Постанова № 32688440, 22.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 р. Справа № 2а-1870/8733/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Фесенка Михайла Івановича

представника відповідача Ходун І.І.

представника відповідача Сороколіт І.В.

представника відповідача Сіренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-1870/8733/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумирайтепломережа"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби , Державної податкової служби у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумирайтепломережа» (надалі - ТОВ «Сумирайтепломережа», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - Сумська МДПІ, відповідач-1) та до Державної податкової служби у Сумській області (надалі - ДПС в Сумській області, відповідач-2) в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09 серпня 2012 року №0000432300, прийняте Сумською МДПІ про нарахування ТОВ «Сумирайтеломережа» податку на прибуток в суммі 50 166 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 12 541,50 грн.

- визнати незаконним та скасувати рішення ДПС в Сумській області від 11.10.2012р. №15175/10/10-105-249-250/267, 268 прийняте ІІ-м відповідачем за результатами розгляду первинних скарг позивача.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 09 серпня 2012 року № 0000432300, прийняте Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією, про нарахування ТОВ "Сумирайтепломережа" (40009, Сумська область, Сумський район, м. Суми, вул. Іллінська,97) податку на прибуток в сумі 50166 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 12 541,50 грн.

Скасовано рішення від 09.08.2012 року № 0000432300, прийняте Державною податковою службою у Сумській області про результати розгляду скарги від 11.10.2012 року № 15175/10/10-105-249-250/267,268.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування та порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сумська МДПІ вважає, що підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат суми, сплачені при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_5 через неможливість пов'язати придбання товарів з господарською діяльністю позивача за умови лише документального оформлення господарських операцій без їх фактичного виконання.

Також із постановою суду першої інстанції в частині скасування рішення ДПС у Сумській області від 11.10.2012 р. №15175/10/10-105-249-250/267,268 не погодився відповідач- 2 та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.56.10 ст. 56 Податкового Кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Сумською МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сумирайтепломережа» по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_5 по податку на додану вартість та по податку на прибуток за період з 1 березня 2008р. по 31 грудня 2009 року.

За наслідками перевірки податковим органом було складено Акт перевірки від 26.07.2012р. №71/22/34135001/61 (а.с.40-56, І том).

Перевіркою були встановлені порушення податкового законодавства, допущені ТОВ «Сумирайтепломережа», зокрема: пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1., пункту 5.2., підпункту 5.3.9., пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР зі змінами та доповненнями (далі Закон №334) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 50 166 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2009 року у сумі 30 773 грн., за ІУ квартал 2009 року на суму 19 393 грн.

За результатами позапланової перевірки Сумською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012р. №0000432300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 50166грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 12541,50 грн. (а.с.19, І том).

Судом першої інстанції також встановлено, що 17 серпня 2012 року позивач звернувся до ДПС у Сумській області з письмовою скаргою про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

11.10.2012р. ДПС у Сумській області прийнято рішення №15175/10/10-105-249-250/267, 268 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення сумської МДПІ від 09.08.2012р. №0000432300, а скарги ТОВ «Сумирайтепломережа» без задоволення (а.с.20-22, І том).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, в той час, як позивачем належними первинними документами підтверджено правомірність формування валових витрат за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_5 Також суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування рішення ДПС у Сумській області від 11.10.2012 р. №15175/10/10-105-249-250/267,268, оскільки за результатами адміністративного оскарження контролюючий орган вищого рівня не виявив невідповідності оскарженого податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства та прийняв помилкове рішення про відхилення скарги ТОВ «Сумирайтепломережа».

Між тим, колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ".

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що згідно усної домовленості ТОВ «Сумирайтепломережа» придбав у ФОП ОСОБА_5 будівельні матеріали, інструменти, запасні частини на загальну суму 576210 грн. Розрахунок проведено у безготівковій формі.

На підтвердження реального придбання у ФОП ОСОБА_5 товару позивачем було надано наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, виписки по рахунку та платіжні доручення на підтвердження факту здійснення розрахунків з постачальником.

Також позивачем були надані акти приймання-передачі основних засобів , подорожні листи, журнал реєстрації довіреностей ТОВ «Сумирайтепломережа», документи про реєстрацію автомобілів, дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та ліцензію на будівельну діяльність ТОВ «Сумирайтепломережа», що свідчить про те, що придбані ТОВ «Сумирайтепломережа» у ФОП ОСОБА_5 матеріали та товари використані даним товариством у власній господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зауважень до змісту чи форми вказаних документів у податкового органу не виникало.

Також колегія суддів вважає безпідставними висновки Сумської МДПІ про відсутність реальної можливості поставок товарів та послуг контрагентом ФОП ОСОБА_5, оскільки такі висновки зроблено податковим органом на підставі відпрацювань проведених податковою інспекцією в лютому-квітні 2012 року, тоді як господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_5 здійснювались у 2008-2009 роках.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 21.05.2012р. (а.с.63, І том) діяльність ФОП ОСОБА_5 припинено, отже, посилання відповідача 1 - Сумської МДПІ на те, що станом на квітень 2012 року ФОП ОСОБА_5 відсутній зі місцезнаходженням та на відсутність складських приміщень, є недоречним.

Також позивачем було надано Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 за період квітень - грудень 2009 року (а.с.57-60, І том) з якого вбачається, що на момент перевірки (Акт датовано 09.02.2010р.) вказаний підприємець знаходився за місцем реєстрації (перевірка виїзна) здійснював господарську діяльність, звіти платника податку до сумської МДПІ подавались своєчасно.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем валових витрат за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_5 за перевіряємий період.

Між тим, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення ДПС у Сумській області від 11.10.2012 р. №15175/10/10-105-249-250/267,268, колегія суддів вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Враховуючи положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, сама по собі процедура адміністративного оскарження є досудовим врегулюванням спору та порядком узгодження податкових зобов'язань платника податків, визначених в податковому повідомленні рішенні податкового органу, як суб'єкта владних повноважень.

Рішення податкового органу вищого рівня не несе за собою нарахування грошових зобов'язань, а тому з урахуванням п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не може бути предметом судового розгляду.

За змістом ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Однак, в даному випадку рішення ДПС у Сумській області від 11.10.2012 р. №15175/10/10-105-249-250/267,268 про залишення скарг ТОВ «Сумирайтепломережа» без задоволення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, оскільки наслідком його винесення податковим органом є залишення без змін повідомлення - рішення відповідного територіального органу державної податкової служби, яке в свою чергу може бути оскаржено в судовому порядку.

Отже, мотивація, спосіб її викладення, прийняття рішення в процесі адміністративного оскарження, визначеного нормами Податкового кодексу України є досудовим порядком вирішення спору, а тому не підлягає оцінці судом.

Також колегія суддів зазначає, що рішення ДПС у Сумській області від 11.10.2012 р. №15175/10/10-105-249-250/267,268 було прийнято податковим органом за результатами розгляду скарг позивача на спірне податкове повідомлення - рішення від 09 серпня 2012 року №0000432300, а також на податкове повідомлення - рішення від 09 серпня 2012 року №0000422300, яке не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про скасування рішення ДПС у Сумській області від 11.10.2012 р. №15175/10/10-105-249-250/267,268, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції невірно були встановлені фактичні обставини та надана оцінка наявним у справі документам, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, що є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову щодо скасування рішення ДПС у Сумській області від 11.10.2012 р. №15175/10/10-105-249-250/267,268.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у Сумській області - задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. по справі № 2а-1870/8733/12 в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним з дати його прийняття та скасування рішення про результати розгляду первинних скарг від 11.10.2012 року №15175/10/10-105-249-250/267,268, прийняте Державною податковою служби у Сумській області, - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумирайтепломережа» до Державної податкової служби у Сумській області про скасування рішення про результати розгляду первинних скарг від 11.10.2012 року №15175/10/10-105-249-250/267,268 - відмовити.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. по справі № 2а-1870/8733/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Макаренко Я.М. Зеленський В.В.

Повний текст постанови виготовлений 29.04.2013 р.