Постанова № 32697191, 30.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5836/13-п Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.Провадження № 33/780/440/13 Доповідач у 2 інстанції Слива Ю.М.Категорія 429 30.07.2013р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2013 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю прокурора Шум І.І., представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О., правопорушника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2013 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина Ізраїлю, працюючого журналістом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок з конфіскацією вилученої валюти у сумі 19 100 (дев'ятнадцять тисяч сто) доларів США, в дохід держави.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 14 травня 2013 року о 19 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт», терміналу «D», ДПМА «Бориспіль», громадянин Ізраїлю ОСОБА_3, який прилетів до України з Білорусії, м. Мінськ, літаком а/к «Белавіа», рейсом №0843, своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, чим засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі 32 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу «Приліт», терміналу «D», ДПМА «Бориспіль», де він видав готівку в розмірі 32 000 доларів США, яка знаходилась в боковому відділенні рюкзака (ручній поклажі) пасажира. Готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації ОСОБА_3, не надав, з приводу декларування валюти до інспекторів митниці не звертався. На підставі ст.511 МК України у пасажира було вилучено 19 100 доларів США.

На вказану постанову суду, ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає, що при її винесенні були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Судом не було взято до уваги, що апелянт раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні батьків похилого віку, за місцем роботи характеризується позитивно, у вчиненні правопорушення свою вину визнав, вчинив його з необережності, умислу на його вчинення не мав та добровільно на першу ж вимогу працівників митниці видав готівку. Зазначає, що судом також не було враховано те, що під час перетину кордону, він надав співробітникам митного органу документи, якими підтверджена легальність отримання вказаної готівки за межами України, а тому, на його думку, частково надав митному органу документи, які вимагає закон. Наголошує на відсутності в його діях корисливого мотиву, суспільної небезпечності та нанесення шкоди державним інтересам. Тому просить врахувати пом'якшуючі обставини, скасувати постанову місцевого суду та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого діяння.

У судовому засіданні прокурор Шум І.І. та представник Київської митниці Міндоходів Захаров А.О. апеляцію не підтримали, пояснили, що постанова суду першої інстанції законна і обґрунтована, просили відмовити у задоволенні апеляції.

Правопорушник ОСОБА_3 підтримав подану апеляцію, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2013 року є законною та обґрунтованою.

Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області (підпис) Ю.М. Слива

З оригіналом згідно:

суддя Ю.М. Слива