Постанова № 32702810, 30.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Справа № 904/2368/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПАТ "ЕДЕМ"на постановувід 18.06.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/2368/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПрокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської радидоПАТ "ЕДЕМ"провнесення змін до договору оренди земельної ділянкиза участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача : не з'явився;

Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Томчук М.О., посв. №00606, дійсне до 01.08.2017;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 (суддя О. Васильєв), в задоволенні позовних вимог прокурора м. Дніпропетровська відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 (судді О. Євстигнеєв, Л. Лотоцька, Р. Бахмат), рішення господарського суду Дніпропетровської області скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Внесено зміни до п. 1.3. договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за №72184009 від 22.01.2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ПАТ "ЕДЕМ", посвідченого в реєстрі №92, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №1624 від 06.02.2002р., виклавши його у наступній редакції: "п. 1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013 року становить 24685619 грн. 58 коп."

Внесено зміни до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за №72184009 від 22.01.2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ПАТ "ЕДЕМ", посвідченого в реєстрі №92, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №1624 від 06.02.2002р., виклавши його у наступній редакції: "п.3.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 740568 грн. 60 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом."

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями ПАТ "ЕДЕМ", - відповідач у справі, звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2012, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 залишити без змін. Вважає, що судом апеляційної інстанції було порушено приписи ст.43 ГПК України, а саме ним не досліджувалися причини з яких державної реєстрації додаткової угоди не було проведено.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Апеляційним судом встановлено наступне.

На підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001р. №3290 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) і закритим акціонерним товариством "ЕДЕМ", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "ЕДЕМ" (Орендар) 22.01.2002 року був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 3,4398 га га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, 9Ж, для фактичного розміщення будівель та споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 72184009 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Відповідно до п. 1.3. грошова оцінка земельної ділянки склала згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 8271122,11 грн.

22.01.2002 р. договір був посвідчений Сусловою Н.Б., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №92. Зазначений договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.02.2002 р. за №1624.

Згідно п. 2.1. договору, земельна ділянка надана до 20.12.2016 р.

Сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору склала 2067780, 50 грн. (п. 3.1 договору).

Встановлено, що в силу п. 3.2. договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Сторонами узгоджено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п. 3.3. договору).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

27.03.2012р. між сторонами у справі був укладений додатковий договір до оспорюваного договору оренди землі. Підставою для укладення додаткового договору стало рішення Дніпропетровської міської ради від 28.12.2011р. №121/19 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 20.12.01 №3290 "Про надання земельної ділянки по вул. Журналістів, 9-Ж в оренду Закритому акціонерному товариству "ЕДЕМ", код ЄДРПОУ 25517922, по фактичному розміщенню будівель та споруд". Зазначеним рішенням встановлено розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 3,4398 га (код ДЗК 72184009), у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України (п. 1).

Пунктом 1 додаткового договору змінено назву Орендаря з "Закритого акціонерного товариства "ЕДЕМ" на "приватне акціонерне товариство "ЕДЕМ".

Сторонами з урахуванням введення Податкового кодексу України внесено зміни зокрема, до п. 1.3. договору та розділу 3. "Орендна плата".

Додатковий договір був посвідчений Сусловим М.Є., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №578 27.03.2012 р.

Умовами договору оренди земельної ділянки від 22.01.2002 р. визначено, що перереєстрація і внесення змін до договору проводиться у порядку, встановленому для їх державної реєстрації (п.9.1.).

Пунктом 2.2. рішення Дніпропетровської міської ради від 28.12.2011р. №121/19 вирішено: "зобов'язати ПрАТ "ЕДЕМ" звернутися до відповідних установ для забезпечення державної реєстрації додаткового договору (п.2.1 цього рішення) в установленому чинним законодавством порядку. Додатковий договір до договору оренди земельної ділянки укладається на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 06.02.02, номер державної реєстрації 1624, з урахуванням вимог цього рішення".

Крім того, з тексту додаткового договору також вбачається, що додатковий договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації цього додаткового договору (п.6).

Апеляційний суд дійшов висновку, що додатковий договір, яким були внесені зміни до спірного договору оренди земельної ділянки, також повинен був пройти державну реєстрацію відповідно до чинного законодавства. Оскільки відповідач не надав належних доказів в підтвердження проведення державної реєстрації зазначеного додаткового договору у встановленому законом порядку, останній не набув чинності і відповідач не може посилатися на нього, навіть якщо останній і підписаний повноважними представниками сторін у встановленому порядку. Не є доказом державної реєстрації додаткового договору і листування відповідача з Дніпропетровською регіональною філією ДП Центру державного земельного кадастру. Відсутність державної реєстрації додаткового договору не спростовується сторонами по справі і прокурором.

З викладеного вище, застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 651,652 ЦК України, ст. 15,30 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 5,12,15,18,20,23 ЗУ "Про оцінку земель", ст. 144 Конституції України апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Водночас, ст. 18 вказаного закону та ст. 125 ЗК України врегульовано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, без здійснення у встановленому законом порядку державної реєстрації додаткового договору до оренди землі, яким було внесено зміни до чинного договору, передчасно говорити про те, що чинний договір відповідає нормам земельного законодавства. Апеляційним судом встановлено, що відсутність державної реєстрації додаткового договору не спростовується сторонами по справі і прокурором. Отже, апеляційним судом обґрунтовано не взято у якості доказу внесення змін до договору оренди землі від 22.01.2002 додаткову угоду від 27.03.2012.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що апеляційним судом не досліджувалися причини з яких державної реєстрації додаткової угоди не було проведено, а тому, було порушено приписи ст. 43 ГПК України, оскільки дослідження вказаних вище обставин не входить до предмету спору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - З відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, встановлення ст. 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати (постанова ВСУ від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012).

Згідно з п.14.1.125 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч.5 ст.5 ЗУ "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.13 ЗУ "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: щодо земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Судами встановлено, що Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким встановлено нову відсоткову ставку, що застосовується при розрахунку орендної плати за землю.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, встановлених законом, приймають рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідачем на надано доказів того, що згадане рішення ним в установленому законом порядку оскаржувалося. Воно не змінене і не визнане недійсним, а тому, в силу приписів ст. 144 Конституції України, ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування" є обов'язковим для виконання на відповідній території.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Як встановили суди попередніх інстанцій, сторони погодили, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п. 3.3. договору).

Таким чином, оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанови Верховного суду України від 27.12.2010 у справі №27/15-10, від 23.05.2011 у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 у справі №41/81пд, від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012).

За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідно встановленим обставинам, дослідженим доказам з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням вимог процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115 , 1117 , 1119 , 11111 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "ЕДЕМ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 у справі №904/2368/13 залишити без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун