Рішення № 32685733, 28.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.13р. Справа № 904/4348/13

За позовом Комунального підприємства "Управління житлово - комунального господарства" Павлоградської міської ради, м. Павлоград

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград

про стягнення 47 107 грн. 86 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Божко Л.Л. - представник, довіреність № б/н від 27.06.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення 47 107 грн. 86 коп. Сума позову складається з наступних сум: заборгованість по орендній платі в розмірі 43 854 грн. 70 коп. та пеня в розмірі 3 253 грн. 16 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 101 оренди комунального майна від 01.01.2001 року, в частині своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 року порушено провадження у справі № 904/4348/13 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2013 року.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання 19.06.2013 року, 10.07.2013 року та 24.07.2013 року не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверти (а.с. - 58-59), які направлявся на адресу відповідача та були повернуті поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.42), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2001 року між Комунальним підприємством "Управління житлово - комунального господарства" Павлоградської міської ради (далі - Позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач) був укладений договір № 101 оренди комунального майна (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 59,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі позивача (а.с. - 9-10).

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач передав об'єкт оренди, а відповідач його прийняв, що підтверджує Акт приймання-передачі орендованого майна від 01.01.2001 року (а. с. 11).

У зв'язку із закінченням строку дії Договору, 01.01.2006 року між Комунальним підприємством "Управління житлово - комунального господарства" та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 101 майнового найму (оренди) нежитлових приміщень, згідно якого йому було передане у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 59,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. - 12-13).

У зв'язку із закінченням строку дії попереднього Договору, 01.01.2008 року між Комунальним підприємством "Управління житлово - комунального господарства" та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 101 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна, згідно якого йому було передане у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 58, 8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. - 16-18).

01.11.2009 року у зв'язку із закінченням строку дії попереднього Договору, між Комунальним підприємством "Управління житлово - комунального господарства" та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 101 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна, відповідно до п.1.1 Договору було передане у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 58, 8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. - 20-22).

Майно передається в оренду з метою використання для розміщення книжкового магазину та торгівлі шкільним приладдям (п. 1.2. Договору).

В п. 2.1. Договору зазначено про те, що відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору і акту приймання-передачі майна.

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 18.07.2006 року, і складає без ПДВ за базовий місяць оренди жовтень 2009 року 1460 грн. 59 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Як зазначено в п. 3.4. Договору, розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів і в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За виконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством і цим Договором (п. 9.1. Договору).

В пункті 10.1. Договору зазначено, що цей Договір укладений і діє з 01.11.2009 року по 30.10.2010 року.

У разі, якщо у зв'язку із закінченням строку дії цього Договору від однієї із сторін у період дії цього договору і протягом місяця після закінчення його дії не надійшла заява про припинення або змінення цього Договору, Договір вважається продовженим на той же термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 10.6 Договору).

Як зазначає Позивач, Відповідач свої обов'язки по Договору щодо своєчасної і в повному обсязі оплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за період з 01.01.2008 року по 01.06.2011 року на загальну суму 43 854 грн. 70 коп.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору 29.04.11 року на адресу Відповідача була направлена претензія № 124 про сплату заборгованості по орендній платі за вищевказаним Договором (а. с. 25), на яку відповідач відповіді не надав.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів повернення орендованого майна Орендодавцеві не надав, що вказує на подовження орендних відносин та вказує на факт використання орендованого майна відповідачем до часу вирішення даної справи по суті.

Згідно із п. 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем із сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав, наведених позивачем обставин не спростував.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за Договором оренди № 101 від 01.11.2009 року у розмірі 43 854 грн. 70 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 3.5. Договору була нарахована для сплати Відповідачу пеня за період з 01.10.2012 року по 01.05.2013 року на загальну суму 3 253 грн. 16 коп. (розрахунок - а. с. 28).

Розраховуючи пеню позивач визначив період нарахування за останні 6 місяців до подачі позову в суд, замість розрахунку пені за кожним випадком порушення умов договору окремо, на відповідну суму та в рамках 6 - ти місячного строку з моменту виникнення заборгованості.

Розглянувши наданий Позивачем розрахунок пені, господарський суд прийшов до висновку, що Позивачем невірно визначено дату початку періоду з якої він може проводити відповідні нарахування, а також, суму заборгованості, на яку він може проводити відповідні нарахування.

Отже нарахування пені за період заявлений Позивачем з 01.10.2012 року по 01.05.2013 року на загальну суму 3 253 грн. 16 коп., не відповідає вимогам статті 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку відмовити Позивачу в позовних вимогах щодо стягнення 3 253 грн. 16 коп. - пені за порушення строків оплати, у зв'язку з наданням невірного розрахунку суми неустойки, що суперечить чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Шевченко, будинок 63, ЄДРПОУ 03364228) заборгованість по орендній платі в розмірі 43 854 грн. 70 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текс рішення складено 29.07.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин