Рішення № 32699215, 24.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/347/13-ц Провадження № 22-ц/795/1370/2013 Головуючий у I інстанції - Кухта В.О. Доповідач - Хромець Н. С.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бобрової І.О., Горобець Т.В.при секретарі:Костюк Ю.Г., Рудик І.І.за участю:представника позивача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, його представника ОСОБА_8

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» заявило позов про стягнення 210 325,89 грн. заборгованості за кредитним договором № 11235901000 від 17 жовтня 2007 р. і додатковою угодою № 11235901001 від 09 лютого 2009 р. солідарно з відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Одночасно позивач просив в рахунок погашення 210 325,89 грн. заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_11, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,2044 га за цією ж адресою. Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що за договором купівлі-продажу від 08 грудня 2011 р. між ПАТ «Укрсиббанк» і позивачем, право вимоги за кредитним та забезпечувальними договорами, укладеними між ПАТ «Укрсиббанк» і відповідачами у даній справі, перейшли до позивача, як до нового кредитора, а боржник ОСОБА_7 не виконує умови кредитного договору належним чином, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати дострокового погашення всієї суми боргу за кредитним договором.

Рішенням Чернігівського районного суду від 25 квітня 2013 р. у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк». На думку позивача, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального закону. Зокрема, позивач посилається на неповне дослідження судом обставин справи, невідповідність матеріалам справи висновків суду щодо невідповідності вимогам розділу 6 Договору про надання споживчого кредиту досудових вимог до боржника і поручителів. Крім того, позивач вважає, що висновки суду про обов'язок відповідача сплатити лише прострочену заборгованість суперечить змісту ч.2 ст. 1050 ЦК України. Також позивач посилається на наявність у рішенні суду припущення щодо готовності боржника виконувати умови договору.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала. Відповідач ОСОБА_7 та його представник не визнали апеляційну скаргу, посилаючись на те, що позивач не надав боржнику документів на підтвердження переходу прав кредитора, у зв'язку з чим боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові, а також на те, що вимоги з посиланням на договір іпотеки є безпідставними у зв'язку з тим, що договір іпотеки не було переукладено на нового кредитора. Договори поруки відповідач та його представник вважали припиненими.

Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції послався на невідповідність досудових вимог з боку позивача до відповідачів умовам розділу 6 Договору про надання споживчого кредиту та на те, що цим Договором не передбачене право банку звертатись за стягненням поточної заборгованості до настання терміну повернення кредиту, відтак обов'язок повернення всього обсягу кредиту та сплати процентів у позичальника ОСОБА_11 не настав, у зв'язку з чим для поручителів такий обов'язок не настав.

Такі висновки суду суперечать вимогам законодавства, яким регулюються правовідносини між сторонами.

По справі встановлено, що за Договором про надання споживчого кредиту № 11235901000 від 17 жовтня 2007 р. позичальник ОСОБА_11 отримав у акціонерному комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк» кредит в сумі 21000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 106050 грн. Додатковою угодою додатковою угодою № 11235901001 від 09 лютого 2009 р. сторони змінили кінцевий термін повернення кредиту. 08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а.с. 99-10). За цим Договором, ПАТ «Укрсиббанк», у тому числі, відступило право вимоги за Договором з позичальником ОСОБА_11 Відповідно до п. 1.1 Договору від 08 грудня 2011 р. право вимоги за кредитами означає всі вимоги Продавця в якості кредитора по відношенню до позичальника, а також вимоги Продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення. Згідно з цим же пунктом Договору, термін «Договори забезпечення» означає договори застави, договори іпотеки та договори поруки. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом. Таким чином, до позивача перейшли всі права первісного кредитора за Договором про надання споживчого кредиту № 11235901000 від 17 жовтня 2007 р. і додатковою угодою № 11235901001 від 09 лютого 2009 р. Частиною 2 ст. 518 ЦК України передбачене право боржника не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Проте, доводи відповідача ОСОБА_7 щодо ненадання йому таких доказів і відмову первісного кредитора від прийняття виконання не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки боржник не виконував свої обов'язки за кредитним договором, зокрема шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса, що було б належним виконанням зобов'язання відповідно до ст. 537 ЦК України.

Висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права вимоги дострокового погашення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом є незаконним. Відповідно до ч.2 ст. 1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів. Це ж право передбачене і п. 6.1.2 Договору про надання споживчого кредиту № 11235901000 від 17 жовтня 2007 р.

Виходячи з наведеного вище, вимога позивача про дострокове стягнення всієї суми кредиту та процентів за кредитним договором ґрунтується на вимогах закону і відповідає умовам договору. Висновок суду першої інстанції про ненастання обов'язку боржника повернути всю суму кредиту та процентів через відсутність у змісті вимоги банку до відповідачів вказівки на новий (достроковий) термін повернення кредиту є помилковим.

Солідарно з боржником, згідно з укладеними договорами поруки, мають відповідати поручителі ОСОБА_9 та ОСОБА_12 Проте, кожний з поручителів має солідарний обов'язок лише з боржником. Поручителі один відносно одного не є солідарними боржниками, а тому суму боргу належить стягнути з боржника солідарно з кожним із поручителів.

Що стосується вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вона не може бути задоволена у даній справі, виходячи з наступного. За договором іпотеки від 17 жовтня 2007 р. власниками предмета іпотеки є ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, яким відповідно належать по праву власності 1/4, 5/8 та 1/8 частини будинку. ОСОБА_9 належить земельна ділянка, яка передана в іпотеку за цим же договором. Позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на весь житловий будинок і земельну ділянку, розташовані за адресою АДРЕСА_1 Чернігівської області, заявлені лише щодо ОСОБА_11, якому належить 1/8 частина будинку. Предметом іпотеки за договором від 17 жовтня 2007 р. є весь будинок та земельна ділянка. Даних про виділення в натурі 1/8 частини будинку, яка належить ОСОБА_11, в матеріалах справи немає, що з врахуванням положень ч.3 ст. 5 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» унеможливлює звернення стягнення на частину предмета іпотеки. Земельна ділянка належить ОСОБА_9, до якої вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки не заявлені.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п.п. 3, 4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Чернігівського районного суду від 25 квітня 2013 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ОСОБА_7 і ОСОБА_9 солідарно 210 325 (двісті десять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 89 коп. заборгованості за кредитним договором № 11235901000 від 17 жовтня 2007 р. і додатковою угодою № 11235901001 від 09 лютого 2009 р.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ОСОБА_7 і ОСОБА_10 солідарно 210 325 (двісті десять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 89 коп. заборгованості за кредитним договором № 11235901000 від 17 жовтня 2007 р. і додатковою угодою № 11235901001 від 09 лютого 2009 р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у повернення сплаченого судового збору з ОСОБА_9, ОСОБА_7 і ОСОБА_10 по 701 (сімсот одній) грн. 08 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: