Постанова № 32684539, 19.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 липня 2013 року 11:39 № 826/7938/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фрутмас»доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПСпро скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 р. № 0000822201,за участю представників сторін:

від позивача: Сацюк Д.А., який діє на підставі довіреності від 23.05.2013 р. № б/н;

від відповідача: Сакало Я.О., який діє на підставі довіреності від 15.11.2012 р. № 3621/9/10-017.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрутмас» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 р № 0000822201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва ДПС на підставі хибного акту перевірки від 09.04.2013 р. № 650/22-1/37502484 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 р. № 0000822201.

Позивач не погоджується з оскаржуваним повідомленням-рішенням та вважає, що воно винесено відповідачем необґрунтовано та з неправильним застосуванням норм податкового законодавства України. Так, представник позивача стверджує, що позивачем було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, зокрема він володіє всіма необхідними умовами, трудовими ресурсами та складськими приміщеннями для продажу комісійного товару, відтак просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з огляду на відсутність у позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень тощо, відтак його господарську діяльність не можна розглядати як таку, що має самостійну ділову мету та правомірну економічну вигоду. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фрутмас» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «ТМК Гарант», фермерське господарство «В.Лоза», ТОВ «Сімба Дніпро» за період: серпень, жовтень, листопад 2012 р.

Перевіркою встановлено порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього 544 434,00 грн., в т.ч. за серпень 2012 р. 544 434,00 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва ДПС складено акт перевірки від 09.04.2013 р. № 650/22-1/37502484 та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 р. № 0000822201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 680 543,00 грн., в тому числі за основним платежем 544 434,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 136 109,00 грн.

Позивач не погоджуючись з винесеним рішенням звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.04.2013 р. № 0000822201 на захист своїх порушених прав та інтересів.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 cт. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податкові звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Фрутмас» зареєстровано Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 21.02.2011 р., перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Деснянському районі м. Києва від 22.02.2011 р. за № 13255 та має статус платника податку на додану вартість з 16.05.2011 р. Основним видом діяльності є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, допоміжна діяльність у рослинництві, неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу щодо порушення приписів податкового законодавства зроблені з огляду на те, що відповідно до інформаційної бази даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та документів, наданих для перевірки, ТОВ «Фрутмас» мало взаємовідносини з суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ознаки «сумнівності».

З акту перевірки вбачається, що в серпні 2012 р. постачальником товару для ТОВ «Фрутмас» (кавуни, дині, сільгосппродукція, соняшник) було Фермерське господарство «В.Лоза» на підставі договору комісії № 01/08-12 від 01.08.2012 р.

В періоді з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р. ФГ «В.Лоза» застосовувало спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Фрутмас» згідно бази даних Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва складає 4 особи.

Згідно договору комісії № 01/08-12 від 01.09.2012 р. комітентом виступило ФГ «В.Лоза», комісіонером - ТОВ «Фрутмас».

На підтвердження товарності господарських операцій ТОВ «Фрутмас» з контрагентом Фермерське господарство «В.Лоза» надав суду наступні документи.

Податкові накладні: від 01.08.2012 р. № 33, від 01.08.2012 р. № 34/2, від 01.08.2012 р. № 35/2, від 02.08.2012 р. № 130/2, від 02.08.2012 р. № 36, від 03.08.2012 р. № 37, від 03.08.2012 р. № 38/2, від 03.08.2012 р. № 143/2, від 04.08.2012 р. № 39/2, 04.08.2012 р. № 40/2, від 05.08.2012 р. № 154/2, від 05.08.2012 р. № 131/2, від 06.08.2012 р. № 41/2, від 06.08.2012 р. № 42/2, від 06.08.2012 р. № 43/2, від 06.08.2012 р. № 155/2, від 06.08.2012 р. № 144/2, від 07.08.2012 р. № 44, від 07.08.2012 р. №157/2, від 07.08.2012 р. № 156/2, від 07.08.2012 р. № 145/2, від 07.08.2012 р. № 132/2, від 08.08.2012 р. № 45/2, від 08.08.2012 р. № 46/2, від 08.08.2012 р. № 47, від 08.08.2012 р. № 165/2, від 09.08.2012 р. № 166/2, від 09.08.2012 р. № 146/2, від 10.08.2012 р. № 48/2, від 10.08.2012 р. № 49/2, від 10.08.2012 р. № 168/2, від 10.08.2012 р. № 167/2, від 10.08.2012 р. № 158/2, від 10.08.2012 р. № 133/2, від 11.08.2012 р. № 169/2, від 11.08.2012 р. № 159/2, від 11.08.2012 р. № 134/2, від 13.08.2012 р. № 50/2, від 13.08.2012 р. № 51/2, від 13.08.2012 р. № 52/2, від 13.08.2012 р. № 53/2, від 13.08.2012 р. № 54/2, від 13.08.2012 р. № 147/2, від 13.08.2012 р. № 135/2, від 14.08.2012 р. № 55/2, від 14.08.2012 р № 160/2, від 15.08.2012 р. № 148/2, від 15.08.2012 р. № 136/2, від 16.08.2012 р. № 137/2, від 16.08.2012 р. № 56/2, від 16.08.2012 р. № 57/2, від 16.08.2012 р. № 58/2, від 16.08.2012 р. № 162/2, від 16.08.2012 р. № 161/2, від 17.08.2012 р. № 149/2, від 18.08.2012 р. № 138/2, від 20.08.2012 р. № 163/2, від 20.08.2012 р. № 59/2, від 20.08.2012 р. № 60/2, від 20.08.2012 р. № 61/2, від 20.08.2012 р. № 150/2, від 21.08.2012 р. № 62/2, від 21.08.2012 р. № 63/2, від 21.08.2012 р. № 64/2, від 21.08.2012 р. № 139/2, від 22.08.2012 р. № 164/2, від 22.08.2012 р. № 151/2, від 22.08.2012 р. № 140/2, від 23.08.2012 р. № 152, від 23.08.2012 р. № 65/2, від 23.08.2012 р. № 66/2, від 23.08.2012 р. № 67/2, від 23.08.2012 р. № 68/2, від 23.08.2012 р. № 141/2, від 24.08.2012 р. № 69/2, від 24.08.2012 р. № 70/2, від 24.08.2012 р. № 71/2, від 25.08.2012 р. № 72/2, від 25.08.2012 р. № 73/2, від 27.08.2012 р. № 153/2, від 27.08.2012 р. № 142/2, від 27.08.2012 р. № 74/2, від 28.08.2012 р. № 75/2, від 30.08.2012 р. № 76/2, від 30.08.2012 р. № 77/2, від 30.08.2012 р. № 78/2, від 30.08.2012 р. № 79/2, від 31.08.2012 р. № 80/2, від 31.08.2012 р. № 81/2, від 31.08.2012 р. № 82/2, від 31.08.2012 р. № 83/2, від 15.08.2012 р. № 170/2.

На підтвердження передачі товарів між контрагентами надано акти приймання-передачі до договору комісії № 01/08-12 від 01.08.2012 р.: № 33 від 01.08.2012 р., № 34 від 01.08.2012 р., № 35 від 01.08.2012 р., № 133 від 02.08.2012 р., № 36 від 02.08.2012 р., № 141 від 03.08.2012 р., № 37 від 03.08.2012 р., № 38 від 03.08.2012 р., № 39 від 04.08.2012 р., № 40 від 04.08.2012 р., № 131 від 05.08.2012 р., № 152 від 05.08.2012 р., № 153 від 06.08.2012 р., № 142 від 06.08.2012 р., № 41 від 06.08.2012 р., № 42 від 06.08.2012 р., № 43 від 06.08.2012 р., № 154 від 07.08.2012 р., № 155 від 07.08.2012 р., № 143 від 07.08.2012 р., № 44 від 07.08.2012 р., № 129 від 07.08.2012 р., № 163 від 08.08.2012 р., № 45 від 08.08.2012 р., № 46 від 08.08.2012 р., № 47 від 08.08.2012 р., № 164 від 09.08.2012 р., № 144 від 09.08.2012 р., № 165 від 10.08.2012 р., № 166 від 10.08.2012 р., № 135 від 10.08.2012 р., № 48 від 10.08.2012 р., № 49 від 10.08.2012 р., № 156 від 10.08.2012 р., № 167 від 11.08.2012 р., № 157 від 11.08.2012 р., № 137 від 11.08.2012 р., № 50 від 13.08.2012 р., № 51 від 13.08.2012 р., № 52 від 13.08.2012 р., № 53 від 13.08.2012 р., № 54 від 13.08.2012 р., № 128 від 13.08.2012 р., № 145 від 13.08.2012 р., № 158 від 14.08.2012 р., № 55 від 14.08.2012 р., № 168 від 15.08.2012 р., № 146 від 15.08.2012 р., № 130 від 15.08.2012 р., № 56 від 16.08.2012 р., № 57 від 16.08.2012 р., № 58 від 16.08.2012 р., № 159 від 16.08.2012 р., № 160 від 16.08.2012 р., № 161 від 20.08.2012 р., № 132 від 16.08.2012 р., № 147 від 17.08.2012 р., № 134 від 18.08.2012 р., № 148 від 20.08.2012 р., № 59 від 20.08.2012 р., № 60 від 20.08.2012 р., № 61 від 20.08.2012 р., № 136 від 21.08.2012 р., № 62 від 21.08.2012 р., № 63 від 21.08.2012 р., № 64 від 21.08.2012 р., № 162 від 22.08.2012 р., № 138 від 22.08.2012 р., № 149 від 22.08.2012 р., № 65 від 23.08.2012 р., № 66 від 23.08.2012 р., № 67 від 23.08.2012 р., № 68 від 23.08.2012 р., № 150 від 23.08.2012 р., № 140 від 23.08.2012 р., № 69 від 24.08.2012 р., № 70 від 24.08.2012 р., № 71 від 24.08.2012 р., № 72 від 25.08.2012 р., № 73 від 25.08.2012 р., № 74 від 27.08.2012 р., № 139 від 27.08.2012 р., № 151 від 27.08.2012 р., № 75 від 28.08.2012 р., № 76 від 30.08.2012 р., № 77 від 30.08.2012 р., № 78 від 30.08.2012 р., від 79 від 30.08.2012 р., № 80 від 31.08.2012 р., № 81 від 31.08.2012 р., № 82 від 31.08.2012 р., № 83 від 31.08.2012 р.

Згідно довідки № 40/15/22735771 від 02.04.2013 р. про результати проведення зустрічної звірки податкової декларації з податку на додану вартість порушень в діяльності ФГ «В.Лоза» не встановлено.

На виконання договору комісії ТОВ «Фрутмас» укладено договір купівлі-продажу № 18/09-12-3 від 18.09.2012 р. з ТОВ «Сімба Дніпро», відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті і в кількості, визначених договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

На підтвердження товарності по зазначеним взаємовідносинам позивач надав суду наступні документи, в тому числі видаткові накладні, що підтверджують видаткові операції, а саме: № t 0087 від 01.10.2012 р., t0089 від 02.10.2012 р., t0088 від 02.10.2012 р., t0090 від 03.10.2012 р., t0091 від 06.10.2012 р., t0092 від 08.10.2012 р., t0093 від 10.10.2012 р., t0094 від 15.10.2012 р., t0095 від 22.10.2012 р.; податкові накладні: від 01.10.2012 р. № 4, від 02.10.2012 р. № 6, від 02.10.2012 р. № 5, від 03.10.2012 р. № 7, від 06.10.2012 р. № 8, від 08.10.2012 р., № 9, від 10.10.2012 р. № 10, 15.10.2012 р. № 11, від 22.10.2012 р. № 12 та товарно-транспортні накладні.

Крім того, ТОВ «Фрутмас» з іншими контрагентами було укладено наступні договори: договір поставки № 16 від 14.08.2012 р. (податкові та видаткові накладні до договору), договір поставки № 2 від 01.03.2011 р. (податкові та видаткові накладні до договору), договір поставки № 04/10/12 від 04.10.2012 р. (податкові та видаткові накладні до договору), договір купівлі - продажу № 17 від 01.08.2012 р. (податкові та видаткові накладні до договору), договір купівлі-продажу № 18 від 01.08.2012 р. (податкові та видаткові накладні до договору).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно положень п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 «Про Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналізуючи зазначені приписи, суд приходить до висновку, що первинні документи, надані позивачем, оформлені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, ані акти здачі прийняття-робіт, ані видаткові накладні, отримані від Фермерського господарства «В.Лоза» не містять інформації про місце складання (передачі товару та/або послуг) зазначених актів, а тому не є первинними документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Так, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Позивач не надав суду документів, що є обов'язковими для формування податкового кредиту. Аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що зазначені угоди були лише задокументовані без фактичного виконання сторонами умов договорів, а тому, суд дійшов висновку, що позивач протиправно сформував податковий кредит за вказаними вище угодами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ФГ «В.Лоза».

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що позивачем в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну 680 543,00 грн., в тому числі за основним платежем 544 434,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 136 109,00 грн., що дає підстави вважати правомірність винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 р. № 0000822201.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутмас» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПС відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.О. Іщук