Ухвала суду № 32701280, 29.07.2013, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/110/13

754/11361/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.

за участю секретаря - Буцко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, -

ВСТАНОВИВ:

Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Дромбінського А.В., мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у Відділі ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві знаходився виконавчий лист № 2-1705 від 23.05.2012 року про зобов'язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 120 кв.м. АДРЕСА_2, а також знести за власний рахунок двоповерхову прибудову до квартири АДРЕСА_1, розташовану на вказаній земельній ділянці. За період з моменту відкриття виконавчого провадження на адресу стягувача (заявника) не надходило жодних відомостей про вжиті виконавчі дії та хід виконавчого провадження. Лише 30.05.2013 року на адресу заявника надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2013 року (ВП № 33179519), де вказано, що 25.04.2013 року державним виконавцем відповідно до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» до Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві направлено подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України, у зв'язку з чим на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону було прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1705 від 23.05.2012 року. Заявник вважає дану постанову незаконною, оскільки вона винесена неправомірно, без дотримання норм чинного законодавства, а тому просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2013 року, а також визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2013 року, винесену державним виконавцем відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві. Також в своїй скарзі заявник просить поновити строк на подання скарги на постанову від 25.04.2013 року, вказуючи на те, що вказаний строк було пропущено з поважних причин.

В судове засіданні представник скаржника не з'явився, про день, час та місце судового розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи роз'яснень, викладений у абз. 3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та строки передбачені ч. 1 ст. 386 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду скарги у відсутність представника Київського квартирно-експлуатаційного управління.

Представник Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві старший державний виконавець Данилюк Р.В. в судовому засіданні з вимогами, викладеними у скарзі, не погодився. Пояснив, що державний виконавець вчинив дії передбачені положенням Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для визнання їх незаконними немає. Просив в задоволенні скарги відмовити повністю.

Вислухавши пояснення представника Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга Київського квартирно-експлуатаційного управління не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, оскаржувана постанова була винесена 25.04.2013 року. За твердженням заявника, викладені у скарзі, копію постанови ним було отримано 30.05.2013 року.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2013 року позовну заяву Київського квартирно-експлуатаційного управління до Відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження було повернуто. Дану копію ухвали заявником було отримано 26.06.2013 року. Дана скарга направлена до суду поштою 28.06.2013 року.

За таких обставин суд вважає можливим поновити заявнику строк звернення до суду зі скаргою, оскільки даний строк пропущено ним з поважних причин.

При розгляді справи встановлено, що на виконанні у Відділі ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві перебував виконавчий лист № 2-1705 від 23.05.2013 року про зобов'язання ОСОБА_2 та інших звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 120 кв.м. АДРЕСА_2, а також знести за власний рахунок двоповерхову прибудову до квартири АДРЕСА_1, розташовану на земельній ділянці площею 120 кв.м. АДРЕСА_2. Боржником у виконавчому провадженні з виконання вказаного виконавчого листа є ОСОБА_2

25.04.2013 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Дромбінським А.В. було винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що державним виконавцем 25.04.2013 року відповідно до вимог ст. 75 Закону до Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві направлено подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України за невиконання судового рішення.

Заявник просить задовольнити його вимоги, вказуючи про те, що постанова є незаконною та винесена без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» оскільки в даному випадку можливо було здійснити виконання рішення суду без участі боржника.

Але суд не вбачає підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ч.1 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Як визначено в ч.2 вказаної норми Закону, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Представник ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві пояснив, що державним виконавцем було винесено постанови про накладення на ОСОБА_2 штрафів за невиконання судового рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності, згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Дані вимоги діючого законодавства були в повному обсязі дотримані державним виконавцем при виконанні вищевказаного судового рішення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно п. 11 ч.1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Як встановлено судом, на виконанні у Відділ ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві перебував виконавчий лист № 2-1705 від 23.05.2013 року про зобов'язання ОСОБА_2 вчинити певні дії, а тому суд приходить до висновку про неможливість виконання вказаного виконавчого листа без участі боржника та вважає правомірними дії державного виконавця по винесенню оскаржуваної постанови, а також не знаходить підстав для її скасування.

Посилання заявника в скарзі на те, що вказані в рішенні суду дії, які має вчинити боржник, не відносяться до переліку дій, які боржник має вчинити особисто або ж від яких він має утриматись згідно Глави 7 Закону, суд до уваги не приймає, оскільки заявником в даному випадку невірно тлумачиться вказане положення Закону, так як саме ст. 75 Закону регулює порядок виконання рішень, що зобов'язують боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Також судом не приймаються до уваги посилання заявника в скарзі на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена з порушенням процесуального законодавство.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Наведені вище обставини виключають можливість задоволення вимог заявника, а інших вимог заявником заявлено не було.

З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність поданої скарги, а тому відмовляє в її задоволенні повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 212, 215, 383-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом пяти днів з дня проголошення.

Головуючий: