Рішення № 32696436, 29.07.2013, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 2119/3284/12

2/663/36/13

Рішення

Іменем України

29 липня 2013 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Шульги К.М.,

секретаря Кліщ Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу Держземагенства у Скадовському районі, Скадовської міської ради, приватного підприємства «Землевпорядник» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування п.1.5 рішення міської ради № 372 від 01.02.2005 року,

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_2. ОСОБА_2 є її сусідкою. 15.10.2010 року сусіди підписали акт узгодження зовнішніх меж землекористування та прийому-передачі межових знаків в натурі. На порушення цього акту ОСОБА_2 встановила кілки з арматури, стверджуючи, що так повинна проходити межа у відповідності до її державного акту на право власності на земельну ділянку, з чим позивачка не погоджується, оскільки в такому разі стіна її будинку буде розміщена на земельній ділянці відповідачки. Просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_2; поновити строк позовної давності; скасувати п. 1.5 рішення № 372 Скадовської міської ради від 01.02.2005.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивача адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали наполягали на задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_2, представник відповідача адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Представник Скадовської міської ради вважав позов безпідставним, оскільки є рішення суду про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, шляхом звільнення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 3,2 кв. м. та перенесення огорожі відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 01.08.2005 року № 5, що є достатнім для вирішення виниклої спірної ситуації.

Представник відділу Держземагенства у Скадовському районі позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

Представник приватного підприємства «Землевпорядник» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 21.09.1998 року та 16.09.2004 року належить ОСОБА_1, розташоване на земельній ділянці площею 356 кв. м., яка була виділена рішенням Скадовської міської ради депутатів трудящих від 12.10.1962 року № 20 для житлового будівництва попередньому власнику домоволодіння.

Придбавши за договором купівлі-продажу від 21.09.1998 року частину домоволодіння АДРЕСА_2, ОСОБА_1, відповідно до ст.30 Земельного кодексу України, який діяв на той час, набула право користування зазначеною вище земельною ділянкою.

ОСОБА_2 на праві власності відповідно до договорів купівлі-продажу від 30.08.2005, укладених із ОСОБА_5, та державного акта на право власності на земельну ділянку, належить домоволодіння АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,0633 га за цією ж адресою.

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 була приватизована попереднім власником домоволодіння ОСОБА_5, якій на підставі рішення Скадовської міської ради від 01.02.2005 року № 372 (п.1.5) було видано державний акт на право власності від 15.03.2005 року.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5 від 01.08.2005 року фактичні межі земельних ділянок, розміщених по АДРЕСА_2, та по АДРЕСА_1, не відповідають технічній документації на домоволодіння за вказаними адресами за рахунок самовільних будівель по вул. Володарського, АДРЕСА_1, що призвело до зменшення площі земельної ділянки по вул. Володарського, АДРЕСА_2, на 3,2 кв. м.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Так, рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 31.08.2005 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та встановлення попередніх меж користування присадибною земельною ділянкою, в тому числі, визнано недійсним виданий на ім'я ОСОБА_5 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0633 га, що розташована по АДРЕСА_1. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 19.12.2005 року дане рішення скасоване, справа направлена на новий судовий розгляд.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 09.11.2006 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Скадовської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, зокрема: визнано недійсним п.1.5 рішення Скадовської міської ради від 01.02.2005 року № 372 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки»; визнано недійсним державний акт від 15.03.2005 року на право приватної власності на земельну ділянку площею 633,0 кв. м. по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_5; зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом переносу суміжних меж згідно зі схемою розміщення земельних ділянок, вказаних у висновку експерта № 5 від 01.08.2005, та переносу дворової вбиральні та літнього душу відповідно до рекомендацій райСЕС. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 30.01.2007 року вказане рішення Скадовського районного суду скасоване в частині переносу дворової вбиральні та літнього душу. Ухвалою Верховного Суду України від 05.11.2008 року скасовано ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 30.01.2007 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 10.12.2008 року скасовано рішення Скадовського районного суду від 09.11.2006 року та ухвалено нове рішення, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0356 га, розташованою по АДРЕСА_2, шляхом звільнення земельної ділянки площею 3,2 кв. м. та перенесення огорожі відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 01.08.2005 року № 5; в решті позовних вимог відмовлено. Дана ухвала апеляційного суду Херсонської області залишена без змін на підставі ухвали Верховного Суду України від 17.04.2009 року.

15.08.2012 року рішенням Скадовського районного суду Херсонської області частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, а саме: зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2 шляхом знесення металевих кілків; в частині визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, та скасування п.1.5 рішення № 372 Скадовської міської ради від 01.02.2005 року, провадження у справі закрито на підставі ст.205 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04.10.2012 року рішення Скадовського районного суду від 15.08.2012 року в частині закриття провадження скасовано з направленням справи для продовження розгляду; в іншій частині рішення залишено без змін.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, в жовтні 2010 року вона замовила в ПП «Землевпорядник» технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування належного їй житлового будинку в оренду, оскільки є громадянкою Російської Федерації. 15.10.2010 року сусідами, в тому числі ОСОБА_2, було підписано акт узгодження зовнішніх меж землекористування, відповідно до якого належний їй будинок розміщено далеко від межі із земельною ділянкою відповідачки. Під час оформлення документів Херсонською філією «Центр ДЗК» було виявлено накладку на сусідню земельну ділянку - ОСОБА_2 приватизовано в тому числі 13 кв. м. земельної ділянки, у зв'язку з чим нею і були встановлені металеві кілки, що зміщали огорожу вглиб двору ОСОБА_1, з посиланням на необхідність саме такого розміщення межі у відповідності до виданого їй державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Вказані обставини були предметом судового розгляду, в ході якого було встановлено, що за умови залишення розміру земельної ділянки згідно державного акту виданого ОСОБА_2, стіна будинку ОСОБА_1 буде розміщена на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 Таким чином, виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку не відповідає фактичному землекористуванню. Вважає порушеними свої права як власника житлового будинку, оскільки за вказаних обставин земельна ділянка, на якій розміщені її споруди, знаходиться у власності відповідача.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів, дотримуватись правил добросусідства.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п.г ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку з мотивів їх невідповідності Конституції та законам України.

Конституційний суд України в рішенні від 16.04.2009 р. №7-рп зазначив, що ст.3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами, що встановлено ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Апеляційним судом Херсонської області під час розгляду апеляційної скарги на рішення Скадовського районного суду від 15.08.2012 року встановлено, що встановлена між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 огорожа не відповідає технічній документації та встановленим у натурі межам землекористування. Так, фасадна межа є викривленою у бік домоволодіння АДРЕСА_2, що призвело до зменшення площі земельної ділянки АДРЕСА_2 на 3,2 кв. м. Дана обставина підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01.08.2005 року № 5 та не заперечувалося під час апеляційного розгляду справи відповідачкою ОСОБА_2 Зменшення площі земельної ділянки порушує права позивачки, які підлягають поновленню (ухвала апеляційного суду Херсонської області від 10.12.2008 року).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки не можуть вважатися повністю відновленими права ОСОБА_1, порушення яких встановлено судом, лише за умови усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 3,2 кв.м. шляхом знесення металевих кілків, але при цьому залишення ОСОБА_2 власником вказаної земельної ділянки, тому державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає скасуванню.

Щодо скасування п.1.5 рішення Скадовської міської ради № 372 від 01.02.2005 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, слід зазначити наступне. Відповідно до п.1.5 зазначеного рішення Скадовської міської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 633,0 кв. АДРЕСА_1; у зв'язку з чим внесено зміни до п.4.92 рішення сесії № 204 від 04.12.2003, де площу 629,0 кв. м. вважати недійсною (т.1 а.с.79).

Як пояснила позивачка, вказане рішення порушує її права, оскільки на підставі даного рішення ОСОБА_5 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0633 га по АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 30.08.2005 року, відповідно до якого земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту. В подальшому на підставі цього договору купівлі-продажу, а не державного акту ОСОБА_5, ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Тобто, державний акт, виданий ОСОБА_2, є похідним від державного акту, виданого ОСОБА_5, який було видано на підставі оскарженого рішення міської ради. Не будучи суб'єктом оскарження договору купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_1 не має іншої можливості відновити свої порушені права, окрім скасування рішення міської ради як підстави для видачі первісного правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

За таких обставин вимога про скасування п.1.5 рішення Скадовської міської ради підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до висновку № 25 судової будівельно-технічної експертизи від 10.10.2005 року, проведеної в рамках розгляду справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу, встановлено наступні обставини: в 1970 році ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_8 житловий будинок в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 530 кв. м.; земельна ділянка площею 530 кв. м. була зафіксована в БТІ довідкою-характеристикою № 038767 від 17.10.2001; в 2001 році ОСОБА_5 стала власником житлового будинку по АДРЕСА_1, земельна ділянка площею 530 кв. м. була закріплена за ОСОБА_5; у 2005 році ОСОБА_5 продала житловий будинок по АДРЕСА_1, земельна ділянка площею 633 кв. м. також була продана ОСОБА_5; документи, на підставі яких відбулося збільшення земельної ділянки, в інвентарній справі відсутні; з серпня 2005 року новим власником земельної ділянки площею 633 кв.м. стала ОСОБА_2 (а.с.191-192).

Щодо поновлення строку позовної давності суд погоджується з позивачкою, що тривалий судовий розгляд справи та неодноразове скасування судових рішень, прийнятих у справі, слід визнати поважними причинами порушення строку, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При зверненні до суду позивачкою були сплачені судові витрати - згідно квитанції № 161810013 від 18.07.2011 року сплачено 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, згідно квитанції № 161810011 від 18.07.2011 року сплачено 51 грн. держмита, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст.88 ЦПК України, оскільки вимоги позову задоволені.

Керуючись ст.ст.96, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 88, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу Держземагенства у Скадовському районі, Скадовської міської ради, приватного підприємства «Землевпорядник» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування п.1.5 рішення міської ради № 372 від 01.02.2005 року задовольнити.

Визнати недійсним державний акт ЯБ № 892749 на право власності на земельну ділянку площею 0,0633 га по АДРЕСА_1, виданий 31.03.2006 року на ім'я ОСОБА_2.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Скасувати п. 1.5 рішення Скадовської міської ради № 372 від 01.02.2005 року, відповідно до якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 633,0 кв. АДРЕСА_1; у зв'язку з чим внесено зміни до п.4.92 рішення сесії № 204 від 04.12.2003, де площу 629,0 кв. м. вважати недійсною.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 171 (сто сімдесят одна) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя К.М. Шульга