Рішення № 32693163, 21.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8741/13 21.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеа Електротехніка»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент»

про стягнення 175 354,68 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Дубинський О.О. за дов. № 4 від 13.02.2013 р.

від відповідача : Аверкова М.М. за дов. № 3\13 від 25.03.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» суму заборгованості в розмірі 183 224,02 грн., з яких сума основного боргу - 175 354,68 грн., пеня в сумі 6 557,78 грн., 3% річних у сумі 1 311,56 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013р. порушено провадження у справі № 910\8741\13, призначено розгляд справи на 29.05.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 21.06.2013 року.

20.06.2013 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав наявність заборгованості у сумі 175 354,68 грн. та просив розстрочити виконання рішення у зв'язку з несприятливою фінансовою ситуацією, зниженням попиту на рекламні послуги, які є основним видом діяльності відповідача, високою дебіторською заборгованістю серед контрагентів відповідача та кредиторською заборгованістю.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог, відповідно до якої позивач просить прийняти заяву про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 6 557,78 грн. та 3% річних у сумі 1311,56 грн. та припинити в цій частині провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, та не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення.

Судом задоволено клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 21.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

З наявного в матеріалах справи рахунку-фактури № 28658 від 10.12.2012 року вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеа Електротехніка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» було досягнуто домовленості на поставку кабінетів до повно кольорових світодіодних екранів у кількості 14 штук на загальну суму 175 354,68 грн..

10.12.2012 року сторони обмінялися листами на підтвердження виконання зобов'язань. Відповідач надіслав Гарантійний лист № 593, яким підтвердив замовлення та зобов'язався оплатити товар не пізніше 17.12.2012 року, а позивач направив відповідачу лист № 327 про прийняття замовлення до виконання.

Відповідно до видаткової накладної № 30344 від 10.12.2012 року, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 175 354,68 грн.

Позивач зазначає, що відповідач у встановлений строк до 17 грудня 2012 року оплату не провів.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 175 354,68 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, внаслідок складення між сторонами накладної, між сторонами мав факт укладання правочину на поставку товару, який ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки накладна підписана обома сторонами, містить найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний виконати зобов'язання по оплаті в строк до 17 грудня 2012 року (строк виконання зобов'язання, визначений сторонами у Гарантійному листі № 593 від 10.12.2012 року)

Оскільки, відповідачем не проведено оплату у встановлений строк, суд дійшов висновку, що останнім порушено вищевказані норми ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, визнав наявність заборгованості, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши заяву представника позивача про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 6 557,78 грн. та 3% річних у розмірі 1 311,56 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви, так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова приймається судом.

Таким чином, позов в частині стягнення суми основного боргу визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі в частині стягнення пені у розмірі 6 557,78 грн. та 3% річних у розмірі 1 311,56 грн. провадження по справі підлягає припиненню.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками: декілька індивідуально визначених речей тощо).

Враховуючи доводи відповідача щодо тяжкого фінансового становища, суд задовольняє заяву відповідача про розстрочення виконання рішення частково, та розстрочує виконання рішення суду протягом трьох місяців рівними частинами по 58 451,56 грн.. кожний місяць.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 655 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» (юридична адреса: 01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 38\40-«А», код ЄДРПОУ 34355861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Елетротехніка» (02094, м. Київ, вул.. Краківська, 13-Б, офіс 128, код ЄДРПОУ 38013959) суму основного боргу в розмірі 175 354 (сто сімдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн.. 68 коп. та судовий збір в розмірі 3 664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн.. 48 коп.

3. Припинити провадження у справі № 910/8741/13 в частині стягнення пені у розмірі 6 557,78 грн. та 3% річних у розмірі 1 311,56 грн..

4. Розстрочити виконання рішення суду на три місяці шляхом сплати 58 451 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн.. 56 коп. кожний місяць з моменту набрання рішенням законної сили.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.06.2013 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала