Ухвала суду № 32688364, 11.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/9134/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Сіренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі № 2а-1870/9134/12

за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Білопольський професійний ліцей залізничного транспорту"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державний професійно-технічний навчальний заклад "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" (надалі за текстом - ДПТНЗ "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту", позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі за текстом - Сумська МДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 09.08.2012 за № 0000271555, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 883,00грн. та накладено штрафні санкції в сумі 220,00грн.;

- від 09.08.2012 за № 0000251555, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів за основним платежем - 6370,00 грн., за штрафними санкціями - 1592,50 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 09 серпня 2012 року № 0000251555 про визначення Державному професійно-технічному навчальному закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 6370,00 грн. за основним платежем та 1592,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 09 серпня 2012 року № 0000271555 в частині зменшення Державному професійно-технічному навчальному закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 883,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 11.4, п. 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, ч. 2, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у зв'язку з проведенням перевірки контрагента позивача ТОВ «Лобос-трейд» та встановленням порушень - безтоварність господарських операцій, у тому числі, з ДПТНЗ "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту", позивач не мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, внаслідок чого неправомірно сформував податковий кредит по операціям із зазначеним контрагентом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Сумською МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДПТНЗ «Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лобос-трейд» за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 26.07.2012 за №107/15-036/02547470 (а.с.8-19).

Перевіркою встановлено, що позивач порушив вимоги абз. а п.198.1, 198.2, 198.3, п.200.1, п.200.2, п.200.3, ст.200, п.201.7 Податкового кодексу; п.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі порушення стались внаслідок укладення позивачем нікчемних правочинів з ТОВ «Лобос-трейд», що не спричиняли реального настання правових наслідків, оскільки фактично не виконувались, а мали на меті отримання податкової вигоди внаслідок безпідставного формування податкового кредиту.

На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 за № 0000271555 (а.с.21), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 883,00 грн. та накладено штрафні санкції в сумі 220,00 грн. та від 09.08.2012 за № 0000251555 (а.с.20), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів за основним платежем - 6370,00 грн., за штрафними санкціями - 1592,50 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішенням позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Так, рішенням Державної податкової служби у Сумській області №13644/10/10-105-283/301/ск від 17.09.2012 (а.с.22-24) податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 09.08.2012 за №0000251555 - залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 09.08.2012 за №0000271555 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 220,00 грн. Рішенням Державної податкової служби України №4030/0161-12/10-2115 від 22.10.2012 про результати розгляду скарги (а.с.25-26) оскаржені податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 за №00002751555, № 0000251555 з урахуванням рішення ДПС в Сумській області, прийнятого за результатом первинної скарги - залишено без змін.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки Сумської МДПІ про порушення контрагентом позивача ТОВ «Лобос-трейд» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства.

В основу таких висновків Сумської МДПІ було покладено відомості з акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лобос-трейд», яким встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. у тому числі з ДПТНЗ "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" на поставку дизельного пального на загальну суму 43515,00 грн. (в т. ч. сума ПДВ 7252,50 грн.).

Колегія суддів не погоджується з такими доводами податкового органу та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді ДПТНЗ «Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту» мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Лобос-трейд».

Так, між позивачем та ТОВ «Лобос-трейд» були укладені договори на поставку продукції: № 95 від 05.08.2011, № 96 від 04.08.2011, № 97 від 03.08.2011, № 98 від 02.08.2011, № 99 від 08.08.2011 (а.с.27-31). Предметом поставки є дизельне пальне.

Згідно з накладними №82 від 02.08.2011, №83 від 03.08.2011, №84 від 04.08.2011, №85 від 05.08.2011, №84 від 08.08.2011 (а.с.32-36) ТОВ «Лобос-трейд» було поставлено на адресу позивача дизельне пальне.

Отримане пальне було оплачене позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 172 від 17.08.2011, № 169 від 12.08.2011, № 168 від 11.08.2011, № 167 від 10.08.2011, № 173 від 17.08.2011, які зареєстровані та проведені управлінням Державного казначейства у Білопільському районі, доказом чого є відповідні відмітки (а.с.37-41).

ТОВ «Лобос-трейд» надано позивачеві податкові накладні №19 від 02.08.2011, №25 від 03.08.2011, №172 від 04.08.2011, №173 від 05.08.2011, №15 від 08.08.2011 (а.с.44-46).

Використання дизельного пального підтверджується накладними № 454 та № 454а від 31.08.2011 (а.с.42-43), згідно яких пальне переміщувалось зі складу на виробництво, копіями подорожніх листів сільськогосподарських машин (а.с. 85-120), а також копіями свідоцтв про реєстрацію машин (а.с. 135-137).

Досліджуючи питання реальності господарської операції, колегія суддів дійшла висновку, що зміст первинних документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, копії наявних в матеріалах справи первинних документів, що були складені під час здійснення господарських операцій не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Тобто, позивачем доведено, що всі витрати, які були включені позивачем до складу податкового кредиту по операціях з вищезазначеним контрагентом, є документально підтвердженими та пов'язаними із провадженням господарської діяльності позивача.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факт здійснення господарських операцій з поставки дизельного палива для подальшого використання в господарській діяльності позивача підтверджується відповідними первинними документами, складеними згідно вимог чинного законодавства.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість через неможливість проведення органом державної податкової служби зустрічної звірки.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «Лобос-трейд» не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Такі висновки узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання підрядником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

При цьому, ТОВ «Лобос-трейд» було задекларовано зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками господарської операції з позивачем, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с. 64).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лобос-трейд» суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаного дизельного палива в загальному розмірі 7252,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012 за № 0000271555 та від 09.08.2012 за № 0000251555.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі № 2а-1870/9134/12 в частині задоволення позову Державного професійно-технічного навчального закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2013 р.