Постанова № 32694458, 15.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа № 921/163/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільпромгаз ЛХЗ» (надалі ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ») б/н від 18.04.2013р. (вх. № 05-05/645/13 від 29.04.2013р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013р.

у справі № 921/163/13-г

за позовом: Приватного підприємства «Еліта-Д» (надалі ПП «Еліта-Д»)

до відповідача: ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ»

про усунення перешкод шляхом звільнення нежитлового приміщення,

за участю:

від позивача: Авдєєнко В.В. - представник (договір від 02.06.2013р.);

від відповідача: Прімєрова Н.Г. - представник (довіреність № 1/12 від 24.09.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013р у справі №921/163/13-г (суддя Сидорук А.М. ) позов задоволено. Усунено перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження ПП «Еліта-Д» шляхом звільнення ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» нежитлового приміщення, а саме: площадки під склад площею 280,00 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Бродівська, 8в, с. Біла, Тернопільського району Тернопільської обл. Стягнуто з ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» на користь ПП «Еліта-Д» 1147,00 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди складу б/н від 03.01.2012р. припинив свою дію 31.12.2012р. у зв'язку із закінченням строку, між сторонами не було досягнуто згоди щодо продовження його дії. В силу приписів ст.785 ЦК України у відповідача виник обов'язок повернути орендоване нежитлове приміщення позивачу. Надана суду для затвердження мирова угода від 18.03.2013р., підписана від ПП «Еліта-Д» головою зборів Бобришовою К.А. без підтвердження повноважень на її підпис.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013р у справі № 921/163/13-г є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права. Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у затвердженні мирової угоди між сторонами від 18.03.2013р. Звертає увагу на те, що ПП «Еліта-Д» діє на підставі Статуту в новій редакції, затвердженій рішенням зборів власників підприємства від 04.09.2009р., згідно якого голова зборів ПП «Еліта-Д» Бобришова К.А. має право підписувати мирову угоду від імені підприємства. Просить повністю скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013р у справі № 921/163/13-г, затвердити мирову угоду у справі № 921/163/13-г від 18.03.2013р., укладену між ПП «Еліта-Д» та ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ». Припинити провадження у справі №921/163/13-г на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позивач не надав витребуваного судом письмового, документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу, в судовому засіданні представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - без задоволення.

03.06.2013р. відповідач подав письмове клопотання б/н від 03.06.2013р. (вх. № 05-04/2797/13 від 03.06.2013р.) про зупинення провадження у справі № 921/163/13-г до вирішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області справи №607/6311/13-ц за позовом Бобришової К.А. до Кіянчук Г.П. про витребування майна із чужого незаконного володіння та про зобов'язання вчинити певні дії та справи №607/4782/13-ц за позовом Кіянчук Г.П. до ПП «Еліта-Д» і Бобришової К.А. про визнання недійсними рішення голови зборів ПП «Еліта-Д» № 1 від 04.03.2013р. та наказу голови зборів № 1/03 від 04.03.2013р.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги і доводи вищевказаного клопотання.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вказавши на його безпідставність.

Колегія суддів, порадившись, відхилила заявлене клопотання з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

В пункті 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зі змісту заявленого апелянтом клопотання вбачається, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходяться справи №607/6311/13-ц та № 607/4782/13-ц, вирішення яких, на думку заявника, може суттєво вплинути на вирішення даної господарської справи.

Проте, колегія суддів вважає, що у даній справі суд не позбавлений можливості з'ясувати всі обставини, що мають важливе значення для розгляду апеляційної скарги ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» по суті. Крім того, дане клопотання заявлене всупереч положенням частини 3 ст. 101 ГПК України, відповідно до яких в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проаналізувавши вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні клопотання ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» про зупинення провадження у справі № 921/163/13-г до вирішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області справ № 607/6311/13-ц і №607/4782/13-ц слід відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт, зокрема, просить суд затвердити мирову угоду у справі № 921/163/13-г від 18.03.2013р., укладену головою зборів ПП «Еліта-Д» Бобришовою К.А. та директором ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» Кочеркевичем Т.Б. та припинити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З приводу вищевказаного, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на наступне:

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Однак, апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди (п. 8 Постанови Пленум Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Відтак, колегія суддів вважає, що в задоволенні вимоги ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» про затвердження мирової угоди в даній справі слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013р у справі №921/163/13-г, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012р. між ПП «Еліта-Д» (орендодавець) та ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» (орендар) укладено договір оренди складу, за умовами якого орендодавець здає, а орендар приймає в орендне користування нежитлові приміщення, а саме площадку під склад (площа 280,00 кв.м.), які знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Біла, вул. Бродівська, 8В (а.с.7).

Орендар зобов'язаний: утримувати орендовану площадку в чистоті, виконувати всі санітарні та протипожежні норми та правила, а також вимоги правил техніки безпеки та охорони праці; утримувати площадку в доброму технічному стані; забезпечувати доступ на орендовану площадку працівників орендодавця і працівників по ремонту і обслуговуванню інженерних мереж (п.п. 2.1-2.3 договору).

Згідно п. 3.1 договору за орендовану площадку орендар зобов'язаний здійснювати плату на р/р орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.2 договору розмір орендної плати становить суму згідно додатків до договору складеного кожного місяця.

В пункті 3.3 договору зазначено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки.

Несплата рахунків протягом 1-го місяця з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця (п. 3.4 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно п. 4.2 договору суперечки, що виникають в ході виконання договору оренди вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд господарського суду.

У відповідності до п. 5.1 договір оренди складу діє з 01.01.2012р. до 31.12.2012р.

Зміна умов договору або його розірвання можуть мати місце за умови погодження сторонами (п. 5.2 договору).

В пункті 5.3 вказано, що цей договір може бути розірваний за бажанням однієї із сторін. При виявленні бажання розірвати договір одна сторона повинна попередити іншу сторону за 10 календарних днів.

Договір оренди складу від 03.01.2012р. підписаний та скріплений печатками обох сторін.

На виконання п.3.2 договору орендодавець та орендар щомісяця протягом січня-серпня 2012 року підписували додатки до договору оренди складу від 03.01.2012р., якими погоджували розмір орендної плати на кожен місяць окремо (а.с.107-114).

Сторони не оспорюють належність виконання своїх обов'язків по договору оренди складу від 03.01.2012р. за період з січня по серпень 2012 року.

З наявної в матеріалах справи копії листа відповідача б/н від 11.10.2012р., адресованого позивачу, вбачається, що останній, отримавши запропонований орендодавцем проект додаткової угоди до договору оренди щодо встановлення орендної плати за вересень 2012 року, вважав підвищення розміру орендної плати безпідставним, та просив письмового пояснення з приводу підвищення орендної плати з 9600,00 грн. до 18000,00 грн. (а.с.68).

24 жовтня 2012 року позивач надіслав відповідачу лист, в якому просив звільнити орендоване майно в термін до 01.11.2012р. та повернути його по акту. Свою вимогу обґрунтував непогодженням на вересень та жовтень істотної умови договору - розміру орендної плати. Попередив, що в іншому випадку буде вимушений звернутись до суду (а.с. 8-9).

Однак, вищевказана вимога була залишена без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення ПП «Еліта-Д» до місцевого господарського суду з даним позовом.

Крім непогодження сторонами орендної плати, позовні вимоги ПП «Еліта-Д» обґрунтовані також і тим, що ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" не забезпечило дотримання правил пожежної безпеки та охорони праці в орендованому майні, що підтверджується листами Управління Держтехногенбезпеки у Тернопільській області від 26.12.12 року та Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України. Факт користування ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" приміщенням під склад, підтверджується актом Тернопільського районного відділу управління Держтехногенбезпеки у Тернопільській області № 71 від 24.05.2012 року.

19 березня 2013 року відповідач подав до сулу першої інстанції заяву про затвердження мирової угоди від 18 березня 2013 року у справі № 921/163/13-г наступного змісту: "Ми, Голова зборів ПП „Еліта-Д" Бобришова Крістіна Анатоліївна, яка діє на підставі протоколу № 3 зборів власників Приватного підприємства „Еліта-Д" від 04.09.2009р. та п.п. є) п. 10.7.1. Статуту Приватного підприємства „Еліта-Д" в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства „Еліта-Д" 04.09.2009р., та Директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" Кочеркевич Тарас Богданович, сторони по справі № 921/163/13-г за позовом Приватного підприємства „Еліта-Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільпромгаз ЛХЗ" про усунення перешкод шляхом звільнення нежитлового приміщення, уклали на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирову угоду, за якою Позивач зобов'язується надати в орендне користування нежитлове приміщення, площадку під склад площею 280 м.кв., що знаходиться в с. Біла Тернопільського району по вул. Бродівська, 8в та укласти із Відповідачем договір оренди вказаного майна, а Відповідач зобов'язується укласти із Позивачем договір оренди нежитлового приміщення, площадки під склад площею 280 м.кв., що знаходиться в с. Біла Тернопільського району по вул. Бродівська, 8в та своєчасно сплачувати орендну плату за користування вказаним майном, а також зобов'язується дотримуватись правил пожежної безпеки та охорони праці у вказаному майні. Просимо затвердити мирову угоду і припинити провадження у справі на підставі ст.ст. 78, 80 Господарського процесуального кодексу України" (а.с.24).

Заява про затвердження мирової угоди від 18 березня 2013 року підписана від ПП "Еліта-Д" головою зборів Бобришовою К.А. та від ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" - директором Кочеркевич Т.Б.

Суд першої інстанції відмовив в затвердженні мирової угоди від 18.03.2013р. у справі № 921/163/13-г з тих підстав, що суду не надані докази на підтвердження повноважень голови зборів ПП "Еліта-Д" Бобришової К.А. щодо підписання вказаної мирової угоди.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін (п.4 ст.284 ГК України).

Апеляційним господарським судом встановлено, що 03.01.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення, а саме площадки під склад (площа 280,00 кв.м.), які знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с.Біла, вул. Бродівська, 8В, термін дії якого згідно п.5.1 договору закінчився 31.12.2012р.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З аналізу вищезазначеної норми закону, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що договір оренди складу від 03.01.2012р. припинив свою дію 31.12.2012р.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 291 ГК України).

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Матеріалами справи підтверджується факт зайняття відповідачем нежитлового приміщення, а саме площадки під склад (площа 280,00 кв.м.), яка знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Біла, вул. Бродівська, 8В на підставі договору оренди складу, який припинив свою дію 31.12.2012р.

На момент вирішення даного спору правові підстави щодо користування відповідачем вищевказаним нежитловим приміщенням відсутні.

Таким чином, позовні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження приватному підприємству «Еліта-Д» шляхом звільнення товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільпромгаз ЛХЗ» спірного нежитлового приміщення обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом з тих підстав, що згідно ст.134 ГК України та ст.317 ЦК України позивач, як власник, вправі вільно і безперешкодно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Крім того, суд першої інстанції правомірно відмовив у затвердженні мирової угоди між сторонами у даній справі від 18.03.2013р., з огляду на наступне:

Заява про затвердження мирової угоди від 18 березня 2013 року підписана від ПП "Еліта-Д" головою зборів Бобришовою К.А. та від ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" - директором Кочеркевич Т.Б.

Відповідно до ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно даних Витягу з ЄДРЮОФОП серія АВ, № 247248 станом на 21.03.2013р. (ПП "Еліта-Д") у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" зазначено - Кіянчук Галина Петрівна (згідно статуту) - підписант, Кіянчук Галина Петрівна - керівник (а.с.57).

Таким чином, право підпису, в тому числі мирової угоди, від імені ПП "Еліта-Д" має його керівник - Кіянчук Г.П. або за його довіреністю, виданою в установленому законом порядку, інша особа.

Під час розгляду справи суд встановив, що Бобришова К.А. від імені позивача підписала заяву про затвердження мирової угоди, не маючи повноважень на такий підпис.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013р у справі №921/163/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Данко Л.С.