Рішення № 32699953, 23.07.2013, Балаклійський районний суд Харківської області

СПРАВА № 610/2191/13-ц

2/610/606/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( ЗАОЧНЕ)

23.07.2013 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Соколової К.А., за участю секретаря Матюшенко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зобов'язання нарахувати та сплатити відшкодування за затримку виплати всіх сум, що належать працівникові від підприємства у день звільнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, а 10.07.2013 року з уточною позовною заявою до Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зобов'язання нарахувати та сплатити відшкодування за затримку виплати всіх сум, що належать працівникові від підприємства у день звільнення, в якому просить зобов'язати Дочірнє підприємство «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» нарахувати та сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку за період з 26.06.2012 року по 11.04.2013 року у розмірі 43060грн. 23 коп..

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13 листопада 2007 року вона була прийнята на роботу до Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі ДП «ЛІКВО») на посаду техніка оперативно-профілактичної групи, 20.08.2010 року була переведена на посаду методиста оперативно-профілактичного управління. Наказом № 72-П від 26.06.2012 року її було звільнено з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників. При звільненні їй було нараховано та виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст.. 44 КЗпП України і компенсацію за 18 днів невикористаної щорічної відпустки відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки». Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року її позов до ДП «ЛІКВО» про зобов'язання нарахувати та сплатити грошову допомогу, передбачену п. 2.6 Галузевої угоди та п. 2.10 Колективного договору - задоволено у повному обсязі. Вказане рішення набрало законної сили 11 грудня 2012 року. 11 квітня 2013 року їй була нарахована та сплачена зазначена допомога залежна від загального стажу роботи на підприємствах галузі, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників, в розмірі 4086,51 грн. Таким чином відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачці середній заробіток за весь час затримки виплати коштів, а саме за період з 26 червня 2012 року по 11 квітня 2013 року.

В судове засідання позивачка не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, але до суду надійшла заява в якій він просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток, причини неявки суду невідомі.

23.07.2013 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що затримка у виплаті вихідної допомоги, передбаченої п. 2.10 Колективного договору сталася не з вини відповідача, а саме вз»язку з відсутністю укладених договорів з основними контрагентами, скрутним фінансовим станом, збитками підприємства, а також тимчасового призупинення нарахування ряду виплат, в тому числі всіх видів вихідних і соціальних допомог. За наявності усіх перелічених вище обставин відповідач не мав змоги нарахувати та виплатити даний вид допомоги у день звільнення позивача. Тобто затримка сталася не з вини відповідача.

Виходячи з наведеного суд вважає можливим ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки від відповідача, який був належним чином повідомлений про дату судового засідання, не надійшло повідомлення про причини неявки, а позивач не заперечував проти такого розгляду.

Суд, врахувавши думку позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовим розглядом встановлено, що 13 листопада 2007 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі ДП «ЛІКВО») на посаду техніка оперативно-профілактичної групи, 20.08.2010 року була переведена на посаду методиста оперативно-профілактичного управління, що підтверджено записами в трудовій книзі (а.с. 5,6).

Наказом № 72-П від 26.06.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року позов ОСОБА_1до ДП «ЛІКВО» про зобов'язання нарахувати та сплатити додаткову грошову допомогу - задоволено у повному обсязі, а саме зобов'язано відповідача нарахувати та сплатити додаткову допомогу, залежну від загального стажу роботи на підприємстві, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012 -2014 роки та п 2.6 Галузевої угоди на 2012-2014 роки у розмірі 4086,51 грн. Вказане рішення набрало законної сили 11 грудня 2012 року (9-11).

Та тільки 11 квітня 2013 року їй була нарахована та сплачена зазначена допомога залежна від загального стажу роботи на підприємствах галузі, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників, в розмірі 4086,51 грн., що підтверджується поточним звітом за операціями по поточному (картковому) рахунку з 01.01.2013 року по 10.06.2013 року від ПАТ «КБ «Надра» (а.с. 18-20).

В своїх запереченнях відповідач визнає сам факт затримки розрахунку при звільненні з посиланням на скрутне матеріальне становище.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

А отже відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачці середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме за період з 26 червня 2012 року по 11 квітня 2013 року, у розмірі 43060,23 грн.. Зазначена сума обчислена у відповідності до п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 та довідки про середню заробітну плату (дохід) № 5/751 від 25.06.2013 року (а.с. 30-32).

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на відсутність коштів на підприємстві.

Таким чином, відповідач порушив конституційне право працівника на своєчасне отримання винагороди за труд.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання нарахувати та сплатити відшкодування за затримку виплати всіх сум, що належать працівникові від підприємства у день звільнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до ст. 88 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 224-226 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зобов'язання нарахувати та сплатити відшкодування за затримку виплати всіх сум, що належать працівникові від підприємства у день звільнення - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», юридична адреса: вул. Сінна, 32, м. Харків, 61109,код ЄДРПОУ 32869691 на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку (за період з 26.06.2012 року по 11.04.2013 року) в сумі 43060 грн. 23 коп. ( сорок три тисячі шістдесят гривень 23 копійок).

Стягнути з Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», юридична адреса: вул. Сінна, 32, м. Харків, 61109,код ЄДРПОУ 32869691 на користь держави судовий збір в розмірі 430,60 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії цього рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯ