Ухвала суду № 32701816, 24.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 р.Справа № 820/3392/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Чалого І.С. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 820/3392/13-а

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Комунального підприємства "Харківський метрополітен"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (юридична адреса: 61052, м.Харків, вул. Енгельса, 29, код ЄДРПОУ 04805918, МФО 351931, р/р 26008010047447 у Акціонерно - комерційному банку "Золоті ворота") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 2689831,62 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 06.06.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, про те, що підстави для стягнення з відповідача адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інваліда у 2012 році у сумі 2689831,62 грн. відсутні, нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік, що наданий Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників складу підприємства у 2012 році становила 2256 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві складає - 27 особа, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 90 особи.

Згідно копій Звітів про наявність вакансій Форми З-ПН станом за 04.01.2012р. по 13.12.2012р. вбачається, що у 2012 році відповідачем до Харківського міського центру зайнятості кожного місяця надавалась інформація (Звіт про наявність вакансій Форми З-ПН) про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Щодо розрахунку визначення кількості працівників відповідач посилається на Інструкцію зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005р. , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України №70 від 31.01.2007р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Суд зазначає, що метрополітен є транспортним підприємством більшість робіт на якому пов'язана з джерелами підвищеної небезпеки. З облікової кількості осіб - 2256 працюють на підприємстві , 1597 осіб - працюють на підземних роботах , всього 1770 осіб, за результатами атестації, працюють зі шкідливими та тяжкими умовами праці, що також підтверджується звітом про стан умов та безпеки праці за 2012 рік (а.с.29-30).

Матеріалами справи підтверджується, що КП "Харківський метрополітен" виконав обов'язкові додатково до встановлених Законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язків протягом 2012 року КП "Харківський метрополітен" розмістив 41 оголошення щодо працевлаштування інвалідів в друкованому засобі масової інформації - газеті "Прем'єр" без посилань на конкретні посади чи кількість місць (а.с.59-99).

Також 4 рази відповідач приймав участь у "ярмарках вакансій" для осіб з обмеженою працездатністю, які проводились Харківським міським центром зайнятості, що підтверджується листами від 25.05.2012р., 17.08.2012р., 26.11.2012р., 03.12.2012р. , які містяться в матеріалах справи.

Колегією суддів встановлено, що центром зайнятості було направлено 2 особи - інваліда у 2012 році для працевлаштування на підприємство відповідача та 1 особу було працевлаштовано, а 1 особі через противопоказання по стану здоров"я для праці на вільній посаді двірника , відповідачем було відмовлено у працевлаштуванні . Таким чином, неправомірних або безпідставних відмов у працевлаштуванні інвалідам з боку відповідача не було та доказів на противагу цьому сторонами під час судових засідань не надано. У подальшому направлень центром зайнятості інвалідів для працевлаштування до відповідача у 2012 році не було, хоча відповідач кожного місяця звітував центру зайнятості, надавав оголошення у газету та приймав участь у ярмарках вакансій для осіб з обмеженою працездатністю.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

В ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд дійшов висновку про те, що Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" виконано обов'язок щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"та належного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем були виконані вимогу Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць. Доказів, які б свідчили про те, що підприємство неправомірно або безпідставно відмовило інвалідам у прийнятті на роботу , які були направлені центром зайнятості або безпосередньо звернулись до відповідача, позивачем не були представлені і у справі відсутні.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 197, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 820/3392/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Чалий І.С. Старостін В.В.