Рішення № 32693413, 15.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р.Справа № 922/2545/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків до КП "Харківводоканал", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача: Волокова С.О., дов. № 01-62юр/5250 від 26.06.13 р.

Представник відповідача: Матофій Р.М., дов. № 81/810813 від 02.01.2013 р

ВСТАНОВИВ:

Позивач - АК „Харківобленерго", звернувся з позовом до КП „Харківводоканал" про стягнення вартості електричної енергії в розмірі 5736551,49 грн., 3% річних в розмірі 86355,05 грн., пені в розмірі 405462,06 грн., плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 24933,24 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 р. щодо оплати вартості електричної енергії.

В судовому засіданні від 03.07.2013 р. оголошувалась перерва до 09.07.2013 р. о 12:10 год., яка була продовжена до 15.07.2013 р. о 12:00 год.

В судовому засіданні 15.07.2013 р. представник позивача просила суд припинити провадження в частині стягнення 24933,24 грн. (плата з компенсації перетікання реактивної енергії) у зв"язку з погашенням вказаної заборгованості, в іншій частині позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд надати відстрочку виконання рішення по справі № 922/2545/13 до 31.12.2013 р. та зменшити розмір нарахованої пені за травень 2013 р. на 95%.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

07 травня 2004 року між позивачем (як постачальником) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" (як споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 4 (далі - „договір").

Рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р. № 577/11 Комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" було перейменоване на Комунальне підприємство „Харківводоканал" (відповідач у даній справі).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід"ємними частинами.

Додатком №2 від 01.04.2008 р. до договору (п. 1) передбачено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.

Як стверджує позивач, відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого за травень 2013 р. у останнього виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 5736551,49 грн. (тарифна складова - 4780459,58 грн. та ПДВ 20% - 956091,91 грн.).

Окрім того, позивач стверджує, що у відповідача виникла заборгованість з плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 24933,24 грн.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком 2 „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 „Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

На підставі вказаного положення договору позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 86355,05 грн. та пеню в розмірі 405462,06 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На виконання договору позивач здійснював постачання електричної енергії, зокрема в травні 2013 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями електроспоживання (арк. спр. 27-64) та не спростовується відповідачем.

Вартість поставленої електричної енергії за травень 2013 р. скаладє 5736551,49 грн. (тарифна складова - 4780459,58 грн. та ПДВ 20% - 956091,91 грн.).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати вказаної заборгованості частково або в повному обсязі, у відзиві на позовну заяву (арк.спр. 102-104) відповідач проти наявності заборгованості за електричну енергію в розмірі 5736551,49 грн. не заперечував.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення 5736551,49 грн.

Враховуючи факт невиконання відповідачем взятого на себе зобов"язання з оплати спожитої електричної енергії та, відповідно, порушення прав позивача, посилання відповідача на те, що Законом України „Про державний Бюджет України на 2013 рік" вже передбачено виділення субвенції на погашення існуючої заборгованості підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками, як такої, що виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг тарифам, що затверджувалися органами державної влади шляхом проведення заліків за рахунок коштів Державного бюджету, а рішення суду про задоволення відповідних позовних вимог може призвести до подвійного отримання позивачем відповідних сум, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 5736551,49 грн. Рішенням суду, як результат розгляду справи, усуває спір між сторонами відносно боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 5736551,49 грн. та фактично засвідчує наявність відповідної заборгованості відповідача перед позивачем, при цьому, воно не призводить до подвійного отримання позивачем відповідних сум, з підстав, визначених відповідачем.

Відносно позовних вимог в частині стягнення плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 24933,24 грн., суд дійшов наступного висновку.

18 червня 2013 р. відбулося зарахування зустрічних вимог позивача та відповідача, за результатами якого заборгованість плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 24933,24 грн. за травень 2013 р. визнана погашеною, що підтверджується наданим позивачем АВІЗО № 2 від 18.06.2013 р. (арк. спр. 138) та поясненнями представників сторін.

Таким чином, до порушення провадження у даній справі, заборгованість відповідача перед позивачем щодо плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 24933,24 грн. була погашена, що свідчить про відсутність порушення прав позивача в цій частині.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 24933,24 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договором (п. 4.2.1) передбачено, що за прострочення термінів оплати спожитої енергії, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Суд, враховуючи вищевикладене та прострочення відповідачем оплати спожитої енергії, перевіривши розмір пені та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема, ч. 3 статті 549, 625 ЦК України, ч. 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 статті 232 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 405462,06 грн. та 3 % річних в розмірі 86355,05 грн. є законними та обґрунтованими.

08 липня 2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру нарахованої пені за травень 2013 р. на 95 % та надання відстрочки виконання рішення суду до 31.12.2013 р. (арк. спр.112-116).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 ГК України).

Відповідно до абз. 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач є підприємством комунальної форми власності і заснований на майні територіальної громади м. Харкова, надає послуги з водопостачання та водовідведення споживачам м. Харкова та населених пунктів Харківської області за затвердженим тарифом. Основним споживачем послуг КП "Харківводоканал" є населення, яке складає у структурі 90%

Тарифи на послуги централізованого водовідведення згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг. Відповідно до Закону України "Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг" функції державного регулювання у сфері централізованого водовідведення виконує Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ). Тариф на електроенергію систематично зростає, а тариф на водовідведення, який згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕ від 17.02.11 № 243, включає в себе, в тому числі витрати на електроенергію, по теперішній час компенсуються, як стверджує відповідач, лише на 49,6% та 46,9% відповідно.

Затверджені тарифи НКРЕ України не покривають всіх витрат, що у свою чергу призводить до виникнення різниці у тарифах на послуги водопостачання та водовідведення для населення фактичним витратам на їх надання, що і призвело до виникнення заборгованості в розмірі 5736551,49 грн. (тарифна складова - 4780459,58 грн. та ПДВ 20% - 956091,91 грн.).

З наданої відповідачем копії звіту про фінансові результати за 2012 рік (арк. спр. 119) вбачається збитковість діяльності відповідача, що пов'язана, в тому числі з невідповідністю тарифів для населення та бюджетних організацій на послуги теплопостачання та водопостачання їх фактичним витратам, заборгованість споживачів за надані послуги та держави з відшкодування різниці в тарифах.

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, відповідно до яких відповідач систематично та у значних розмірах сплачував позивачу заборгованість за спожиту електричну енергію у 2012 році (арк.спр. 120-123).

Крім того рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 року №508/11 КП "Харківводоканал" встановлено ліміт залучення кредитних ресурсів, по всім відкритим у підприємства кредитним лініям, у розмірі 150 млн. грн., який, як стверджує відповідач, станом на другий квартал 2012 року вичерпаний. З метою забезпечення повернення кредитних ресурсів підприємством передано банківським установам у заставу майна на суму 146,5 млн. грн. та майнових прав на суму 631,1 млн. грн. (арк. спр. 124).

Окрім того, суд бере до уваги той факт, що споживачі послуг (90 % - населення), які надає відповідач, мають значну заборгованість перед останнім.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про зменшення розміру пені на 95%, та, відповідно, стягнення з відповідача пені в розмірі 20273,10 грн.

Зазначена вище позиція підтримана численною судовою практикою та викладена, зокрема, в Постанові ВГС України від 19.12.2012 р. № 5023/3165/12, листі ВГС України від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань".

Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду до 31.12.2012 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення у строк.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", а також Порядком та умовами надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. N 167, передбачено надання субвенції з державного бюджету для погашення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Станом на момент розгляду справи відповідної субвенції ще не отримано. Зазначені обставини свідчать про неможливість негайно та одноразово оплатити всю суму заборгованості без отримання субвенції державного бюджету для проведення розрахунку у відповідності до Закону України "Про державний бюджет".

Втім, суд вважає за можливе надати відстрочку відповідачу до 31.10.2013 року, а не як просив останній - до 31.12.2013 р., що зумовлено необхідністю дотримання певного балансу майнових інтересів відповідача та позивача у даній справі.

Так, строк, на який відповідач просить суд відстрочити виконання рішення, охоплює осінньо-зимовий період, коли споживання електричної енергії збільшується, а отже збільшуються витрати позивача.

З огляду на наведене, враховуючи зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, матеріальні інтереси позивача, а не тільки відповідача, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення та відстрочити його виконання до 31.10.2013 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Даною нормою визначено, що судовий збір покладається при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 16, 526, 549, 610-612, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 231-233, ГК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул.. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) вартість електричної енергії в розмірі 5736551,49 грн., 3% річних в розмірі 86355,05 грн., пеню в розмірі 20273,10 грн., судовий збір в розмірі 64306,45 грн.

Надати Комунальному підприємству "Харківводоканал" відстрочку для виконання рішення у справі № 922/2545/13 до 31 жовтня 2013 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 17.07.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.