ЦК України, довіреність не є правовим оформленням переходу права власності.

Отже, сама по собі довіреність на право користування та розпорядження майном не свідчить про укладення сторонами договору купівлі-продажу автомобіля.

Торгівля транспортними засобами, що були в експлуатації, здійснюється відповідно до «Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами», затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 року № 228.

Видача довіреності на транспортний засіб, що був в експлуатації та має особливості цивільного обороту, без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та передбачає перехід права власності до третіх осіб.

Відповідно до п. п. 2, 7, 8 «Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Згідно з п. 7 «Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів», власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники - зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до п. 8 «Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів», реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не вжили заходів щодо переоформлення автомобіля у порядку, визначеному «Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів».

Належний відповідачці автомобіль досі не знятий з обліку, дій щодо зняття його з обліку не проводилось, що унеможливлює укладення договору відчуження автомобілю.

Крім цього, договір купівлі-продажу автомобіля повинен укладатися в письмовій формі, оскільки тягне за собою перереєстрацію власника автомобіля. Недодержання простої письмової форми угоди, що вимагається законом, не дає право суду визнавати право власності та таку угоду дійсною у зв'язку з фактичним виконанням сторонами умов угоди.

Розписка відповідачки ОСОБА_2 про одержання коштів за спірний автомобіль і довіреність, видана нею на право керування й розпорядження автомобілем, не є договором купівлі-продажу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212- 215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: