Рішення № 32694382, 25.07.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р. Справа № 926/622/13.

За позовом фізичної особи-підприємця Дудника Вадима Борисовича

до відповідача - Чернівецької міської ради

про визнання незаконним (протиправним) та скасування пункту рішення

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача - Дудник В.Б, Сухар Т.В., дов. від 23.05.2013 року

від відповідача - Юзьків М.І. дов. від 05.06.2013 року

СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець Дудник Вадим Борисович звернувся з позовом до Чернівецької міської ради про визнання незаконним (протиправним) та скасування пункту 6 рішення 24 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.05.2012 року №514, яким визнано таким, що втратило чинність рішення Чернівецької міської ради VI скликання від 26.08.2011 року №264 про надання позивачу дозволу на розміщення малих архітектурних форм для рекреаційних потреб (організація відпочинку населення, обслуговування пляжу) та на складання проектів відведення земельних ділянок орієнтовними площами 0,1500 га, 0,1500 га, 0,2000 га, 0,0400 га, 0,500 га для укладення договору встановлення земельного сервітуту терміном на 5 років для обслуговування малих архітектурних форм на вул. Донбасівській,5 у м. Чернівцях.

У відзиві на позов відповідач проти заявлених вимог заперечив, обґрунтовуючи це тим, що орган місцевого самоврядування не позбавлений права за власною ініціативою скасовувати прийнятий ним правовий акт. При цьому, приймаючи спірне рішення, міська рада виходила з того, що позивачем не подано вчасно на розгляд сесії проект землеустрою, що поставило під загрозу належний рівень організації відпочинку мешканців міста. Крім того, позивач не є власником чи користувачем сусідньої земельної ділянки, відтак не має права на встановлення сервітуту.

Ухвалою суду від 11.06.2013 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 25.06.2013 року за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 25.06.2013 року за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 10.07.2013 року.

У судових засіданнях 10.07.2013 року, 15.07.2013 року та 19.07.2013 року оголошувалась перерва.

Розглянувши у судовому засіданні подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору оренди від 27.05.2010 року №34/К, укладеного з Департаментом економіки Чернівецької міської ради позивач орендував нежиле приміщення (склад) площею 38,9 м.кв., розташоване по вул. Донбасівська, 5 у м. Чернівці з метою зберігання у ньому пляжного інвентарю.

Відповідно до умов даного договору строк його дії закінчився 26.04.2013 року.

У 2010 та 2011 роках Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради позивачу видано паспорти прив'язки малої архітектурної форми - палатки з літнім майданчиком на вул. Донбасівська, 5 у м. Чернівці (міський пляж) (погоджені Управлінням містобудування та архітектури і Управлінням інженерних мереж та кадастру 21.06.2010 року, 29.04.2011 року та 06.07.2011 року).

20.06.2011 року позивач звернувся до Чернівецької міської ради із заявою про розміщення малої архітектурної форми для рекреаційних потреб для провадження підприємницької діяльності по вул. Донбасівська, 5 у м. Чернівці.

Рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 26.08.2011 року №264 (п.3.3) позивачу надано дозвіл на розміщення малих архітектурних форм для рекреаційних потреб (організація відпочинку населення, обслуговування пляжу) та на складання проектів відведення земельних ділянок орієнтовними площами 0,1500 га, 0,1500 га, 0,2000 га, 0,0400 га, 0,500 га для укладення договору встановлення земельного сервітуту терміном на 5 років для обслуговування малих архітектурних форм на вул. Донбасівській,5 у м. Чернівцях.

На виконання даного рішення позивачем:

- укладено з фізичною особою - підприємцем Желябовською К.О. договір про надання посередницьких та консультативних послуг від 17.11.2011 року, на підставі якого Дудник В.Б. отримав послуги з консультування з питань комерційної діяльності щодо організації відпочинку на міському пляжі по вул. Донбасівській,5 у м. Чернівці загальною вартістю 20 000 грн., що підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією до прибуткового касового ордера №01 від 14.05.2012 року;

- на підставі заяви від 28.11.2011 року замовлено та отримано Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах договору встановлення земельного сервітуту для розміщення та обслуговування малих архітектурних форм для рекреаційних потреб (організація відпочинку населення, обслуговування пляжу). При цьому, як вбачається з копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 28.11.2011 року №4437 позивачем сплачено Чернівецькому міському комунальному БТІ 240 грн. за виготовлення реєстраційної справи на кадастровий номер по вул. Донбасівській,5 у м. Чернівці. Ще 350 грн. позивачем сплачено Чернівецькому міському управлінню земельних ресурсів, проте призначення платежу в поданих квитанціях відсутнє, у зв'язку з чим вони до уваги судом не приймаються.

07.05.2012 року позивач звернувся до Голови комісії з розгляду питань, пов'язаних із погодженням документації із землеустрою Чернівецької міської ради із заявою про погодження проекту відведення проекту землеустрою. Подана заява датована 15.03.2012 року, відкликана 12.04.2012 року та повторно зареєстрована 07.05.2013 року.

Рішенням 24 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.05.2012 року №514 визнано таким, що втратив чинність п. 3.3 рішення Чернівецької міської ради VI скликання від 26.08.2011 року №264 в частині надання підприємцю Дуднику В.Б. дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок орієнтовними площами 0,1500 га, 0,1500 га, 0,2000 га, 0,0400 га, 0,500 га для укладення договору встановлення земельного сервітуту терміном на 5 років для обслуговування малих архітектурних форм на вул. Донбасівській,5 у м. Чернівцях.

01.06.2012 року комісія з розгляду питань, пов'язаних із погодженням документації із землеустрою Чернівецької міської ради відмовила у погодженні проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельних ділянок по вул. Донбасівській,5 у м. Чернівці (висновок №986). При цьому підставою відмови комісія визначила скасування рішенням 24 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.05.2012 року дозволу на розробку проекту.

Рішенням 31 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.12.2012 року №725 визнано такими, що втратили чинність паспорти прив'язки малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності впродовж 2010-2012 років.

Вирішуючи даний спір суд виходить з того, що в спірних правовідносинах міська рада суб'єктом владних повноважень не виступала, а на засадах рівності реалізувала право розпорядження земельною ділянкою від імені власника, у зв'язку з чим даний спір підвідомчий господарському суду.

Відповідно до частини 1 пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 9, 10 ст. 59 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009, справа № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначено наступне:

- органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України;

- зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України);

- Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону ). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, стосовно скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційним судом України закріплено кілька правових позицій, застосування яких, як випливає зі змісту рішення КСУ, пов'язується з юридичними ознаками акта органу місцевого самоврядування та підставами його скасування.

Так, за загальним правилом, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Разом з тим, у разі, якщо ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, то вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Як вбачається зі змісту спірного рішення воно не містить приписів, які б свідчили про його дію впродовж певного часу, тобто зазначене рішення є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його виконання (аналогічну позицію викладено в Постанові ВГС України від 15.08.2011 року по справі №5002-6/778-2011).

При цьому, на момент прийняття Чернівецькою міською радою оспорюваного в даній справі рішення фактично скасоване відповідачем рішення вже було виконане, чим безумовно порушені права позивача, на замовлення якого був розроблений та погоджений у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та яким на спірній земельній ділянці розміщено малі архітектурні формі.

Тобто, на момент визнання відповідачем таким, що втратило чинність (що за своєю природою та правовими наслідками в даному випадку суд ототожнює із скасуванням) власного рішення від 26.08.2011 року №264 на його підставі вже виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав, а відтак скасування цього рішення відповідачем є незаконним.

Крім того, у справі відсутні докази, які б підтверджували, що позивач не заперечує проти скасування спірного рішення.

За таких обставин, з урахуванням правової позиції Конституційного суду України, закріпленої у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009), суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно визнав власне рішення від 26.08.2011 року №264 таким, що втратило чинність, у зв'язку з чим позов слід задовольнити, визнати незаконним (протиправним) та скасувати пункт 6 рішення 24 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.05.2012 року №514, а судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 12, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним (протиправним) та скасувати пункт 6 рішення 24 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.05.2012 року №514.

3. Стягнути з Чернівецької міської ради (м. Чернівці, Центральна пл.1 код ЄДРПОУ 36068147) на користь фізичної особи-підприємця Дудника Вадима Борисовича (с. Брусниця Кіцманського району Чернівецької області ідентифікаційний номер 2622914495) 1147 грн. судового збору.

Повне рішення складено та підписано 29.07.2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв