Рішення № 32689978, 23.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/63/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 Справа № 908/2121/13

За позовом: Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код 03327121)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, ідентифікаційний код 32119653)

про стягнення заборгованості в сумі 32 000, 00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Кифоренко Ю.В., юрисконсульт, довіреність № 85 від 27.09.2012р.

від відповідача: не з'явився

КП "Водоканал" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "Грааль" про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором на відпуск води і прийом стоків у комунальну каналізацію від 01.01.2003р. № 109 в сумі 33 842, 64 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 19.06.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 599, 629 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України.

Ухвалою від 20.06.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2121/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.07.2013р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 09.07.2013р. розгляд справи перенесено на 23.07.2013р. об 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 23.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 29.07.2013р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 23.07.2013р. представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.3-4), та у заяві від 23.07.2013р. № 6609/1 (а.с.41). Зазначила, що відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 1 842, 64 грн., тому просить суд стягнути з відповідача на користь КП "Водоканал" заборгованість за договором на відпуск води і прийом стоків у комунальну каналізацію від 01.01.2003р. № 109 в розмірі 32 000, 00 грн., провадження по справі в частині стягнення з ТОВ "Грааль" на користь КП "Водоканал" 1 842, 64 грн. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Заява позивача від 23.07.2013р. № 6609/1 про зменшення розміру позовних вимог приймається судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Відтак, спір вирішується з нової ціни позову - виходячи з боргу відповідача перед позивачем за договором на відпуск води і прийом стоків у комунальну каналізацію від 01.01.2003р. № 109 в сумі 32 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з 02.12.2012р. по 01.05.2013р. ним надано відповідачу послуги за договором на відпуск води і прийом стоків у комунальну каналізацію від 01.01.2003р. № 109 на загальну суму 34 235, 90 грн.

В порушення умов договору відповідач своєчасно та в повному обсязі оплату не здійснив, частково оплатив надані послуги до звернення позивача з позовом до суду у розмірі 393, 26 грн. та 2 842, 64 грн. після порушення провадження у справі.

Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 31 000, 00 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився.

Приймаючи рішення за відсутності ТОВ "Грааль" господарський суд бере до уваги те, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення 26.06.2013р. рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали суду від 20.06.2013р. про порушення провадження у справі № 908/2121/13.

Копія ухвали від 09.07.2013р. про перенесення розгляду справи № 908/2121/13 на 23.07.2013р. об 11 год. 30 хв., яка направлена на адресу відповідача 10.07.2013р., до суду не поверталась.

Про обізнаність ТОВ "Грааль" про дату та час судового засідання (23.07.2013р.) свідчить зміст клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для уточнення розрахунку суми позову та надання додаткових доказів оплати цієї суми.

В задоволенні клопотання ТОВ "Грааль" від 22.07.2013р. про відкладення розгляду справи господарським судом відмовлено.

При цьому судом враховано, що позовна заява КП "Водоканал" надійшла до суду 18.06.2013р. Провадження у справі порушено ухвалою від 20.06.2013р.

Тобто, з моменту порушення провадження у справі до вирішення спору по суті в судовому засіданні 23.07.2013р., відповідачу було надано достатньо часу для добросовісного користування належними йому процесуальними правами, вжиття заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та захисту інтересів в суді.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

В підпункті 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КП "Водоканал" (Водоканал) та ТОВ "Грааль" (Абонент) укладений договір на відпуск води і прийом стоків у комунальну каналізацію від 01.01.2003р. № 109, за яким Водоканал забезпечує Абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод в період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. по майданчикам ТОВ "Грааль", вул. Руставі, 12 (п. 1.1 Договору) (зі змінам відповідно до Додаткової угоди від 28.07.2008р. та Додаткової угоди № 1/01/12/11 від 01.12.2011р.).

Відповідно до п.п. 2.2.1 Договору, абонент зобов'язується своєчасно оплачувати за надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з Договором та "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України", "Правилами прийому стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України"

Як зазначено в розділі 4 Договору, основним документом для оплати є акт. Акти за воду та послуги каналізації виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником "Водоканалу", який пред'явив особисте посвідчення. Акти підписуються 16-18 числа кожного місяця. Абонент протягом трьох днів з дня виписки пред'являє платіжне доручення у банк.

Згідно розділу 6 Договору, строк дії даного договору встановлено з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. У випадку, якщо за місяць до закінчення терміну цього договору ні одна зі сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається продовженим на наступний строк.

Доказів про припинення договору сторони не надали.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами на загальну суму 34 235, 90 грн., а саме: від 02.01.2013р. № 109/1 на суму 6 329, 92 грн., від 01.02.2013р. № 109/1 на суму 7 136, 87 грн., від 01.03.2013р. № 109/1 від 6 370, 94 грн., від 02.04.2013р. № 109/1 на суму 6 867, 40 грн., від 07.05.2013р. № 109/1 на суму 7530, 77 грн.(а.с. 13, 20, 24, 28, 29).

Відповідач до подання позову здійснив часткову оплату за надані послуги в сумі 393, 26 грн., що підтверджується:

зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 12.02.2013р. за минулий рік на суму 175, 40 грн.;

зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 28.02.2013р. за поточний рік на суму 72, 62 грн.;

зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 29.03.2013р. за поточний рік на суму 72, 62 грн.;

зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 25.04.2013р. за поточний рік на суму 72, 62 грн. (а.с. 16, 19, 23, 27).

Після подання позову до суду відповідачем була здійснена часткова сплата за надані послуги на суму 2 842, 64 грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 27.06.2013р. № 13579.733.5 на суму 842, 64 грн., від 08.07.2013р. № 4414417-1 на суму 1 000, 00 грн. та від 22.07.2013р. № 147762/1 на суму 1 000, 00 грн.(а.с. 37, 38, 40).

Таким чином, з урахуванням часткової сплати боргу до подання позову у розмірі 393, 26 грн., а також частковою сплатою після подання позову до суду у розмірі 2 842, 64 грн., заборгованість відповідача перед позивачем складає 31 000, 00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір на відпуск води і прийом стоків у комунальну каналізацію від 01.01.2003р. № 109.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку акти за воду та послуги каналізації виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником "Водоканалу", який пред'явив особисте посвідчення. Акти підписуються 16-18 числа кожного місяця.

Абонент протягом трьох днів з дня виписки пред'являє платіжне доручення у банк.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором на відпуск води і прийом стоків у комунальну каналізацію від 01.01.2003р. № 109, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ТОВ "Грааль" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 31 000, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як зазначено в п.4.4 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки 22.07.2013р. під час судового розгляду відповідач сплатив частину боргу у сумі 1 000, 00 грн., а позивач наполягає на стягненні боргу в розмірі 32 000,00 грн. без врахування квитанції № 147762/1 від 22.07.2013р. на суму 1 000,00 грн., в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п.п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, ідентифікаційний код 32119653) на користь Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код 03327121) 31 000 (тридцять одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 1 000 (однієї тисячі) грн. 00 коп. провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

4. Повне рішення складено 29.07.2013р.

Суддя В.М. Соловйов