Ухвала суду № 32688543, 17.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 р.Справа № 816/1151/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. по справі № 816/1151/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (далі за текстом - ТОВ "Українське зерно", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у м. Полтаві), в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000322310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 648 884,00 грн. , №0000332310, яким позивачу збільшено зобов'язання по ПДВ на загальну суму 348 289,00 грн. та №0000342310 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 228 405,00 грн.;

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Полтава стосовно внесення результатів перевірки до баз даних органів ДПС України;

- зобов'язати відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки ТОВ "Українське Зерно" .

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 22.02.2013 № 0000322310, № 0000332310, № 0000342310.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5., п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

ДПІ у м. Полтаві зазначає, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від контрагентів позивача за договорами поставки через неможливість контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність, у зв'язку з чим податковий кредит та валові витрати за такими господарськими операціями сформовані позивачем неправомірно.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Полтава в період з 15.01.2013 по 04.02.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Українське Зерно" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Сембі-Сервіс", ТОВ "Наша Олія", ПП "Павлоград-Інвест-Агро", СГ ТОВ "Мрія", ФГ "Наталка", ПП "Тісона", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Інвек. Ветеренарні препарати, кормові добавки", ПП "Вікторія-2007", ТОВ "Інтелкоп-МВ", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ПП "Оліагроторг", ПП "Світ", ТОВ "Агротера" ТОВ "Агро Алекс Груп", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Агро-Статус", ПП "Трансагропродукт", ТОВ "АПК Трейдинг" за період з 01.03.2008 по 31.05.2012.

За результатами перевірки складено акт від 11.02.2013 № 657/22.4-12/30044094 яким зафіксовано порушення ТОВ "Українське Зерно" п. 3.1 ст. 3, п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 738 124,00 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5., п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 367 472,00 грн. та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2012 року на суму 228 405,00 грн.

За наслідками розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава 22.02.2013 винесено податкові повідомлення-рішення № 0000322310, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське Зерно" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 648 884,00 грн. (у тому числі за основним платежем 542928,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 105956,00 грн.) № 0000332310, яким позивачу збільшено зобов'язання по ПДВ на загальну суму 348 289,00 грн. (у тому числі за основним платежем 256 052,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 92 237,00 грн.) та № 0000342310 яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське Зерно" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 228 405,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності та необґрунтованості прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Правовідносини, що виникали у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат до 01 квітня 2011 року та податкового кредиту до 01 січня 2011 року регулювалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР) та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР відповідно (в редакції цих актів на час відображення спірних операцій в податковому обліку).

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з 01 січня 2011 року врегульовано розділом V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Порядок формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток з 01 квітня 2012 року врегульовано статтями 138 - 139 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом як п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, так і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За приписами п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) та підтверджені відповідними первинними документами.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами господарських операцій з ТОВ "Мрія", ФГ "Наталка", ПП "Павлоград-Інвест-Арго", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ПП "Тісона", ТОВ "Агро-Статус" позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати.

Так, 30.11.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Мрія" (постачальник) укладено договір поставки № 135 ВДк, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю кукурудзу, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем було надано до суду первинні бухгалтерські документи, а саме: рахунок-фактуру, накладні, податкові накладні, реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою за 3, 4 та 5 листопада 2011 року.

Факт переміщення товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, що постачання придбаної TOB «Українське зерно» кукурудзи здійснювалось на склад TOB «Арго Ком», що відповідає умовам договору поставки.

Придбаний товар у подальшому був використаний для виготовлення комбікорму відповідно до договору № 31/08/09 від 31.08.09 та додаткових угод до останнього укладених TOB «Українське зерно» з TOB «Арго Ком» на виконання робіт по виготовленню продукції.

Також 14.10.2011 та 21.10.2011 між позивачем (покупець) та ФГ "Наталка" (постачальник) укладено договори поставки № 114 ВДс та № 124 Вдс, відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у власність покупцю сою, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

За результатами здійснення вказаних господарських операцій виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою за 14, 20 та 22 жовтня 2011 року.

Реальність господарської операції з ФГ «Наталка» підтверджується також товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, що постачання придбаної TOB «Українське зерно» сої здійснювалось на склад TOB «Арго Ком», що відповідає умовам договорів поставки.

Придбаний товар у подальшому був використаний для виготовлення комбікорму на підставі договору укладеного TOB «Українське зерно» з TOB «Арго Ком» на виконання робіт по виготовленню продукції.

Щодо правових взаємовідносин ТОВ "Українське зерно" з ПП "Павлоград-Інвест-Арго" за договором поставки № 24/11-10п-В.В від 24.11.2010 р., позивачем на підтвердження реальності господарської операції було надано рахунки-фактури, видаткові-накладні, податкові накладні, реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою за 16, 17, 18 грудня 2010 року.

Фактичне перміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, що постачання придбаної TOB «Українське зерно» пшениці здійснювалось на склад TOB «Агрофірма «Дніпропетровська» та TOB «Арго Ком».

Придбаний товар у подальшому був використаний для виготовлення комбікорму відповідно до договорів укладених TOB «Українське зерно» з TOB «Агрофірма «Дніпропетровська» № 01/1103/2010 від 11.03.10 і TOB «Арго Ком» та додаткових угод до останніх на виконання робіт по виготовленню продукції.

Також, 24.09.2010, 05.10.2010 та 11.10.2010 між позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_6 (постачальник) укладено договори поставки № 24/09-10 БС, № 05/10-10 БС та № 11/10-10 БС, за умовами яких постачальник зобов'язується передати у власність покупцю кукурудзу, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

За результатами здійснення вказаних господарських операцій ФОП ОСОБА_6 виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки, накладні, податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження транспортування сої придбаної у ФОП ОСОБА_6 позивачем було надано товарно-транспортні накладні. З яких вбачається, що постачання придбаної TOB «Українське зерно» кукурудзи здійснювалось на склад TOB «Божківський комбікормовий завод» та TOB «Лохвицький комбікормовий завод», що відповідає умовам договорів поставки.

Крім того, позивачем до суду надано реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою за вересень та жовтень 2010 року.

Придбаний товар у подальшому не реалізовувався, а використаний для виготовлення комбікорму на підставі договорів укладених TOB «Українське зерно» із TOB «Божківський комбікормовий завод» № 3004/10 від 30.04.10 та TOB «Лохвицький комбікормовий завод» № ЛКЗ/2П від 01.01.10 і додаткових угод до останніх на виконання робіт по виготовленню продукції

З метою доведення фактичного виконання договорів поставки № 27/08-10с СИ від 27.08.2010р. та № 10/09-10п СИ від 10.09.2010р., відповідно до умов яких постачальник, ФОП ОСОБА_3 зобов'язується передати у власність покупцю, ТОВ "Українське зерно", сою та пшеницю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором, позивачем було надано наступні документи: рахунок-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою за серпень та вересень 2010 року.

Реальність господарської операції з ФОП ОСОБА_7 підтверджується також товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, що постачання придбаної TOB «Українське зерно» продукції здійснювалось на склад TOB «Диканський міжгосподарський комбікормовий завод», що передбачено умовами договорів поставки.

Придбаний товар у подальшому був використаний для виготовлення комбікорму, відповідно до договору № П-1 від 01.01.10 та додаткових угод до останнього укладених TOB «Українське зерно» з TOB «Диканський міжгосподарський комбікормовий завод» на виконання робіт по виготовленню продукції.

Також, 01.10.2011 між ТОВ "Українське Зерно" (замовник) та ПП "Тісона" (перевізник) укладено договір перевезення № 123ТЗ, за умовами якого перевізник зобов'язується надати замовнику автотранспортні послуги в період з 01.11.2011 по 31.12.2011, замовник зобов'язується прийняти та оплатити перевізнику вказані послуги.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем були надані рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00001097 від 10.11.2011, № ОУ-00001112 від 11.11.2011, № ОУ-00003904 від 13.12.2011 та складені товарно-транспортні накладні за листопад та грудень 2011 року, з яких вбачається, що перевезення належної TOB «Українське зерно» продукції здійснене на склад TOB «Диканський міжгосподарський комбікормовий завод».

Фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Агро-Статус" за перевіряємий період відбувалися за договорами поставки № 27/01-10п СИ від 27.01.2010р. та № 28/01-10п СИ від 29.01.2010р., відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у власність покупцю пшеницю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

За результатами здійснення вказаних господарських операцій ТОВ "Агро-Статус" виписані рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. На підтвердження транспортування пшениці придбаної у ТОВ "Агро-Статус" позивачем надано товарно-транспортні накладні. Також, позивачем було надано реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою за січень 2010 року.

На підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаними господарськими операціями, позивачем було надано журналу реєстрації доручень за січень - вересень 2010 року та книги обліку довіреностей за 2010-2011 роки.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за усіма вищезазначеними договорами відбувались у безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи копії платіжних доручень.

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Факт реєстрації контрагентів позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для формування податкового кредиту та валових витрат за договорами поставки, укладених позивачем з контрагентами з огляду на наявність постанов про порушення кримінальної справи відносно контрагентів позивача, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи, що відповідачем не було надано вироків суду щодо притягнення контрагентів позивача до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, ДПІ у м. Полтаві неправомірно здійснено висновок про безпідставне включення позивачем до валових витрат та податкового кредиту суми, сплачені при придбані товару за вказаними договорами.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість віднесення до складу податкового кредиту та валових витрат сум по господарським операціям з ТОВ "Мрія", ФГ "Наталка", ПП "Павлоград-Інвест-Арго", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ПП "Тісона", ТОВ "Агро-Статус".

Враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ "Українське зерно" вимог чинного податкового законодавства, а саме: п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5., п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. по справі № 816/1151/13-а в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.