Постанова № 32684710, 30.07.2013, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/872/13-а

провадження 2-а/694/58/13

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2013 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

при секретарі Матвієнко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Черкаській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, терті особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, про визнання неправомірними дій та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління юстиції в Черкаській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, терті особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, про визнання неправомірними дій та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Позовні вимоги мотивує тим, що своєю постановою від 14.09.2011 року Звенигородський районний суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачці в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як інваліду третьої групи захворювання, яке пов'язане з дією іонізуючого випромінювання та іншими шкідливими чинниками внаслідок аварії на ЧАЕС, особі віднесеній до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.02.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат за цей період. Вказана постанова суду набрала законної сили та 20.02.2013 року на її виконання було видано виконавчий лист, який позивачка 15.03.2013 року направила до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Постанову про відкриття виконавчого провадження позивачка не отримувала. Однак, 03.06.2013 року вона отримала постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 від 30.04.2013 року про закінчення виконавчого провадження. Вказану постанову позивачка вважає незаконною, оскільки державний виконавець в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" не здійснив жодних виконавчих дій, що передують поверненню виконавчого листа, і без достатніх підстав закінчив виконавче провадження.

Враховуючи наведене, позивачка просила суд визнати дії відповідача неправомірними, скасувати вказану постанову про закінчення виконавчого провадження та повернути виконавчий лист позивачці.

Позивачка ОСОБА_1 та представник відповідача Головного управління юстиції у Черкаській області в судове засідання не з»явилися по невідомій суду причині про день, час та місце слухання справи були повідомлені в установленому законом порядку.

За ухвалою суду справа розглянута у відсутності позивачки ОСОБА_1 та представника відповідача Головного управління юстиції у Черкаській області.

Представник відповідача - відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області в судове засідання не з'явився. Подав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що дії державного виконавця, вчинені в ході виконання виконавчого листа повністю відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Вказує на те, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому виплата нарахованих ОСОБА_1 коштів буде проведена при надходженні таких коштів. Просить розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи: Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області в судове засідання не з'явився. Подав до суду письмове заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що постанова суду щодо здійснення перерахунку пенсії позивачці була виконана боржником, однак фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. З цих підстав виплата перерахованої пенсії буде здійснена після надходження відповідних коштів.

Суд вважає, що відповідно до ч.4 ст.128 та ч.5 ст.181 КАС України справу може бути вирішено за відсутності представників відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-5869/11 суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачці в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як інваліду третьої групи захворювання, яке пов'язане з дією іонізуючого випромінювання та іншими шкідливими чинниками внаслідок аварії на ЧАЕС, особі віднесеній до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.02.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат за цей період. Вказана постанова суду набрала законної сили та 20.02.2013 року на її виконання було видано виконавчий лист № 2-а-5869/2011.

30 квітня 2013 року головний державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області Нечипоренко Ю.І. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 10).

Вказану постанову позивачка ОСОБА_1 отримала 03.06.2013 року та в передбачений ст. 181 КАС України та ч.3 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" 10 денний строк оскаржила її до Звенигородського районного суду.

Суд вважає допустимими посилання позивачки на те, що при вчиненні виконавчих дій по виконанню виконавчого листа № 2-а-5869/2011 посадові особи Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області не дотримались вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України та ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, має право звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 квітня 2013 року головний державний виконавець Нечипоренко Ю.І. виніс на підставі п. 11 ч.1 ст. 49 та ст.50 Закону України "Про виконавче провадження". Своє рішення мотивував тим, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати, передбачені статтями 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку з чим виплата коштів перерахунку пенсії буде проведена при надходженні коштів до Державного бюджету на ці витрати.

П.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні, положення нормативно-правових актів застосовується лише у частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та закону України "Про державний бюджет України". Виходячи з цього, відповідними статтями законів України про державний бюджет України на 2000-2007 роки та відповідними постановами Кабінету Міністрів України у 2011-2012 роках соціальні виплати встановлюються виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників державного бюджету на відповідні роки.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи те, що постанова Звенигородського районного суду від 14 вересня 2011 року про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 не була виконана у повному обсязі, суд дійшов до висновку, що державний виконавець не здійснив усіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду, передчасно і без достатніх підстав закінчив виконавче провадження та повернув виконавчий документ до суду, який його видав. Цими діями порушено право стягувача, оскільки з огляду на положення ст. 50 Закону завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову.

Також суд виходить із визначеного ст. 8 КАС України принципу верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Оскільки ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження, невиконання судового рішення є порушенням прав позивача, проголошених ст.6 Конвенції прав людини та основоположних свобод.

У справі "Жовнер проти України" Європейський суд з прав людини Рішенням від 29 червня 2004 року визнав, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 13 липня 2006 року у справі "Васильєв проти України" зазначив, що виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що право позивачки є порушеним, а тому його відновлення можливе шляхом визнання неправомірними дій та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 30 квітня 2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 37257559 за виконавчим листом № 2-а-5869/11, виданим Звенигородським районним судом Черкаської області.

Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога щодо повернення позивачці виконавчого листа № 2-а-5869/2011, виданого Звенигородським районним судом 20.02.2013 року, задоволенню не підлягає, відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно вказаної статті у разі, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу, визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган, якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Оскільки зазначений вище виконавчий лист було повернуто до Звенигородського районного суду, то у разі відновлення виконавчого провадження пред'явлення виконавчого листа до виконання Законом України «Про виконавче провадження» покладено на Звенигородський районний суд.

Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 11, 87, 159, 160-163, 181 КАС України, ст.ст.1, 6, 11, 36, 49, 50, 51, 75 Закону України "Про виконавче провадження", суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 37257559 та повернення виконавчого листа № 2-а-5869/2011 виданого 20.02.2013 року Звенигородським районним судом неправомірними.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 від 30 квітня 2013 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-5869/2011, виданим Звенигородським районним судом Черкаської області 20 лютого 2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя