Рішення № 32689918, 29.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/52/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2013 Справа № 908/2200/13

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району, м. Запоріжжя

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Вільнянськ, Запорізька область

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

- позивача: Добровольська К.В., довіреність № 4105 /27 від 18.06.2013р.

- відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» 1362,32 грн. заборгованості, яка складається з 1278,12 грн. боргу, 70,17 грн. пені, 14,03 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 27.06.2013р. було порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 29.07.2013р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник позивача в судовому засіданні, розпочатому 29.07.2013р., підтримав позовні вимоги в повному об'ємі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач чи його представник в судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки відповідач належним чином суд не повідомив. Відповідач не виконав вимоги суду витребувані судом матеріали не надав, компетентного повноважного, представника в судове засідання не направив.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Спір розглянуто з гідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 29.07.2013р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» (позивач по справі, теплопостачальна організація по договору) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 відповідач по справі, споживач по договору, укладено договір № 345073 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 року (далі договір).

Згідно п. 1.1 договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі.

В п. 6.4 договору сторони погодили, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно п. 6.7 договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Згідно п. 6.7.1 договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання.

Відповідно до п . 6.7.2 договору, у разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень споживача в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору , акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період

Позивач, в період з грудня 2012 року по квітень 2013 року, відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 1552,41 грн., що підтверджується актами приймання-передачі та рахунками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач, в порушення умов договору, виставлені позивачем рахунки сплатив частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору по суті, утворилася заборгованість в розмірі 1278,12 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1278,12 грн. боргу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, те, що, на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості і заборгованість підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1278,12 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 70,17 грн. пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом, щодо окремих видів зобов'язань, може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що, в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію, відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пені у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 70,17 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 14,03 грн. суми 3 % річних.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грішми встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14,03 грн. суми 3 % річних обґрунтована та підлягає задоволенню.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Шевченківського району до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судові витрати, на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 - 232, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49,7 5, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну «Міські теплові мережі Шевченківського району до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 12 коп. боргу, 70 (сімдесят) грн.. 17 коп. пені, 14 (чотирнадцять) грн. 03 коп. 3 % річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет