Ухвала суду № 32687184, 23.07.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 2/431/406/2013

Провадження № 22ц/782/2602/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого судді - Лозко Ю. П.

Суддів: Заіки В. В., Медведєва А.М.

При секретарі : Івасенко І.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 17 травня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА :

19 березня 2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому посилається на те, що між ними та відповідачем було укладено кредитний договор № LGB0NN00000247 від 03 вересня 2008 року на суму 15000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 були порушені його зобов'язання позивач просив суд, стягнути з відповідача на їх користь заборгованість у розмірі 72394, 56 грн. за кредитним договором № LGB0NN00000247 від 03 вересня 2008 року та судові витрати у розмірі 723, 95 грн.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 17 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 12571, 45 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 6219, 45 грн., заборгованість по комісії - 415, 53 коп., а всього 19206, 92 грн.

Вирішено питання щодо судового збору.

В задоволені стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором відмовлено, у зв'язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду ПАТ КБ "Приватбанк" звертається з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення та невідповідність висновків суду обставинам справи.

У зв'язку з вищевказаним просить суд, змінити рішення Старобільського районного суду Луганської області від 17 травня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відмови у задоволені вимог про стягнення неустойки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь заборгованість з пені у сумі 49502, 67 грн. та штрафу у розмірі 250 грн. фіксована частина, 3435, 46 грн. процентна складова, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Вирішити питання стосовно сплати судового збору.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія вважає, що у даному випадку вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли договірні правовідносини, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 03 вересня 2008 року, утворилась заборгованість за кредитом, по процентам за користування кредитом, по комісії на загальну суму 19 206,92 гривень, яка не оскаржується позичальником, і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, штрафу ( фіксованої частини) штрафу ( процентної складової) відмовлено у відповідності до вимог ч.3,ч.4 ст.267 ЦК України.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитор) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк згідно умов договору та вимог закону. Відповідачем дані зобов'язання не виконані.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем було укладено кредитний договір № LGB0NN00000247 від 03 вересня 2008 на суму 15000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Станом на 27 лютого 2013 року заборгованість за кредитом не погашена і складає - 72394, 56 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 12571, 45 грн., по процентам за користування кредитом - 6219, 45 грн., по комісії - 415 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг - 49502, 67 коп., штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (процентна складова) - 3435, 46 грн.

Згідно вищевказаного суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії. Вказані суми заборгованості відповідачем не оспорювались і встановлені судом, оскільки відповідають умовам договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 267, ст. 258 ЦПК України суд відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 49502, 67 грн., штрафу (фіксованої частини) - 250 грн., штрафу (процентної складової) - 3435, 46 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік. Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано відмовив у задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафів, відповідно до вимог ст. 258 ЦК України, оскільки строк кредиту сплинув 03 вересня 2011 року і позивач знав про своє порушене право, однак звернувся до суду лише у березні 2013 року.

Доводи апеляційної скарги щодо хибності висновку суду про пропуск строку звернення до суду є необґрунтованими, оскільки підстави його пропуску, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Не можна погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що загальний строк позовної давності на пред'явлення вимог про захист порушеного права відповідно до п. 6.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам встановлений у п»ять років, оскільки вони суперечать положенням п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, якою встановлено спеціальні строки позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

У даному випадку доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду відповідає вимогам закону, підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів, керуючись ч.3 ст. 209, 308 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відхилити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 17 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :