Рішення № 32685844, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9925/13 16.07.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Галенергобудпром»

до приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія»

про стягнення 153 009,72 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Росипець Р.О. (за довіреністю)

від відповідача Афонічева В.А. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Галенергобудпром» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» про стягнення 153 009,72 грн., а саме: 140 704,80 грн. основного боргу, 11 449,13 грн. пені, 855,79 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар поставлений за договором № 183 від 01.10.2012 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9925/13 та призначено її розгляд на 18.06.2013 р.

14.06.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляд справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі. Відповідач своїх представників у судове засідання не направив та вимоги ухвали суду від 29.05.2013 р. не виконав. Суд відклав розгляд справи на 16.07.2013 р.

16.07.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про відстрочення та розстрочення боргу, проти задоволення якого позивач заперечив.

Клопотання судом відхилено як необґрунтоване.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.10.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Галенергобудпром» (продавцем) та приватним підприємством «Управляюча компанія «Метрополія» (покупцем) було укладено договір поставки № 183 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується постачати товар (передати у власність покупця) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість кожної окремої партії товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається у відповідній специфікації, що є додатком та невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування часткової (70%) вартості товару, визначеної відповідною специфікацією, протягом 5-ти календарних днів з моменту узгодження сторонами специфікації та на підставі отриманого рахунку продавця на оплату цієї партії товару. Решта (30%) вартості товару, визначеної відповідною специфікацією, покупець здійснює протягом 5-ти робочих днів з моменту відвантаження (переходу права власності на товар), про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні на товар.

На виконання умов Договору, відповідно до специфікації № 1, продавцем здійснено поставки товару покупцю на загальну суму 1 037 452,00 грн., що підтверджується накладними-специфікаціями та залізничними накладними на відправку, наданими в матеріали справи.

Покупець свої обов'язки по оплаті за поставлений товар виконав частково на суму 896 747,20 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 140 704,80 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 140 704,80 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар, а вимога № 85 від 26.02.2013 р. залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 140 704,80 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 11 449,13 грн. та 855,79 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар, в порядку передбаченому підпунктів 4.2. та 4.3. Договору покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного платежу, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано пеню за період з 08.11.2012 р. по 24.05.2013 р.

Суд з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України зробив власний перерахунок пені за період з 08.11.2012 р. по 08.05.2013 р. та встановив, що до стягнення підлягає 10 523,95 грн. пені.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив розрахунок трьох процентів річних за період з 12.03.2013 р. по 24.05.2013 р. та дійшов висновку, що останній відповідає дійсності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 140 704,80 грн. боргу, 10 523,95 грн. пені та 855,79 грн. трьох процентів річних.

У задоволенні вимог про стягнення 925,19 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 3 041,70 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 55, код 34287470) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Галенергобудпром» (82434, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Заводська, 27, код 00110191) 140 704 (сто сорок тисяч сімсот чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 10 523 (десять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 95 коп. пені, 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 79 коп. трьох процентів річних та 3 041 (три тисячі сорок одну) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова