Рішення № 32685707, 23.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.2013Справа № 901/1680/13За позовом Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»,

до відповідача Приватного підприємства «Фірма «Ломар»,

про стягнення 108227,96 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Глушаков М.О., довіреність №11/136 від 31.05.2013, представник.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Фірма «Ломар» з вимогами про стягнення з останнього неустойки за договором поставки № 954 від 04.09.2012 в сумі 108 227,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Приватним підприємством «Фірма «Ломар» укладено договір поставки № 954, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати у вказаний строк у власність позивача товар згідно зі специфікацією, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити товар на умовах, обумовлених договором. Однак відповідачем своєчасно не були виконанні зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим, позивач на підставі пункту 8.1 договору нарахував та заявив до стягнення суму неустойки в розмірі 108227,96 грн. за порушення строків постачання товару.

Позивач у судовому засіданні 23.07.2013 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у жодне судове засідання явку представника не забезпечив, про день,час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмових заяв, клопотань чи відзиву на позов, на адресу суду на момент розгляду справи, від відповідача не надходило.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.09.2012 між Приватним підприємством «Фірма «Ломар» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (покупець) укладено договір поставки №954 (далі договір, а.с. 8-12).

Даний договір набирає юридичної сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2013 (п. 11.1 договору).

Сторонами під час розгляду справи суду не надано доказів розірвання чи визнання даного договору недійсним у встановленому законом порядку.

Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується передати (поставити) у встановлений строк у власність покупця товар (обладнання) згідно специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Розділом 2 договору сторони обумовили кількість, строки і умови поставки. Так, пунктом 2.1 визначено, що товар постачається постачальником на умовах DDP - база ПТОиК, АР Крим, Сакський район, село Каменоломня, вул. Київська, 7 (у відповідності до термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року).

Поставки товару відбувається в строк не більше 85 днів з моменту отримання письмового замовлення (п. 2.2 договору).

Ціна і порядок розрахунків визначений розділом 4 договору, зокрема, згідно п. 4.1 договору, сума договору складає 8805314,40грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 100% передоплати на підставі виставленого рахунку за наявності Банківської гарантії виконання умов цього договору. Після одержання заявки від покупця, постачальник повинен протягом 5 робочих днів надіслати на адресу покупця рахунок і безвідзивну банківську гарантію на суму, передбачену умовами договору.

Сторони у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору визначили найменування товару, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість, що склала 8805314,40грн. з ПДВ. (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, покупець за вих. №04/2-1237/1 від 26.10.2012 передав постачальнику заявку на постачання товару в повному обсязі, за умовами договору №954 від 04.09.2012 згідно специфікації до договору. Дана заявка одержана Приватним підприємством «Фірма «Ломар», про що свідчить підпис, засвідчений печаткою підприємства (а.с. 14).

Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору, поставка товару, згідно специфікації, мала відбутись у строк, не пізніше 19.01.2013.

В свою чергу, у виконання умов договору, позивач, платіжним дорученням №11213 від 31.10.2012 перерахував відповідачеві 5607515,12грн та платіжним дорученням №12104 від 23.11.2012 перерахував відповідачеві 3197799,28грн, що разом складає 100% від вартості товару - 8805314,40грн. (а.с. 18, 19).

Відповідач, у строки обумовлені договором, здійснив поставку товару частково, а саме парогенераторний блок систему паропродуктивністю 350 кг/г ИРК - 350/КИ 0,4 на суму 3485100,00грн. з ПДВ, що підтверджується Актом №2 приймання-передачі по договору купівлі-продажу №954 від 04.09.2012 підписаним та скріпленим печатками обох підприємств (а.с. 15).

Решта товару поставлена відповідачу 07.03.2013 на суму 2660107,20грн. з ПДВ та 15.03.2013 на суму 2660107,20грн. з ПДВ, що підтверджується відповідними актами №3 та №4, підписаними та скріпленими печатками підприємств (а.с. 16, 17).

Оскільки відповідач здійснив поставку частини товару з простроченням обумовленого договором строку поставки, позивач, посилаючись на пункт 8.1 договору №954 від 04.09.2012 нарахував відповідачеві суму неустойки за порушення строків поставки товару в розмірі 108227,96грн. та звернувся з позовом до суду про стягнення цієї суми з відповідача в примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенні з наступних підстав.

Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом спору у даній справі є неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами укладеного між сторонами договору поставки визначено, що покупець оплачує постачальнику вартість товару, на умовах 100% передоплати на підставі виставленого рахунку.

Судом встановлено, що покупець здійснив передоплату товару, що підтверджується платіжним дорученням №11213 від 31.10.2012 на суму 5607515,12грн та платіжним дорученням №12104 від 23.11.2012 на суму 3197799,28грн, що загалом складає 100% від вартості товару - 8805314,40грн.

Як зазначалось вище, відповідач зобов'язався поставити товар не пізніше 85 днів з моменту одержання замовлення позивача. Таке замовлення передане відповідачу 26.10.2012, тобто кінцевим строком поставки товару є 19.01.2013, і з 20.01.2013, відповідно, починається момент прострочення виконання зобов'язання постачальника щодо поставки товару.

Відповідач, у строки визначені умовами укладеного між сторонами договору здійснив поставку товару частково, а саме 17.01.2013 на суму 3485100,00грн.

Наступна поставка партії товару відбулась 07.03.2013 на суму 2660107,20грн. Тобто з 20.01.2013 по 06.03.2013 відповідачем було недопоставлено позивачеві товару на суму 5320214,40грн.

Далі відбулась поставка решти товару 15.03.2013 на суму 2660107,20грн. Тобто з 07.03.2013 по 14.03.2013 відповідачем було недопоставлено позивачеві товару на суму 2660107,20грн.

При цьому, слід зазначити, що сторони, укладаючи договір поставки, передбачили, що кількість товару, недопоставленого постачальником у встановлений строк, компенсується ним в строк, який сторони узгоджують додатково (п. 2.4 договору).

Проте, не зважаючи на факт недопоставки постачальником у встановлений договором 85-денний строк поставки, будь-яких додаткових угод щодо узгодження інших строків сторони не уклали, принаймні протилежне суду не доведено.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.1 договору, за прострочення поставки товару, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,05%, але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла в період, за який нараховується неустойка за кожний день прострочення, від суми непоставленого в строк товару.

Як вбачається із розрахунку неустойки, позивачем здійснено нарахування неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, з урахуванням поставок, а саме за період з 20.01.2013 по 06.03.2013 на суму 5320214,40грн. за 46 днів прострочення та за період з 07.03.2013 по 14.03.2013 на суму 2660107,20грн. за 7 днів прострочення.

При цьому суд, перевіривши правильність нарахування встановив, що за умовами, викладеними в п. 8.1 договору, де неустойка визначена 0,05%, сума неустойки значно перевищує суму неустойки, нараховану з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ. Тобто наданий позивачем розрахунок суми позову, відповідає умовам договору та нормам Закону, тому вимоги про стягнення з відповідача 108227,96грн. неустойки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 29.07.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити.

2 Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Ломар" (вул. Глінки, 57, м. Сімферополь, АР Крим, 95022; ідентифікаційний код 36478409) на користь Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; ЄДРПОУ 00153117) 108227,96грн. неустойки, 2165,00грн. судового збору.

3 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі