Постанова № 32703166, 30.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа№ 910/7401/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Скрипки І.М.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Медик О.С. (дов. №01/07 від 01.05.2013 р.)

від відповідача не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

«Коровай»

на рішення

господарського суду м. Києва

від 20.05.2013 р. (суддя Босий В.П.)

у справі №910/7401/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Житниця» (далі - ТОВ «Житниця»)

до Публічного акціонерного товариства

«Коровай» (далі - ПАТ «Коровай»)

про стягнення 307 167,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.05.2013 р. у справі №910/7401/13 позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ «Коровай» на користь ТОВ «Житниця» заборгованість в розмірі 278 711,00 грн., пеню в розмірі 21 694,67 грн., 3% річних в розмірі 5 588,39 грн., інфляційні в розмірі 1 173,12 грн. та судовий збір в розмірі 6 143,34 грн.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення неправильно та неповно досліджено докази й встановлено обставини у справі, в зв'язку з чим порушено п. 2 ст. 104 ГПК України, судом не дотримано норм ст. 65 ГПК України та не вчинено необхідних дій по підготовці справи до розгляду тощо.

Представник апелянта в жодне судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином, про неявку та її причини суд не повідомив, клопотань про відкладення справи не надіслав, відтак апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути в його відсутності.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 11.04.2013 р. ТОВ «Житниця» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ «Коровай» про стягнення з відповідача 316 272,56 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на виконання умов контракту №23004 від 03.01.2012 р. (далі - Контракт) позивачем здійснено поставку товару, а відповідачем грошове зобов'язання по його оплаті належним чином не виконано, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 293 280,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17 701,34 грн. пені, 1 173,12 грн. інфляційних втрат та трьох процентів річних в розмірі 6 325,45 грн. тощо.

В ході судового розгляду справи від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 278 711,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1 173,12 грн., три проценти річних в розмірі 5 588,39 грн. та 21 694,67 грн. пені.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість позову, а відтак його задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що матеріалами справи підтверджено передачу позивачем товару відповідачу за Контрактом на загальну суму 293 280,00 грн., останнім кошти сплачено частково - в сумі 14 569,00 грн., таким чином заборгованість за поставлений товар становить 278 711,00 грн. Відповідачем цю заборгованість не спростовано, доказів її погашення не надано, обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання не наведено тощо.

Як встановлено матеріалами справи, 03.01.2012 р. між ТОВ «Житниця» (далі - Продавець) та ПАТ «Коровай» (далі - Покупець) укладено Контракт, згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити борошно житнє обдирне та шпалерне безтарно та в мішкотарі в строки та на умовах Контракту. Товар на підставі п. 3.3. Контракту вважається поставленим з моменту приймання на складі покупця.

Сторонами погоджено, що Покупець здійснює оплату з відстрочкою платежу протягом 5-ти банківських днів після відвантаження товару на розрахунковий рахунок Продавця згідно зазначеним у виставленому рахунку реквізитам (п. 4.1. Контракту).

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання Контракту позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 293 280,00 грн., що підтверджено накладними за період з 10.05.2012 р. по 23.11.2012 р., натомість відповідачем порушено умови Контракту - частково оплачено отриманий товар, а саме - в сумі 14 569,00 грн.

Вищенаведене підтверджено наявними у матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Житниця» та ПАТ «Коровай» від 01.05.2013 р. та 13.05.2013 р., підписаних сторонами та скріплених їх печатками, якими визначено заборгованість відповідача перед позивачем на момент проведення звірки в сумі 278 711,00 грн.

За договором поставки на підставі ч. 1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно на підставі ч. 1 ст. 530 ЦК України, підлягає виконанню в цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України та п. 4.1 Контракту, відповідача було зобов'язано розрахуватися за отриманий товар протягом 5 банківських днів після відвантаження товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ «Житниця» про стягнення з ПАТ «Коровай» заборгованості у розмірі 278 711,00 грн. є підставними, обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, їх не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак вони є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5 588,39 грн. три проценти річних, пені в розмірі 21 694,67 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 19.05.2012 р. по 20.05.2013 р., а також інфляційних в сумі 1 173,12 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з грудня 2012 року по січень 2013 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, які встановлено договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Сторони приписами п. 7.3. Контракту погодили, що у випадку затримки оплати товару від визначених п. 4.1. Контракту строків, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення оплати, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлео договором або законом.

Оскільки вимоги позивача зі стягнення з відповідача штрафних санкцій ґрунтуються на законі, місцевий суд їх задовольнив позовні - щодо стягнення пені в розмірі 21 694,67 грн., три проценти річних в розмірі 5 588,39 грн. та інфляційних в розмірі 1 173,12 грн. за розрахунком позивача, який визнав арифметично вірним.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Коровай» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 20.05.2013 р. у справі №910/7401/13 - без змін.

Матеріали справи №910/7401/13 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Скрипка І.М.