Постанова № 32692238, 22.07.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1506/13-a

22 липня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі Кульчицький Н.О.

за участю:

представника позивача Підгірський О.О.

представника відповідача Козак Н.В., Чубата О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі до підприємства «Пересувна механізована колона Тернопільської облспоживспілки» про відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій призначених до п.п б-з ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі звернулось до суду з адміністративним позовом до підприємства «Пересувна механізована колона Тернопільскої облспоживспілки» про відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій призначених до п.п б-з ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Заявою позивача від 13.06.2013р, №9539/04 зменшено позовні вимоги до 38290,95 грн.

Представник позивача в судове засідання з»явився, позовні вимоги підтримав, відповідно до поданої заяви про зменшення позовних вимог. Ствердив, що заборгованість відповідача з фактичних витрат і доставку пенсій, призначених відповідно до п. б-з ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2011р, 2012р. по ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 становить 38290,95 грн. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з»явився, проти позову заперечив, з підстав викладених у запереченнях. В судовому засіданні пояснив, що обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах виникає лише після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування. Дані розрахунки позивачем направлені в 2013р. Тому, за відсутності включення до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаних сум у відповідача був відсутній обов'язок їх сплати, а витрати, понесені органами Пенсійного фонду України і не доведені до відповідача у передбачений законом спосіб та строк не можуть складати заборгованість відповідача по їх відшкодуванню.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Підприємство «ПМК Тернопільської облспоживспілки» відповідно до вимог ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими умовами праці за списком 1 та 2 виробництв та професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. пп. «б»-«з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена», розроблену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією, зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивачем подано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п.б-з ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період 2011, 2012р. на суму 38290,95 грн. Дані розрахунки відповідачем отримано лише 2013р., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи зазначені вище правові норми, суд погоджується з доводами відповідача про те, що обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах виникає лише після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Тому, за відсутності включення до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаних сум у відповідача був відсутній обов'язок їх сплати, а витрати, понесені органами Пенсійного фонду України і не доведені до відповідача у передбачений законом спосіб та строк не можуть складати заборгованість відповідача по їх відшкодуванню, оскільки ні нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «;Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ні нормами Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, не передбачено повноважень органів Пенсійного фонду України включати до розрахунків витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах суми таких витрат за попередні періоди, а отже, і відсутній обов'язок позивача відшкодовувати такі виплати, оскільки страхувальник не може нести відповідальності за неналежне виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2 - 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі до підприємства «Пересувна механізована колона Тернопільскої облспоживспілки» про відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій призначених до п.п б-з ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - відмовити.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс постанови виготовлено 29.07.2013р.

Суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.