Рішення № 32689916, 11.07.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 р. Справа № 917/936/13

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Комунального підприємства "Полтававодоканал" Полтавської міської ради, 36014, м. Полтава, вул. П. Комуни, 40а

про стягнення 9443,42 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники :

від позивача: не з'явився

від відповідача: Осадчий А.В.

В судовому засіданні 11.07.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 9443,42 грн. заборгованості відповідно до договору про надання послуг по підвищенню тиску холодної води для забезпечення споживачів гарячим водопостачанням, експлуатацію та технічне обслуговування підвищувальних насосів б/н від 06.08.2007 року, в т.ч. 8685,27 грн. основного боргу, 612,33 грн. пені та 145,82 грн. 3% річних.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

Представник відповідача вимог попередніх ухвал суду не виконав письмовий відзив на позов не надав, в наслідок чого справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

06.08.2007 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач, підприємство 1) та Комунальним підприємством "Полтававодоканал" Полтавської міської ради (відповідач, підприємство 2) був укладений договір про надання послуг по підвищенню тиску холодної води для забезпечення споживачів гарячим водопостачанням, експлуатацію та технічне обслуговування підвищувальних насосів б/н (а.с. 7-8), згідно умов якого "Підприємство 1" підвищує тиск до 4,0 кгс/см2 насосами, встановленими на котельні по вул. Комарницького, 5-а, а "Підприємство 2" забезпечує оплату витрат, пов'язаних з експлуатацією насосних агрегатів та оплату спожитої електричної енергії (п.п. 1.1., 1.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.08.2008 року (а.с. 9)

У відповідності до п. 5.1. договору про надання послуг по підвищенню тиску холодної води для забезпечення споживачів гарячим водопостачанням, експлуатацію та технічне обслуговування підвищувальних насосів б/н від 06.08.2007 року (далі - договір), цей договір діє з 01.02.2007 року по 31.12.2008 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляд.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору вартість послуг визначається за узгодженим сторонами договору кошторисом, який є невід'ємною частиною цього договору. Узгоджена вартість послуг на дату підписання договору становить 3447,04 грн. без урахування ПДВ, крім того ПДВ 689,40 грн., разом 4136,44 грн. В залежності від деяких факторів, кошторисна вартість послуг уточнюється щомісяця та узгоджується сторонами договору в 10- денний термін. В разі ненадходження зі сторони "Підприємство 2" в строк, встановлений договором для узгодження, заперечень щодо вартості послуг, кошторис вважається узгодженим. Всі розрахунки по цьому договору проводяться грошовими коштами на підставі рахунку, виписаного "Підприємством 1" до "Підприємства 2", сплата за послуги проводиться до 10 числа місяця, наступного за розрахунком.

Позивачем на виконання умов договору за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року було надано послуг відповідачу на суму 8685,27 грн. в т.ч. у липні 2012 року - на суму 2782,46 грн., у серпні 2012 року - на суму 2170,46 грн., у вересні 2012 року - на суму 796,31 грн., у жовтні 2012 року - на суму 2221,34 грн., у листопаді 2012 року - на суму 338,26 грн., у грудні 2012 року - на суму 376,43 грн., що підтверджується наявними у справі копіями кошторисів та доказами їх отримання відповідачем (а.с. 10-15). Вказані послуги відповідачем не оплачувались, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 612,33 грн. пені та 145,82 грн. 3 % річних за період з 16.08.2012 року по 25.04.2013 року (по кожному місяцю окремо).

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними у справі доказами підтверджуються факт існування між сторонами договірних правовідносин, факт наявності заборгованості в сумі 2112,78 грн. за отримані послуги та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 8685,27 грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Вбачається, що аналогічне положення може бути застосоване і до термінів, визначених, зокрема, у спірному договорі.

Перевіривши з урахуванням ст. 254 ЦК України правильність нарахування позивачем 3% річних за допомогою ІАЦ "Ліга", суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів п. 4.2. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за надані послуги сплачується пеня за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, відповідно ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З наявного у справі розрахунку (а.с. 18-19), підтверджується, що пеня на суму простроченої заборгованості була нарахована позивачем відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року).

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми пені, суд дійшов висновку, що позовні вимог в цій частині також підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Полтававодоканал" Полтавської міської ради, (36014, м. Полтава, вул. П. Комуни, 40а, код ЄДРПОУ 03361661) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) - 8685,27 грн. основного боргу, 612,33 грн. пені, 145,82 грн. 3% річних та 1720,50 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.07.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.