Рішення № 32693161, 25.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 липня 2013 року Справа № 913/1774/13

Провадження №23/913/1774/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ)

до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (м. Луганськ)

про стягнення 2458520 грн. 44 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Опренко М.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Вознюк Є.В., довіреність № 14-61 від 22.03.2013 (у судових засіданнях 16.07.2013 та 18.07.2013 брав участь представник Єфременко О.О., довіреність № 14-3 від 08.01.2013);

від відповідача - Стариков А.С., довіреність № 27-д від 08.02.2013.

У судовому засіданні 16.07.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.07.2013 до 11 год. 15 хв., у судовому засіданні 18.07.2013 оголошено перерву до 25.07.2013 до 11 год. 15 хв.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду з позовом до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення 24700125 грн. 63 коп., а саме: боргу за поставлений природний газ в сумі 22512646 грн. 91 коп., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 1564996 грн. 33 коп., інфляційних втрат в сумі 90140 грн. 64 коп., 3% річних в сумі 532341 грн. 75 коп. Позов Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» мотивовано наступним.

На виконання умов договору № 202БО від 30.09.2011 Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз» у березні - серпні 2012 року передало, а Луганське міське Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» отримало природний газ на суму 22512646 грн. 91 коп. Факт приймання-передачі газу, а також супутніх послуг підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.03.2012 за березень на суму 17004368 грн. 17 коп., від 30.04.2012 за квітень на суму 4899658 грн. 36 коп., від 31.05.2012 за травень на суму 243281 грн. 70 коп., від 30.06.2012 за червень на суму 98497 грн. 15 коп., від 31.07.2012 за липень на суму 117220 грн. 07 коп., від 31.08.2012 за серпень на суму 149621 грн. 46 коп.

Відповідач виконував зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз» неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом договору № 202БО від 30.09.2011. Станом на 13.11.2012 відповідач мав зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз» щодо сплати 22512646 грн. 91 коп. за переданий природний газ.

13.11.2012 Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз» та Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» уклали договір № 14/6987/12 про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. зазначеного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» за договором постачання природного газу № 202БО від 30.09.2011.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. договору, дот нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

У відповідності з п. 2.3. договору про відступлення права вимоги та ст. 516 Цивільного кодексу України відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 17.12.2012 № 26/2-343-12.

Після заміни кредитора у зобов'язанні відповідач не виконував грошового зобов'язання, право вимоги в якому було передано позивачеві за викладених вище обставин, чим порушував умови, визначені змістом договору № 202БО від 30.09.2011, щодо строку оплати природного газу.

Оскільки відповідач прострочив зобов'язання з оплати поставленого природного газу, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у суму 1564996 грн. 33 коп., 3% річні у сумі 532341 грн. 75 коп., інфляційні втрати у сумі 90140 грн. 64 коп.

Відзивом на позов Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» визнало вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у повному обсязі, однак, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, заявило клопотання про зменшення розміру пені.

Позивач у судовому засіданні 18.07.2013 надав письмові заперечення на клопотання відповідача про зменшення суми пені посилаючись на те, що зменшення судом розміру пені спричинить позивачу додаткові збитки та дозволить відповідачу і у подальшому безкарно порушувати договірні умови.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

30.09.2011 Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз» та Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» уклали договір № 202БО на постачання природного газу для надання бюджетним установам, організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання. На виконання умов зазначеного договору Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз» у березні - серпні 2012 року передало, а Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» отримало природний газ на суму 22512646 грн. 91 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.03.2012 за березень на суму 17004368 грн. 17 коп., від 30.04.2012 за квітень на суму 4899658 грн. 36 коп., від 31.05.2012 за травень на суму 243281 грн. 70 коп., від 30.06.2012 за червень на суму 98497 грн. 15 коп., від 31.07.2012 за липень на суму 117220 грн. 07 коп., від 31.08.2012 за серпень на суму 149621 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, дії сторін договору № 202БО від 30.09.2011 свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 11.6. договору № 202БО від 30.09.2011 постачальник має право відступити майнові права за цим договором. Про відступлення майнових прав за договором постачальник зобов'язаний письмово повідомити покупця.

13.11.2012 Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз» та Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» уклали договір № 14/6987/12 про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. зазначеного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» за договором постачання природного газу № 202БО від 30.09.2011. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. договору, дот нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до п. 2.2. договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012 № 14/6987/12, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1. договору, а саме: договору поставки природного газу з усіма додатками та при наявності протоколу розбіжностей і узгодження розбіжностей (оригінал); акту приймання-передачі газу (оригінали); документів, що підтверджують проведення боржником розрахунків (за наявності); акту звірення розрахунків станом на дату укладення договору відступлення права вимоги боргу (оригінал); листи-вимоги про оплату боргу (за наявності); будь-які інші документи (у разі їх необхідності). Передача документів оформляється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

19.11.2012 Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз» та Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», на виконання п. 2.2 договору про відступлення права вимоги, склали та підписали акт приймання-передчі документів.

23.11.2012 Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз» повідомило ЛМКП «Теплокомуненерго» про відступлення права вимоги.

Вимогою від 17.12.2012 № 26/2-343-12 про здійснення перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за поставлений природний газ Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» також повідомило відповідача про відступлення на його користь права вимоги Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз».

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» зобов'язання з оплати поставленого природного газу у період з березня по серпень 2012 року не виконало у зв'язку з чим утворився борг у сумі 22512646 грн. 91 коп.

Наявність зазначеного боргу відповідачем визнається, та оскільки доказів погашення останнього відповідачем не надано, позовна вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 22512646 грн. 91 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.3.1 договору поставки природного газу від 30.09.2011 № 202БО передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору (розрахунки за поставлений газ), покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів сплати відповідачем суми боргу, на неї позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні у розмірі 90140 грн. 64 коп. та річні у розмірі 532341 грн. 75 коп. Враховуючи викладене та арифметично вірний розрахунок зазначених сум, в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 1564996 грн. 33 коп.

Відповідачем надано письмове клопотання щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені. На скільки має бути зменшено належну до стягнення суму пені відповідачем у клопотанні не зазначено.

Положеннями ст. 3. ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В обґрунтування клопотання про зменшення суми пені відповідач послався на своє важке фінансове становище і надав суду довідку про обсяг дебіторської заборгованості підприємства, Звіт про фінансові результати за І квартал 2013 року та Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2013.

Відповідно до положень ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, неотримання суб'єктом підприємницької діяльності очікуваного обсягу прибутку не є виключною обставиною, що може бути підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Виходячи з фактичних обставин справи та наданих сторонами доказів підстави для застосування положень ст. 233 Господарського кодексу України відсутні, оскільки заявлені до стягнення штрафні санкції не є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора (розмір заборгованості за поставлений позивачем природний газ - 22512646 грн. 91 коп., пеня - 1564996 грн. 33 коп.), порушення зобов'язання відповідачем завдало збитків позивачеві, фінансовий стан відповідача є наслідком його власної підприємницької діяльності (зменшення дебіторської заборгованості є наслідком належної претензійно-позовної роботи підприємства).

Крім того, під час вирішення зазначеного вище клопотання судом враховується те, що задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру належної до стягнення суми пені може порушити майнові, забезпечені законом інтереси позивача у справі.

З урахуванням викладеного клопотання відповідача про зменшення розміру належної до стягнення суми пені є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (вул. Куракіна, 23а, м. Луганськ, код 24047779) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, код 20077720) борг за поставлений природний газ у сумі 22512646 грн. 91 коп., пеню в сумі 1564996 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 532341 грн. 75 коп., інфляційні втрати в сумі 90140 грн. 64 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 68820 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Рішення підписано - 30.07.2013.

Суддя Воронько В.Д.