Рішення № 32703356, 23.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.13р. Справа № 904/3604/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 23 969,00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

Від позивача: Тарапатов Д.С., представник, довіреність №77-Д від 02.07.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "НОВИЙ", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 23969,00грн., з яких 14700,00грн. основна заборгованість за кредитним договором; 9050,23грн. - проценти за користування кредитом за період з 06.05.2008року по 23.04.2013року; 218,77грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків на підставі умов довгострокового кредитного договору №2312908/01 від 06.05.2008року та Додаткових угод до нього, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання та скріплення печатками сторін - далі по тексту - вищеназваний договір.

Посилаючись на те, що даний спір до суду було доведено з вини відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 06.05.2008року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2312908/01 на суму 50000,00грн., відповідно до п.1.1 умов якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 50000,00грн. шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача, що підтверджується прибутково-видатковим касовим ордером № 828_13 від 06.05.2008року, які відповідач отримав без жодних зауважень з кінцевим терміном повернення позивачеві, відповідно до даного пункту договору 05.05.2010року.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.1.1 умов вищеназваного договору до 06.05.2008року та Додаткових угод до нього частково виконав умови договору, тобто і частково розрахувався з позивачем шляхом перерахування грошових коштів, позивач посилаючись на умови вищеназваного договору та чинне законодавство України, а саме ст.ст. 526,530,1048,1049,1054 Цивільного кодексу України звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості, а саме: 23969,00грн., з яких 14700,00грн. основна заборгованість за кредитним договором; 9050,23грн. - проценти за користування кредитом за період з 06.05.2008року по 23.04.2013року; 218,77грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків на підставі умов довгострокового кредитного договору № 2312908/01 від 06.05.2008року та Додаткових угод до нього, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання та скріплення печатками сторін - далі по тексту - вищеназваний договір.

За результатами розгляду позовної заяви за № 3222 від 07.05.2013року ухвалою суду від 08.05.2013року порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 29.05.2013року.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 08.05.2013року та від 10.07.2013року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач 18.05.2013року власноручно отримавши ухвалу суду та 01.06.2013року повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні, з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

В останньому судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2013року справу було розглянуто без участі представника відповідача, за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2008року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №2312908/01 на суму 50000,00грн., відповідно до п.1.1 умов якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 50000,00грн. шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача, що підтверджується прибутково-видатковим касовим ордером № 828_13 від 06.05.2008року, які відповідач отримав без жодних зауважень з кінцевим терміном повернення позивачеві, відповідно до даного пункту договору 05.05.2010року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та не оспорюється відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.1.1 умов вищеназваного договору до 06.05.2008року та Додаткових угод до нього частково виконав умови договору, тобто і частково розрахувався з позивачем шляхом перерахування грошових коштів, позивач посилаючись на умови вищеназваного договору та чинне законодавство України, а саме ст.ст. 526,530,1048,1049,1054 Цивільного кодексу України звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості, а саме: 23969,00грн., з яких 14700,00грн. основна заборгованість за кредитним договором; 9050,23грн. - проценти за користування кредитом за період з 06.05.2008року по 23.04.2013року; 218,77грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків на підставі умов довгострокового кредитного договору № 2312908/01 від 06.05.2008року та Додаткових угод до нього, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання та скріплення печатками сторін.

Посилаючись на те, що даний спір до суду було доведено з вини відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, отже обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши вимогу позивача, обґрунтовані матеріалами справи з посиланням на чинне законодавство України, про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на загальну суму, а саме: 23969,00грн., з яких 14700,00грн. основна заборгованість за кредитним договором; 9050,23грн. - проценти за користування кредитом за період з 06.05.2008року по 23.04.2013року; 218,77грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків на підставі умов довгострокового кредитного договору № 2312908/01 від 06.05.2008року та Додаткових угод до нього, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання та скріплення печатками сторін, господарський суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, документально доведеними, не протирічащими чинному законодавству України, а отже такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 526,530,1048,1049,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "НОВИЙ" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 93; ідентифікаційний код 19361982) 14700,00грн. (чотирнадцять тисяч сімсот грн. 00 коп.) - заборгованість по основній сумі боргу; 9050,23грн. (дев'ять тисяч п'ятдесят грн. 23 коп.) - заборгованість по сплаті відсотків за період з 06.05.2008року по 23.04.2013року; 218,77грн. (двісті вісімнадцять грн. 77 коп.) - пеня за прострочення сплати відсотків за період з 24.04.12р. по 23.04.13р.; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 29.07.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко