Постанова № 32686383, 23.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2013 року Справа № 812/6003/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" про стягнення заборгованості в сумі 12149,81 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" про стягнення заборгованості в сумі 12149,81 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що відповідач зобов'язаний щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Суми, які підлягають відшкодуванню, підприємство обчислює самостійно та перераховує органу пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням щомісяця до 25 числа. Позивач зазначає, що станом на 01.06.2013 заборгованість Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області за період з 01.05.2013 по 01.06.2013 складає 12149,81 грн.

Враховуючи наведене, позивач у адміністративному позові просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за період з 01.05.2013 по 01.06.2013 в сумі 12149,81 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 року за № 1977-XII передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсій на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 "Про затвердження порядку фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним працівникам) державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У відповідності до ст.2 Бюджетного кодексу України, установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів, є бюджетною.

Як вбачається з матеріалів справи, що на відповідача - Державне підприємство "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" покладено обов'язок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Враховуючи вищевикладене, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області було розраховано різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних бюджетних і не бюджетних установ, підприємств та організацій, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до розрахунку позивача сума невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" становить 12149,81 грн. та станом на момент розгляду справи відповідачем не сплачена.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлявся лист від 08.05.2013 про нарахування Державному підприємству "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" станом на 01.05.2013 заборгованості у сумі 76437,24 грн., зокрема, у травні - 12149,81 грн.(а. с. 12).

Відповідачем зазначений лист отриманий, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 13).

В підтвердження нарахованих відповідачу сум позивачем надано картку особового рахунку, розрахунки про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.05.2013 по 01.06.2013.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" про стягнення заборгованості в сумі 12149,81 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" (код ЄДРПОУ 00209102, місцезнаходження: пр.-т. Гвардійський, б. 34, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.9, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400) заборгованість по сплаті невідшкодованої пенсії в сумі 12149,81 грн. (дванадцять тисяч сто сорок дев'ять 81 копійка).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 26 липня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця