Постанова № 32702431, 29.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1157/13-а

29 липня 2013 року 15год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук Віталій Іванович,

відповідача: представник Кузьмич Наталія Олексіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Фронтон"

до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Фронтон" (далі - ТОВ - фірма "Фронтон") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004612342 від 01.10. 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві, підтримав та пояснив, що податковим органом не надано належної оцінки правочинам укладеним ТОВ - фірма "Фронтон" з ТОВ "Технотрейд-Плюс", не досліджено первинні документи, які засвідчують факт виконання правочинів та правомірності віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість. Крім того, зазначив, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ "Технотрейд-Плюс" було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також було зареєстровано, як платник податку на додану вартість та звітувалося до податкового органу, а тому твердження податкового органу щодо неможливості здійснення господарської діяльності таким контрагентом є безпідставними. Вказав, що податкових кредит за серпень 2009 року на суму 23460 грн. та вересень 2009 року на суму 9092 грн. ТОВ - фірма "Фронтон" сформовано у зв'язку з придбанням будівельних матеріалів у ТОВ "Технотрейд-Плюс", що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, які в подальшому було використано для ведення господарської діяльності. Враховуючи наведене просив суд позовні вимоги задовольнити повністю та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному № 0004612342 від 01.10. 2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні, з мотивів викладених у письмових запереченням, позовні вимоги не визнала. Вказала, що підприємством не надано документальних доказів, що товарно-матеріальні цінності взагалі поставлялись та не надано доказів про їх використання у господарській діяльності, чим порушено пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, що включені до вартості придбаних товарів, завищено податковий кредит за період, що підлягав перевірці на 32552,23 гривень. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівному з 22.08. 2012 р. по 27.08. 2012 р. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ - фірма "Фронтон" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Технотрейд-Плюс" за період з 01.08. 2009 року по 30.06. 2010 року, за наслідками якої складено акт від 27.08. 2012 р. № 410/22-200/31640971 (а.с. 20-33).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) - безпідставно віднесено до податкового кредиту за серпень-вересень 2009 року по безтоварним операціям з ТОВ "Технотрейд-Плюс" податок на додану вартість в сумі 32552,00 грн.

На підставі акта перевірки від 27.08. 2012 р. № 410/22-200/31640971 ДПІ у м. Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10. 2012 р. № 0004612342 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 11365,00 грн. (у т.ч.: 9092,00 грн. - за основним платежем, 2273,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с. 6).

Судом встановлено, що ТОВ - фірма "Фронтон" зареєстроване як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 1059 від 12.05. 2001 р.

ТОВ - фірма "Фронтон" перебуває на обліку як платник податків з 03.10. 2001 р. за № 28-100/1359, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом платника податку на додану вартість № 24926208 від 25.01. 2002 року.

Видами діяльності ТОВ - фірма "Фронтон" за КВЕД є наступні: 45.21.1 Будівництво будівель, 52.46.0 Роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість у 2009 році було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР).

Так, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають місту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Господарська діяльність, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, суми податку на додану вартість для цілей формування податкового кредиту мають бути фактично сплачені платником податків при придбанні товарів (послуг). При цьому, факт придбання товарів (послуг) повинен підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність здійснення такої господарської операції та, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07. 1999р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у суб'єкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, а відповідно до п.2.15 та п.2.16 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Статтею 2 Закону №996-XIV передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Для дослідження судом факту здійснення господарських операцій з ТОВ "Технотрейд-Плюс" позивачем суду надано:

- податкові накладні від 09. 2009 р. на суму 9092,22 грн. (у т.ч. ПДВ 1515,37 грн.) та від 08. 2009р. на суму 23460,01 грн. (у т.ч. ПДВ 3910,00 грн.) (а.с. 100, 101).

У свою чергу, відповідачем, в обґрунтування заперечень на адміністративний позов та на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, до матеріалів справи долучено наданий ДПІ у Оболонському районі м. Києва акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Технотрейд-Плюс" від 29.11. 2010 р. №743/23-01/33192163 (а.с. 63-73), з якого вбачається відсутність вказаного підприємства за юридичною адресою, а також відсутність у нього трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей та будь-яких інших умов для здійснення господарської діяльності.

Суд бере до уваги посилання позивача на те, що на момент вчинення господарських операцій з ТОВ "Технотрейд-Плюс", останній володів повною податковою правосуб'єктністю (знаходилися на податковому обліку, мав статус платників податку на додану вартість), проте зазначає, що вказані обставини є необхідними, але не достатніми умовами для підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Як зазначалося судом вище, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Подані позивачем у ході судового розгляду податкові накладні судом не беруться до уваги, оскільки ці документи не відповідають приписам Закону N996-XIV та Положення №88.

Так, у вказаних документах не міститься підписів скріплених печатками осіб, що їх складали чи підписали, місця складання, дати та номеру, одиниці виміру господарської операції. Крім того, з податкових накладних не можливо встановити зміст та обсяг товарно-матеріальних цінностей, які постачалися контрагентом.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 851386-851387 (а.с. 102-103) вбачається, що до видів діяльності ТОВ "Технотрейд-Плюс" (45.33.1 монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря) не належить торгівля будівельними матеріалами.

Також ТОВ - фірма "Фронтон" жодним чином не обґрунтовано зв'язок придбаних у ТОВ "Технотрейд-Плюс" товарно-матеріальних цінностей з власною господарською діяльністю, а саме необхідність їх отримання для можливості провадження господарської діяльності та одержання відповідного прибутку. Надані представником позивача копії договору купівлі-продажу та податкової накладної (а.с. 82, 83) не беруться судом до уваги, оскільки не містять доказів продажу будівельних матеріалів придбаних у ТОВ "Технотрейд-Плюс".

Крім того, представником позивача не надано суду жодного первинного бухгалтерського документу щодо оплати отриманого товару, у тому числі сплати суми ПДВ, оприбуткування придбаних товарно-матеріальних цінностей, їх руху та отримання доходу від реалізації.

Твердження позивача, що вказані документи були знищені внаслідок затоплення приміщення магазину, яке підтверджено відповідними актами від 12.03. 2011 року (а.с. 61, 62), не береться судом до уваги, оскільки згідно акту від 12.03. 2011 року відповідні первинні документи були пошкодженні, а не знищені. Пошкодженні первинні бухгалтерські документи підлягають відновленню. Однак позивач з моменту пошкодження первинних бухгалтерських документів жодних дій щодо їх відновлення не вчиняв.

Копія листа позивача на адресу контрагента ТОВ "Технотрейд-Плюс" від 17.03. 2011 року не є належним доказом відновлення пошкоджених первинних бухгалтерських документів, оскільки не містить доказів надіслання та отримання контрагентом.

Крім того, з акту перевірки від 29.11. 2010 р. № 743/23-01/33192163 вбачається, що посадовими особами ТОВ "Технотрейд-Плюс" за період з серпня 2009 року по червень 2010 року не надано первинні документи, які підтверджують витрати на придбання та доходи від продажу товарів.

Абзацом 2 пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010 року, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №34/18772 від 12.01.2011 року, визначено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені правопорушення.

Зважаючи на викладене, дослідивши надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи, суд приходить до висновку, що з урахуванням специфіки господарських взаємовідносин між ТОВ - фірма "Фронтон" та ТОВ "Технотрейд-Плюс", придбання обумовлених договором будівельних матеріалів не знаходить свого фактичного підтвердження, що вказує на відсутність об'єктів оподаткування.

Отже, сама по собі наявність окремих документів не є підставою для висновків про фактичне здійснення господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місця.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам не знаходить підтвердження належними доказами, не може свідчити про реальність господарської операції.

Таким чином, господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "Технотрейд-Плюс" були безтоварними (відсутні факти продажу товарно-матеріальних цінностей), а документи, на яких базується їх здійснення, не можуть вважатися первинними документами бухгалтерського обліку.

Будь-яких інших доказів на обґрунтування позовних вимог позивач на вимогу суду без поважних причин не надав, їх місцезнаходження не зазначив.

У зв'язку із відсутністю об'єкта оподаткування податком на додану вартість за господарськими операціями ТОВ - фірма "Фронтон" з контрагентом ТОВ "Технотрейд-Плюс", позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, а отже збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9092,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 2273,00 грн. є обґрунтованим.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 01.10. 2012 р. № 0004612342 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення доказана повністю, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Фронтон" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.