Рішення № 32702965, 24.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.2013р. Справа № 38/324

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

про стягнення 1459034 грн. 21 коп.

за участю представників:

від позивача: Цацуліна Т.О. - за довір.;

від відповідача: Кудряшова А.В. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 1459034 грн. 21 коп., з яких:

борг за договором №181 від 25.03.2002р. за спожиту активну електроенергію у лютому - квітні 2011р. - 405232,47 грн., сума 3% річних від суми боргу, що утворилась за лютий 2011р. - 11157,64 грн., інфляційні - 30451,66 грн., пеня - 57647,87 грн.,

а також суми донарахованих за невиконання грошових зобов'язань, стягнутих рішеннями суду Донецької області по справам №20/153 від 21.08.2008р., №25/63 від 19.05.2009р., № 38/269 від 18.11.2009р., №7/152 від 29.07.2010р., №20/63 від 26.04.2011р. в загальному розмірі: 3 % річних 166016,15 грн., інфляційних - 659933,94 грн. та пені - 128594,48 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, борг за договором №181 від 25.03.2002р. за спожиту активну електроенергію у лютому-квітні 2011р. у сумі 405232,47 грн., яка добровільно погашена протягом листопада-грудня 2012 року.

Крім того, відповідач стверджує, що при розрахунку інфляційних за прострочення оплати за спожиту активну електроенергію у лютому 2011 року позивач припустився арифметичної помилки і за розрахунком відповідача інфляційні по зобов'язаннях визначених по вказаним рішенням судів складають 553938,30 грн.

Відповідач, також посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, просить зменшити розмір пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач надав суду баланс підприємства станом на 31.03.2013р., звіт про фінансові результати за 1 квартал 2013 року, акти звірок заборгованості з позивачем.

Ухвалою суду від 16.01.2012р.. призначено судову економічну експертизу у справі № 38/324, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні. На вирішення експерту поставлено наступні запитання:

1.На яку суму збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. та за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві?

2.На яку суму збільшився борг внаслідок нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. та за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві?

3.На яку суму збільшився борг внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. та за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві?

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/57 від 21.06.2013р. (т.2 а.с.7-15) ОКП "Донецьктеплокомуненерго":

По першому питанню.

Згідно проведеному дослідженню: борг внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. та за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві збільшився на: станом на 30.06.2011р. - 821 133,46 грн. (36 104,50 грн (Додаток №1) + 785 028,96 грн (Додаток №4)); станом на 31.08.2011р.- 809 077,38 грн. (24 048,42грн (Додаток №1) + 785 028,96грн (Додаток №4)).

По другому питанню.

Згідно документам, наданим на дослідження, борг внаслідок нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. та за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві збільшився:

- за лютий - квітень 2011 року - на 8 358,98 грн (станом на 30.06.2011р.); на 11 573,41 грн. (станом на 31.08.2011р.) (Додаток №5);

- за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві - на 196 883,51гривень (Додаток №6).

По третьому питанню.

Згідно проведеному розрахунку: борг внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №181 від 25.03.2002р. збільшився на:

- за лютий - квітень 2011 року - на 43 188,04 грн (станом на 30.06.2011р.); на 58 763,43 грн. (станом на 31.08.2011р.) (Додаток №7);

- за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві - на 124 206,63гривень (Додаток №8).

Позивач повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго", на підтвердження таких обставин надано суду статутні документи підприємства та довідку і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Заявою від 24.07.2012 року та згідно пояснень наданих у судовому засіданні представник позивач просив суд вважати періоди нарахування від суми боргу, що утворилась за лютий-квітень 2011р:

3% річних. - 11157,64 грн. за період з 08.03.2011р. по 31.08.2011р.;

інфляційні - 30451,66 грн. за період з 01.03.2011р. по 30.06.2011р.;

пеню - 57647,87 грн. за період з 08.03.2011р. по 31.08.2011р.

24 липня 2013р. відповідач надав письмові пояснення, у яких повідомив суд про погашення заборгованості за активну електроенергію за лютий 2011р. у сумі 405232,47 грн., що підтвердив платіжним дорученням №6 від 23.11.2012 року. Позивач погашення відповідачем боргу у сумі 405232,47 грн. станом на 24.07.2013 року підтвердив.

З висновком експерта відповідач не погодився в частині донарахованих інфляційних на заборгованість, стягнуту за рішеннями суду. Відповідач наголошує на тому, що при розрахунку цих сум позивачем та експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст.625 ЦК України, а також допущена помилка при визначенні періоду нарахувань інфляційних втрат по основному боргу за рішенням суду№7/152.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2002 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії №181 (т.1 а.с.9-9), за умовами якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач - зобов'язався дотримуватись режиму споживання згідно з умовами договору та додатками до нього (п.2.1).

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що плата за електроенергію стягується у формі планових платежів один раз на місяць до 20 числа.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати за кожний день прострочення платежу зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п.5 договору, договір набирає чинності з з 25.02.2002р.та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання відповідачу електричної енергії, що підтверджується актами приймання - передачі електроенергії за період лютий - березень 2011року:

за лютий 2011р. було відпущено активної енергії - 1401399 кВт*г, реактивної електроенергії - 554660кВАр*г; генерація реактивної електроенергії - 12147кВАр*г

за березень 2011р. було відпущено активної електроенергії - 1567105 кВт*г, реактивної електроенергії - 595127 кВАр*г; генерація реактивної електроенергії - 10120кВАр*г

за квітень 2011р. було відпущено активної електроенергії - 864 515кВт*г, реактивної електроенергії - 355121 кВАр*г; генерація реактивної електроенергії - 3878,63кВАр*г.

Відповідач частково оплатив вартість спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим за період лютий - квітень 2011 року утворився борг у розмірі 405232,42 грн. (станом на дату подання позову - 31.10.2011р.)

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив цю заборгованість, про що свідчать наявне в матеріалах справи платіжне доручення №6 від 23.11.2012 року.

Позивач погашення відповідачем боргу у сумі 405232,47 грн. станом на 24.07.2013 року підтвердив.

Враховуючи такі обставини, провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу з активної електроенергії спожитої у лютому-квітні 2011р. у розмірі 405232,47 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідачем сума основного боргу була сплачена після порушення провадження у справі, отже витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача згідно до ст.49 ГПК України і підлягають стягненню на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих на заборгованість з активної електроенергії що утворилась за лютий-квітень 2011р.: 3% річних. - 11157,64 грн. за період з 08.03.2011р. по 31.08.2011р.; інфляційні - 30451,66 грн. за період з 01.03.2011р. по 30.06.2011р.; пені - 57647,87 грн. за період з 08.03.2011р. по 31.08.2011р. суд зазначає наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст.232 ГК України.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши наведені у позові розрахунки з урахуванням висновків судової економічної експертизи суд дійшов до наступного.

За даними висновків експертизи № 2/11/57, 3% річних за період з 08.03.2011р. по 31.08.2011р. складає 11537 грн., за даними розрахунку позивача - 11157,64 грн.. Отже задоволенню підлягає сума 3% річних заявлена в межах позовних вимог, а саме 11157,64 грн.

За даними висновків експертизи № 2/11/57, сума інфляційних нарахувань за період з 01.03.2011р. по 30.06.2011р. складає 36104,50 грн., за даними розрахунку позивача - 30451,66 грн. Отже задоволенню підлягає сума інфляційних втрат заявлена в межах позовних вимог, а саме 30451,66 грн.

За даними висновків експертизи № 2/11/57, розмір пені нарахованої за період з 08.03.2011р. по 31.08.2011р. складає 58763,43грн., за даними розрахунку позивача - 57647,87 грн. Отже задоволенню підлягає сума пені заявлена в межах позовних вимог, а саме 57647,87 грн.

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 57647,87 грн., 3% - 11157,64 грн. та сума інфляційних втрат - 30451,66 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача донарахованих на заборгованість, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області по справам №20/153 від 21.08.2008р., №25/63 від 19.05.2009р., № 38/269 від 18.11.2009р., №7/152 від 29.07.2010р., №20/63 від 26.04.2011р., суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що:

1)Рішенням господарського суду Донецької області 21.08.2008 р. по cправі № 20/153 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у pозмipi 804 294,58 грн., пеню в сумі 2 558,64 грн., інфляційні витрати в cумі 278 507 грн., 3% річних в сумі 32 276,22 грн.

Згідно розрахунків позивача за даним позовом донарахування склали: 3% річних згідно рішення суду склало 68167,34 грн. за період з 01.11.2008 -31.08.2011рр., інфляційних нарахувань - на суму 373 566,73 грн. за період з 01.11.2008 по 30.06.2011рр.

2) Рішенням господарського суду Донецької області 19.05.2009 р. по cправі № 25/63 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у poзмipi 528 348,48 грн., 3 % piчних 4 904,91 грн., пеню в cyмi 30 194 грн., інфляційні витрати в cумi 24 544,07 грн.

Згідно розрахунків позивача за даним позовом донарахування склали: 3% річних згідно рішення суду склало 35 695,97 грн. за період з 01.06.2009 по 31.08.2011рр.; інфляійних нарахувань - на суму 115 554,29 грн. з 01.06.2009 по 30.06.2011р.

3)Рішенням господарського суду Донецькоі області 18.11.2009 р. по cправі №38/269 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у poзмipi 522 933,53 грн., заборгованість за активну електроенергію у poзмipi 112 471,48, пені у cумі 55 433,45 грн., 3% річних у розмірі 7 486,47 грн., інфляційні витрати в cумі 10 982,86 грн.

Згідно розрахунків позивача за даним позовом донарахування склали: 3% річних згідно рішення суду склало 5 907,13 грн. за період з 01.12.2009 по 31.08.2011р.; інфляційних нарахувань - на суму 18 670,27 грн. за період з 01.12.2009 по 30.06.2011р.

4) Рішенням господарського суду Донецької області 29.07.2010 р. по справі № 7/152 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у poзмipi 1 591 334,38 грн., заборгованість за активну електроенергію у poзмipi 64 923,42 пені у cумi 120 957,88 грн., 3% річних у сумі 22 415,15 грн., інфляційні витрати в cyмi 55 971,83 грн.

Згідно розрахунків позивача за даним позовом донарахування склали: 3% річних згідно рішення суду склало 24 036,16 грн. за період з 01.07.2010 по 31.08.2011р.; інфляційних нарахувань - на суму 66 393,40 грн. за період з 01.07.2010 по 30.06.2011р.

5) Рішенням господарського суду Донецької області 26.04.2011 р. по справі № 20/63 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у poзмipi 1 989 802,94 грн., заборгованість за активну електроенергію 130 207, пені у cyмi 35 114,88 грн., 3% річних у сумі 8 495,56 грн., індекс інфляції в cyмi 12 831,31 грн.

Згідно розрахунків позивача за даним позовом донарахування склали: 3% річних згідно рішення суду склало 32 209,55 грн. за період з 01.01.2011 по 31.08.2011р.; інфляційних нарахувань - на суму 85 749,25 грн. за період з 01.01.2011 по 30.06.2011р., пені - 128 594,48 за період 01.01.2011 по 07.08.2011р.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №38/324.

Відповідач не надав суду доказів оплати стягнутої за вище переліченими судовими рішеннями суми основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, тому твердження відповідача про те, що ухвалення господарськими судами рішень про стягнення боргу за договором про постачання електроенергії №181 від 25.03.2002р. є новацією згідно ст.604 ЦК України - безпідставні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 04.08. 2011 р. у справі № 13/210/10, Вищого господарського суду України у постанові від 25.10.2010р. по справі № 20/242.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не сплатив до цього часу у повному обсязі основний борг за договором №181 від 25.03.2002р., стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справам №20/153 від 21.08.2008р., №25/63 від 19.05.2009р., № 38/269 від 18.11.2009р., №7/152 від 29.07.2010р., №20/63 від 26.04.2011р., то позовні вимоги про стягнення донарахованих 3% річних, пені та інфляційних на ці суми основного боргу є обгрунтованими.

Як вбачається з позовної заяви та розрахунків до неї, позивач просить стягнути в загальному розмірі: 3 % річних 166016,15 грн., інфляційних 659933,94 грн. та пені 128594,48 грн.

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/57:

1. Сума інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві станом на 31.08.2011р. склала 785 028,96грн.

2. Сума 3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві склала 196 883,51гривень

3. Сума пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у позовній заяві склала 124 206,63гривень.

Оскільки позивач не скористався своїм правом щодо збільшення позовних вимог визначених ст. 22 ГПК України, та дослідивши висновок експерта, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в межах заявлених позовних вимог, а саме 3 % річних у розмірі 166016,15 грн. та суми пені визначеної у висновку судового експерта у розмірі 124 206,63 грн.

Щодо розрахунку сум інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Дослідивши експертний висновок № 2/11/57 із зазначеного питання суд вважає його в цій частині необґрунтованим у зв'язку з тим, що експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст. 625 ЦК України. Інфляційні втрати є мірою відповідальності за порушення грошових зобов'язань за договором, але не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.ст.11,509 ЦК України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України). У той же час, чинне законодавство не містить норм, які б передбачали відповідальність за невиконання рішень господарського суду у вигляді нарахування інфляційних втрат. Крім того, під час розрахунку суми інфляційних втрат на суму основного боргу, стягнуту за рішенням суду №7/152, експертом невірно визначений (помилково збільшений) період нарахувань

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат виконані позивачем та експертом на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справам по справам №20/153 від 21.08.2008р., №25/63 від 19.05.2009р., № 38/269 від 18.11.2009р., №7/152 від 29.07.2010р., №20/63 від 26.04.2011р. суд дійшов висновку, що обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача є сума інфляційних втрат у загальному розмірі 553938,30 грн.

Отже, підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи позовні вимоги про стягнення з відповідача донарахованих на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справам по справам №20/153 від 21.08.2008р., №25/63 від 19.05.2009р., № 38/269 від 18.11.2009р., №7/152 від 29.07.2010р., №20/63 від 26.04.2011р. в загальному розмірі: 3 % річних у сумі 166016,15 грн., пені у сумі 128594,48 грн., інфляційні у сумі 553938,30 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% суд зазначає наступне.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені відповідач посилається на скрутне фінансове становище установи. На підтвердження таких обставин відповідач надав В обґрунтування свого клопотання відповідач надав суду баланс підприємства станом на 31.03.2013р., звіт про фінансові результати за 1 квартал 2013 року, акти звірок заборгованості з позивачем. Згідно пояснень представника відповідача, ОКП „Донецьктеплокомуненерго" постаачє теплову енергію до 53 населених пунктів Донецької області, в яких знаходиться 6047 багатоквартирних будинків, 183 школи, 191 дитячий садок, 83 лікарні. 78% споживачів ОКП „Донецьктеплокомуненерго" є населення, дебіторська заборгованість якого складає 393,6 млн. грн. Згідно балансу, відповідач має збитки на суму 216410 тис.грн., дебіторську заборгованість у сумі 568810 тис. За перший квартал 2013р. відповідач має збитки на суму 12475 тис.грн.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% заперечив, посилаючись також на скрутне фінансове становище ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення клопотання відповідача та зменшує розмір пені на 20%. Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 145483,60 грн. (розмір загальної суми пені огрунтованої матеріалами справи та розрахунками складає 181854,50 грн.)

Матеріали справи також свідчать, що протягом розгляду справи назва позивача змінилась з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго". Зі статутних документів позивача та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що зміна назви зареєстрована у встановленому законом порядку і така зміна не пов'язана з реорганізацією підприємства. Отже, суд вважає за необхідне змінити назву позивача у цій справі з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго".

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, позивач не надав господарському суду доказів, які обґрунтовують позовні вимоги в повному обсязі. Матеріали справи не містять доказів беззаперечного визначення відповідачу обсягу недорахованої електричної енергії у кількості 70984кВт*год на суму 53416,88грн.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» є частково обґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягають частковому задоволенню.

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 14826 грн. та сплачено за проведення судової експертизи 11167 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Змінити назву позивача з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго".

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго" до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 1459034 грн. 21 коп. - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" боргу за спожиту активну електроенергію у лютому - квітні 2011р. у розмірі 405232 грн. 47 коп. за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) кошти у сумі 907047 (девятсот сім тисяч сорок сім) грн. 34 коп., яка складається із:

- 3% річних від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому-квітні 2011р. - 11157 грн. 64 коп.

- інфляційні втрати від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому-квітні 2011р. - 30451 грн. 66 коп..

- пеня від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому-квітні 2011р.- 46118 грн. 29 коп.

- сум донарахованих на суму основного боргу, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області по справам №20/153 від 21.08.2008р., №25/63 від 19.05.2009р., № 38/269 від 18.11.2009р., №7/152 від 29.07.2010р., №20/63 від 26.04.2011р, в загальному розмірі: 3% річних - 166016 грн. 15 коп.; інфляційні втрати - 553938 грн. 30 коп., пеня - 99365 грн. 30 коп.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) судовий збір у розмірі 13703 (тринадцять тисяч сімсот три) грн. 63 коп. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 10321 (десять тисяч триста двадцять одна) грн. 84 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 24 липня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29 липня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов