Постанова № 32701690, 29.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року 810/3454/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лиска І.Г. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1доВідділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської областіпровизнання дій неправомірними та скасування постанови, закриття виконавчого провадження в с та н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області (надалі - відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 38385573 від 10.06.2013 року, скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження № 38385573 від 10.06.2013року по примусовому виконанню постанови ВДАІ серії АС1 №166759 від 09.02.2013 року, закриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 38385573 від 10.06.2013 року є незаконною та винесена з порушенням законодавства. Позивач вказує, що постанову ВДАІ серії АСІ №166759 від 09.02.2013року про накладення штрафу пред'явлено до виконання поза межами трьохмісячного строку, встановленого на її виконання, Відтак, позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження закрити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 29.07.2013.

Зважаючи на те, що частиною п'ятою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено скорочені терміни розгляду справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, суд, на підставі статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив застосувати винятковий засіб надсилання особам, які беруть участь у справі, судових повідомлень - факсом або засобами телефонного зв'язку.

Позивач у судове засідання 29.07.2013 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив суд розгляд справи провести без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 29.07.2013 року на адресу суду надійшли клопотання представника відповідача про розгляд справи буз участі представника відповідача з урахуванням письмових заперечень на позов, заперечення на позов, копії матеріалів виконавчого провадження.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалися, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Бондаренком О.С. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийняття до провадження виконавчого документа) , якою було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання Постанови ВДАІ №АСІ 166759, виданої 09.02.2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510грн. підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження була відсутність реєстраційного номеру облікової картки платника податків фізичної особи - боржника ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2013 року до Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області, повторно, надійшла заява про примусове виконання постанови ВДАІ №АС1 166759 від 09.02.2013року у справі про адміністративне правопорушення, за якою до позивача застосовано штраф у розмірі 510 грн. з зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків фізичної особи - боржника ОСОБА_1

10.06.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 38385573 з примусового виконання постанови ВДАІ № АС1 166759 від 09.02.2013 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її, звернувшись із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV.

Приписами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (надалі -Закон України № 606-XIV) встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчими документами в силу приписів частини 2 пункту 6 статті 17 Закону України № 606-XIV.

Судом встановлено, що ВДАІ 09.02.2013 прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АС1 №166759, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

У відповідності до статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови (стаття 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Матеріали судової справи не містять доказів оскарження постанови ВДАІ серії АС1 №166759.

Таким чином, постанова ВДАІ серії АС1 №166759, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. набрала законної сили 19.02.2013 року, що також зазначено і у самій постанові.

16.04.2013 року постанова ВДАІ серії АС1 №166759 від 09.02.2013 року була подано до виконання відповідачу.

19.04.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Бондаренком О.С. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийняття до провадження виконавчого документа) , якою було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання Постанови ВДАІ №АСІ 166759, виданої 09.02.2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

05.06.2013 року до Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області повторно надійшла заява про примусове виконання постанови ВДАІ № АС1 166759 від 09.02.2013 року у справі про адміністративне правопорушення, за якою до позивача застосовано штраф у розмірі 510 грн. з зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків фізичної особи - боржника ОСОБА_1

10.06.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 38385573 з примусового виконання постанови ВДАІ № АС1 166759 від 09.02.2013 року.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження передбачені нормами глави 3 Закону України № 606-XIV.

У відповідності до частини першої статті 19 Закону України № 606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Статтею 25 Закону України № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання та він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Строки пред'явлення виконавчих до документів встановлені статтею 22 Закону України № 606-XIV. Так, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання у такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України № 606-XIV, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №38385573, постанова ВДАІ серії АС1 №166759 від 09.02.2013 року була подана до виконання до відповідача - 16.04.2013 року , 19.04.2013 року було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, а 05.06.2013 року виконавчий документ - постанова ВДАІ серії АС1 №166759 від 09.02.2013 року було подано на виконання повторно.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 23 Закону України № 606-XIV, строк пред'явлення до виконання постанови ВДАІ АС1 №166759 від 09.02.2013 року було перервано, у зв'язку з пред'явленням її до виконання - 16.04.2013 року та після переривання перебіг строку поновився, а тому при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 38385573 від 10.06.2013 року відповідачем було дотримано вимоги Закону України № 606-XIV.

Отже, дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 38385573 від 10.06.2013 року є правомірними, а постанова про відкриття виконавчого провадження № 38385573 від 10.06.2013 року по примусовому виконанню постанови ВДАІ № АСІ 166759 від 09.02.2013 року не підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про закриття виконавчого провадження №38385573 суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 ст. 124 Конституції України , яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини , що виникають у державі.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена статтею 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.

Адміністративні суди, згідно зі статтями 3, 4 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюють правосуддя в адміністративних справах - переданих на вирішення адміністративного суду публічно-правових спорах, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування чи їхня посадова чи службова особа.

Із аналізу, системного тлумачення положень статей 6, 124 Конституції України, статей 2, 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, дотримуючись принців законності, поділу влади, а також компетенції органів державної влади, визначеної Конституцією та законами України, випливає, що суд може надати оцінку правомірності дій та рішень органу державної виконавчої служи, але не має права брати на себе повноваження цього органу, у питанні щодо закриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку , що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання протиправними дій та скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП 38385573 від 10.06.2013 року, закриття виконавчого провадження- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя : Лиска І.Г.