Рішення № 32693348, 24.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2013 р.Справа № 916/1340/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.М.

за участю представників сторін :

Від прокурора: Дондов В.К. посвідчення №013411 від 03.12.2012р.;

Від позивача (Київської міської державної адміністрації): не з'явився;

Від позивача (КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Солом'янського району м.Києва"): не з'явився;

Від відповідача: Сакали М.Я. за довіреністю від 11.06.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації в особі Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва»;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СОФОР";

про стягнення 39 503,8 грн., -

у с т а н о в и в :

Прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся із позовом в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації в особі Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» (далі -КП) до Товариства з обмеженою відповідальністю „СОФОР" (далі - відповідач) про стягнення 39 503,8 грн., посилаючись на наступне.

Прокуратурою Солом'янського району м. Києва проведено перевірку дотримання бюджетного законодавства та Закону України «Про здійснення державних закупівель» за результатами якої встановлено наступне.

03.10.2012 року між TOB «Софор» з однієї сторони - «покупець» та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» - постачальник, укладено договір поставки № 44 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передавати, а покупець прийняти товар і оплачувати товар за ціною та в терміни, відповідно до умов договору.

Згідно до п.1.2. Договору найменування та одиниця виміру товару :зазначаються у відповідних специфікаціях, що складаються у письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін і є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору товар поставляється партіями, розмір якої вказується покупцем у заявці. Заявка може бути подана покупцем як в усній так і письмовій формі за допомогою засобів комунікації.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що обов'язок постачальника щодо вставки партії товару покупцеві вважається виконаним з моменту надання у розпорядження партії товару покупцю у місці поставки.

Відповідно до п. 2.3. Договору поставка «є завершеною з моменту переходу права власності на товар від постачальника до покупця. Згідно п. 2.4. Договору передбачено, що право власності на партію товару від постачальника переходить до покупця з моменту коли він поставлений відповідно до п. 2.2. даного Договору.

На виконання договору було здійснено поставку товару про що свідчить видаткова накладна № РН-0000009 від 30.11.2012 року.

Згідно до п. 3.1. Договору ціна договору складає 37 364, 87 грн., у тому числі ПДВ - 6 227, 48 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору товар постачається по узгодженим між сторонами договірними цінам. Ціна товару зазначається у відповідній специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно специфікації вартість товару складає 37 364, 87 грн. Строк дії договору встановлено до 31.12.2012 року, а в частині здійснення розрахунків - до їх повного виконання.

Сторони погодились щодо умов визначених договором про що свідчить підписи та печатки сторін.

Відповідно до п.4.1. Договору за порушення зобов'язань, визначених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства країни.

Згідно п. 4.2. Договору за прострочення оплати за поставлений товар постачальник має право нарахувати покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 4.5. Договору сплати збитків і фінансових санкцій не звільняє сторони від належного виконання своїх обов'язків за договором.

В ході перевірки встановлено, що на виконання договору поставки № 44 КП здійснено поставку товару, визначеного в специфікації до договору, що підтверджується видатковою накладною № РН- 0000009 від 30.11.2012 року.

КП з метою стягнення заборгованості направлено на адресу TOB Софор» претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором поставки № 44.

Як зазначає прокурор у позові, таким чином, за TOB «Софор» перед КП рахується борг у розмірі 39 503, 8 грн., з них 37 364, 87 грн. - основний борг, 2 138, 93 грн. - пеня (згідно п. 4.2. Договору), 112, 02 грн. - збитки від знецінення грошової одиниці відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

На даний час зазначена заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств, організацій.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування з Україні".

Згідно статуту, КП створено шляхом реорганізації відповідно до рішення Київської міської ради від 02.10.2001 року № 54/1458, є правонаступником комунальних підприємств «Шляхово-експлуатаційні дільниці по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Залізничного, Жовтневого, Радянського районів м. Києва в частині прав та обов'язків, що випливають з переданого ними майна, засновано на комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Окрім того, відповідно п. 8.3. статуту підприємства, останнє відраховує до бюджету м. Києва частину прибутку.

КП безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації, яка здійснює заходи щодо поєднання загальнодержавних інтересів та інтересів територіальної громади м. Києва.

Відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто -герой - Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Як зазначає прокурор у позові, враховуючи те, що неналежне виконання зобов'язань за договором порушує майнові інтереси підприємства, та як наслідок порушує інтереси держави, спричиняє шкоду економічним інтересам держави у зв'язку з ненадходженням у дохідну частину бюджету м. Києва грошових коштів, і може завдати істотної шкоди, прокуратурою Солом'янського району м. Києва пред'явлено даний позов.

Згідно з витягом ЄДРПОУ місцезнаходженням TOB «Софор» є Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 63.

В силу положень ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справу належить розглядати за місцезнаходженням відповідача, а саме господарським судом Одеської області.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № З-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи викладене, посилаючись на п. 6 ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 232 Господарського кодексу України, - прокурор просить :

Стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором поставки у розмірі 39 503, 8 гри., з них 37 364, 87 грн. - основний борг, 2 138, 93 грн. - пені, 112, 02 грн. - збитки від знецінення грошової одиниці.

Під час розгляду справи 21.06.2013р. від КП надійшла заява у якій зазначається, що 12.04.2013 р. КП направило до TOB «Софор» угоду про припинення зобов'язань заліком на суму 37364,87 грн., але відповідь (підписану угоду) отримало лише 10.06.2013 (після поданого прокуратурою позову). Під час підготовки позову КП повідомляло прокуратуру Солом'янського району м. Києва про направлення до TOB «Софор» угоди про припинення зобов'язань заліком.

Таким чином основний борг за договором поставки № 44 від 03.10.2012 у розмірі 37364,87 грн. погашено повністю 10.06.2013.

Відносно суми пені та інфляційних КП підтримує позовні вимоги та з приводу їх нарахування пояснює таке.

Відповідно до п. 4.2 Договору за прострочення оплати за поставлений товар постачальник має право нарахувати покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Розрахунок пені та інфляційних знаходиться в матеріалах справи та становить: 2026,91 грн. - пеня ( помилково вказано - 2138,93 гри.); 112,02 грн. - збитки від знецінення грошової одиниці (інфляція ).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, як зазначає КП у заяві (вх.суду №19208/13) загальний розмір непогашених позовних вимог становить:

39503,80 (позовні вимоги) - 37364,87 (основний борг) = 2138,93(2026,91 + 112,02)

Враховуючи викладене КП просить суд вирішити спір за відсутності представника КП та визнати відсутність такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Прийняти рішення, яким стягнути суму заборгованості з ТОВ «Софор» у розмірі 2138,93 грн., з них 2026,91 грн. - пеня та 112,02 грн. - збитки від знецінення грошової одиниці ( інфляція ) на користь КП.

18.06.2013р. до господарського суду від відповідача по справі надійшов відзив на позов, в якому він позов не визнає, з підстав викладених у відзиві та просить суд у позові відмовити.

Вислухавши представників прокуратури та відповідача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до приписів ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст.. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, приведені прокурором обставини справи в цілому підтверджуються наданими доказами - вказаним вище договором та видатковою накладною.

Вказані докази суд вважає достовірними та такими, що не викликають сумніву.

З урахуванням наданої 21 червня 2013 р. КП заяви, у якій фактично йдеться про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає стягнути з відповідача пеню та інфляційні витрати.

Підсумовуючи вищенаведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу з урахуванням заяви КП від 21.06.2013 р.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Солом'янського району м. Києва - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СОФОР" ( 67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт.Чорноморське, вул.Гвардійська, 63, код ЄДРПОУ 19220618) на користь Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» ( 03151, м.Київ, вул. Народного ополчення, 16, код ЄДРПОУ 31806946): пені у розмірі 2026 (дві тисячі двадцять шість) грн. 91 коп., інфляційних втрат 112 (сто дванадцять) грн. 02 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СОФОР" ( 67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт.Чорноморське, вул.Гвардійська, 63, код ЄДРПОУ 19220618) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 93 (дев'яносто три) грн. 16 коп.

Повне рішення складено та підписано 29.07.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.