Рішення № 32692292, 17.07.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/17455/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 липня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Шклярука Д.С.

при секретарі - Марченко М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Термоізоляція» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «Термоізоляція» на її користь 674 грн., з яких 121 грн. компенсація на невикористану відпустку та 553,00 грн. заборгованість по заробітній платі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що 10.11.1983 року вона була прийнята на посаду інженера проектно-кошторисної групи Дніпропетровського спецуправління № 46 «Термоізоляція» тресту «Южтермоізоляція» Міністерства монтажних та спеціальних будівельних робіт УРСР.

01.10. 1992 року Дніпропетровське спецуправління № 46 «Термоізоляція» тресту «Южтермоізоляція» Міністерства монтажних та спеціальних будівельних робіт УРСР було перейменоване в Дніпропетровське орендне підприємство СУ-46 «Термоізоляція».

15.08.1994 року Дніпропетровське орендне підприємство СУ 46 «Термоізоляція» було перейменоване в Закрите акціонерне товариство «Термоізоляція», яке в свою чергу 02.07.2008 року було реорганізовано в Приватне підприємство «Термоізоляція».

01.09.2001 року наказом № 23 к вона була звільнена з посади начальника виробничо-технічного відділу Приватного підприємства «Термоізоляція»за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

При цьому, вона вважає, що Дніпропетровське спецуправління № 46 «Термоізоляція» тресту «Южтермоізоляція» Міністерства монтажних та спеціальних будівельних робіт УРСР та його правонаступник ПП «Термоізоляція» порушили її гарантоване право на своєчасне отримання заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Зокрема, Дніпропетровське спецуправління № 46 «Термоізоляція» тресту «Южтермоізоляція» Міністерства монтажних та спеціальних будівельних робіт УРСР не виплатило їй компенсацію за 7 днів невикористаної відпустки за 1992 рік, що становить 121 грн. та заробітну плату за січень та лютий 1992 року в розмірі 270,00 грн. та 283,00 грн. відповідно.

При звільненні її з роботи вищевказане питання залишилося не вирішеним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив пред'явлений ОСОБА_1 позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на викладені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на обставини викладені у письмових поясненнях та не те, що Приватне підприємство «Термоізоляція» не є правонаступником Дніпропетровського спецуправління № 46 «Термоізоляція» тресту «Южтермоізоляція» Міністерства монтажних та спеціальних будівельних робіт УРСР.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Із дослідженої у судовому засіданні трудової книжки заповненої на ім'я ОСОБА_1 вбачається що 10.11.1983 року вона відповідно до наказу № 127-К від 10.11.1983 року була прийнята інженером проектно-кошторисної групи на Дніпропетровське спецуправління № 46 «Термоізоляція».

01.10.1992 року відповідно до наказу № 70 від 01.10.1992 року Дніпропетровське спецуправління № 46 «Термоізоляція» було перейменоване в Дніпропетровське орендне підприємство СУ-46 «Термоізоляція», про що було зроблено запис у трудовій книжці позивача.

За розпорядженням від 17.11.1992 року за № 1018р голови виконкому Дніпропетровської міської ради було зареєстровано Дніпропетровське орендне підприємство БУ № 46 «Термоізоляція».

Згідно із наказом № 53 від15.08.1994 року Дніпропетровське орендне підприємство СУ № 46 «Термоізоляція» було перейменовано в Закрите акціонерне товариство «Термоізоляція», про що також було внесено відповідний запис у трудовій книжці.

За наказом № 1к від 03.01.2001 року ОСОБА_1 була переведена головним спеціалістом по теплоізоляційним питанням.

Наказом № 45к від 01.08.2001 року ОСОБА_1 була переведена виконуючим обов'язки начальника виробничо-планового відділу.

Відповідно до наказу № 1 від 02.07.2008 року Закрите акціонерне товариство «Термоізоляція» реорганізоване в Приватне підприємство «Термоізоляція».

Наказом № 6к від 11.08.2008 року ОСОБА_1 було переведена провідним економістом-сметчиком.

Згідно із наказом № 22к від 01.12.2008 року позивач переведена начальником виробничо-технічного відділу.

Наказом № 23к від 01.09.2011 року ОСОБА_1 звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Як вбачається із копії статуту ПП «Термоізоляція» є правонаступником майна, прав та обов'язків ЗАТ «Термоізоляція», яке в свою чергу було засноване відповідно до рішення засновників, які викупили у Держави орендоване підприємство на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 1993 року. Засновниками ЗАТ «Термоізоляція» є громадяни України, колишні члени організації орендарів Орендного підприємства СУ-46 «Термоізоляція», яка зареєстрована розпорядженням № 789р Виконкомом Дніпропетровської міської ради від 14 вересня 1992 року за № 3451. Як видно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_1 сформованого станом на 15.05.2013 року ОСОБА_1 включена до переліку засновників (учасників) ПП «Термоізоляція».

Орендне підприємство № 46 «Термоізоляція» в свою чергу було утворене за рішенням загальних зборів трудового колективу Дніпропетровського СУ № 46, до складу якого входила позивач. Відповідно до п. 5.1 Статуту вказаного підприємства, майно, яке є державною власністю і створене з виробничих та невиробничих фондів, яке раніше перебувало на балансі Дніпропетровського спецуправління № 46 «Термоізоляція», передається у повне господарське відання з правом володіння, користування та розпоряджання вказаним майном на власний розсуд з прийняттям щодо нього будь-яких дій, що не суперечать статуту підприємства. Організація орендарів Орендного підприємства була створена за рішенням конференції трудового колективу Дніпропетровського СУ № 46 «Термоізоляція», до складу якого також входила позивач, і за згодою власника майна - Фонду державного майна України. Разом із тим, відповідно до п. 1.4 Положення про організацію орендаторів Дніпропетровського СУ № 46 «Термоізоляція» діяльність організації орендарів здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про оренду майна державних підприємств і організацій».

Відповідно до п. 2.1 вказаного положення метою діяльності Дніпропетровського СУ № 46 «Термоізоляція», іменованої у подальшому «Організацією орендарів» є створення правової і фінансової основи для оренди державного майна, за допомогою якого виконуються спеціалізовані будівельно-монтажні роботи, капітальний ремонт і інші роботи по прямим договорам, виготовляється продукція і надаються платні послуги населенню, здійснюється комерційна та посередницька діяльність, забезпечується оплата праці своїх працівників в залежності від трудового вкладу, та інші.

Згідно із ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За змістом ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Посилання відповідача про те що ПП «Термоізоляція» не є правонаступником ДСУ № 46 не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні даного трудового спору, оскільки відомості у трудовій книжці позивача, зокрема запис під № 13, свідчить лише про зміну назви підприємства на Дніпропетровське орендне підприємство СУ-46 «Термоізоляція». Наявність обставини визначених п. 1 ст. 1 ч. 40 КЗпП України, також обставин переведення позивача на роботу до іншої юридичної особи в судовому засіданні не встановлено, та належними, допустимими і достатніми доказами не підтверджується.

Разом із тим, згідно з ч. 2, ч. 3 статті 36 КЗпП зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

За встановлених обставин вимоги позивача про стягнення із відповідача компенсації за невикористану щорічну відпустку та заборгованості із виплати заробітної плати підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вимоги позивача законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 208, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Термоізоляція» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Термоізоляція» (49081, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, пр. Імені Газети «Правда», буд. 32-В, код ЄДРПОУ 01414979) на користь ОСОБА_1 компенсацію за всі не використані нею дні щорічної відпустки в розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. та заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Термоізоляція» (49081, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, пр. Імені Газети «Правда», буд. 32-В, код ЄДРПОУ 01414979) на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.С. Шклярук