Рішення № 32684064, 30.07.2013, Біловодський районний суд Луганської області

30.07.2013

Справа № 2/408/172/13

408/410/13-ц

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року Біловодський районний суд Луганської області

у складі: судді Ткаченко О.Д.

секретаря Торби Т.Є.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою гр. ОСОБА_1 в особі представника позивача гр. ОСОБА_2 до відповідача - фермерського господарства «Гарант», третьої особи - управління Дерземагентства в Біловодському районі про розірвання договору оренди земельної ділянки, витребування у відповідача спірної земельної ділянки та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 830,00 гривень та пені в розмірі 373,50 гривень -

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2013 року гр. ОСОБА_2 в інтересах позивача звернувся з позовом до відповідача - фермерського господарства «Гарант» Біловодського району Луганської області, свої позовні вимоги неодноразово змінював, востаннє змінені позовні вимоги були прийняті до провадження за ухвалою суду від 18 липня 2013 року. Представник позивача вказав, що позивач гр. ОСОБА_1 має зареєстрований договір оренди належної позивачу земельної ділянки загальною площею 5,762 га, яка знаходиться в користуванні фермерського господарства «Гарант» Біловодського району з 15.08.2012 року за реєстраційним номером 442068664001132 - з веденням товарного сільськогосподарського виробництва. Орендна плата повинна була виплачуватися відповідачем у розмірі 3% від нормативної вартості її земельної ділянки та з врахуванням індексу інфляції, яку орендатор повинен був сплачувати в строк до 31.12. кожного року. За доводами представника позивача, відповідач не повністю виплатив позивачу орендну плату, чим порушив п.9, 13 договору, частина заборгованості їй не сплачена до цього часу, за доводами гр. ОСОБА_2, це 830 гривень як орендна плата та 373,50 гривень пеня за порушення строку виплати орендної плати. Окрім того, представник позивача вважає, що спірний договір оренди не є укладеним, бо не містить таких істотних (суттєвих) умов, а саме не зазначено в якому вигляді повинна сплачуватися орендна плата - в грошовій чи натуральній формі, що дає можливість орендатору на свій розсуд проводити виплату орендної плати тією продукцією, яку він вважає за необхідне, також не визначено умов використання земельної ділянки та які види робіт будуть проводитися на земельній ділянці та не передбачено, в якому стані буде повернуто землю орендареві (за позовом орендатору), що не дає можливості визначитися позивачу, погіршився чи ні стан земельної ділянки за час її використання орендатором. На думку представника позивача, інформація про об'єкт оренди, внесення орендної плати, умови збереження та стану об'єкта оренди, умови та строк передачі земельної ділянки орендатору та умови повернення земельної ділянки орендатору є одними з істотних умов договору, але підписаний договір оренди не містить необхідної вищевикладеної інформації, бо в ньому відсутні істотні (суттєві) умови договору, тому такий договір оренди за доводами представника позивача є неукладеним, такий договір не породжує для сторін будь - яких прав та обов'язків, на досягнення яких було направлено волевиявлення сторін при його документальному оформленні. Посилаючись на п.8 роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику при розгляді цивільних справ про визнання угод недійними»,тому представник позивача вважає, що у зв'язку ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» застосуванню не підлягає до вищевикладених правовідносин, оскільки суперечить ст.215 ч.1 ЦК України, за якими недійсним може бути визнаним тільки укладений договір. А відповідно, тому що договір оренди є неукладеним, відповідач без достатніх підстав користується земельною ділянкою позивача на підставі договору, за яким не досягнуто всіх істотних умов оренди земельної ділянки, а саме не має умов збереження об'єкта оренди землі, умови використання та цільове призначення, умови та строки передачі об'єкта оренди орендатору, та умови її повернення орендодавцю та права користування земельною ділянкою для відповідача не породжує. За розрахунками представника позивача, та у зв'язку з неодноразово збільшеними позовними вимогами, відповідач винен позивачу 830 гривень орендної плати за 2012 рік та 373,50 гривень пені , за цих обставин треба розірвати договір оренди землі та стягнути всі заявлені суми, судові витрати і витребувати в відповідача спірну земельну ділянку.

Відповідач в судове засідання прибув, позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що він виплачував орендну плату позивачці в натурі, видавав кукурудзу по одній тисячі за тонну, коли інші фермери видавали її на орендну плату по 1800 гривень за тону, також він видавав іншу продукцію по ціні її собівартості, а не по ринковій ціні, тому доводи представника позивачки про видачу орендної плати на свій розсуд він вважає безпідставними. Окрім того, орендна плата ним розрахована за рік, а не з часу реєстрації спірного договору, тому і є заборгованість відповідно до відомості, яку він не зміг погасити з причин заборони йому обробляти земельну ділянки позивачки. Не визнає він і інші вимоги, тому що договір є типовим, там передбачені всі суттєві умови договору оренди земельної ділянки, в акті передачі зазначено, що землю він отримав в необробленому стані на черговий строк оренди, тому в задоволенні позову просить суд відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про слухання справи повідомлявся належним чином, що не перешкоджає суду закінчити розгляд справи без участі представника третьої особи..

Відповідно до наданої копії спірного договору оренди землі, зареєстрованого в відділі Держкомзему Біловодського району 15.08.2012 року за номером, вказаним представником позивача (а.с.6-8), нормативна оцінка земельної ділянки позивача визначена в договорі, з якої повинна бути виплачена орендна плата щорічно. Окрім того, за реєстром пайщиків відповідача - за даними реєстру заборгованості, позивач отримала за договором оренди неповністю орендну плату, залишок за реєстром за весь 2012 рік як невиплаченої орендної плати складає 830 гривень (а.с.11), але підписів позивача в цьому розрахунку не має.

Дослідивши всі подані докази у справі, вислухавши доводи сторін, суд приходить до висновку про повну відмову в задоволенні позову з наступних підстав: згідно до ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір оренди землі був зареєстрованим в відділі Держкомзему в Біловодському районі 15.08.2012 року (а.с.7, 18). Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (161-14) передбачено, що договір оренди землі, це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі за ст. 14, 15 вищевказаного закону є: об'єкт розташування та розмір земельної ділянки, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату та інші умови, в тому числі умови збереження об'єкта оренди, умови повернення земельної ділянки орендодавцю , суттєві обмеження в користуванні земельною ділянкою та визначення сторони, яка несе ризик втрати об'єкта оренди .

Також, виходячи з наведеного, приступати до використання земельної ділянки можна після встановлення її меж в натурі, укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, тому що без державної реєстрації договору оренди землі , виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (9963-15) є самовільним зайняттям земельної ділянки. Систему органів державної реєстрації прав на час укладення договору оренди землі складав центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та уповноважені ним органи на місцях. За ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата вноситься в строк, обумовлений в договорі і з врахуванням індексації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що орендна плата за умовами договору оренди землі повинна бути обрахована і обрахована фактично , виходячи з 3% від вартості земельної ділянки, (яка повинна бути не меншою за Указом Президента України за№75/2008 від 19.08. 2008 року при укладенні договорів після набрання ним чинності), що повинно складати платіж за договором з часу реєстрації договору та обумовлені в договорах оренди суми. Окрім того, суд приходить до висновку, що за нормами спеціального закону «Про оренду землі» та нормами ЗК України, у випадку реєстрації договору 15.08.2012 року орендна плата повинна обраховуватися з 15.08.2012 року, тобто з дати реєстрації договору - з 15.08.2012 року по 31 грудня 2012 року і повинна скласти в чистому вигляді плати за земельну ділянку (2394,14:366*138 днів) 902,70 гривень (тобто за мінусом податку на доходи фізичних осіб). Оскільки відповідач сплатив в кінці 2012 року 1564,14 гривень орендної плати, позивачка отримала від відповідача орендну плату повністю за останнім договором оренди землі, тобто відповідач розрахувався за користування земельною ділянкою з часу реєстрації спірного договору в відділі Держкомзему у Біловодському районі та, таким чином , сама позивачка схвалила умови нового договору оренди землі, який був знову зареєстрований з відповідачем на новий строк 15.08.2012 року( коли строк дії зареєстрованого попереднього договору оренди землі закінчувався 29.08.2012 року), тому суд не вбачає підстав, виходячи з норм ст.ст.10, 11 ЦПК України, для задоволення позову у повному обсязі - за безпідставністю позовних вимог, також виходячи з роз'яснень ч.3 п.5 та ч.6 п.8 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику про визнання правочинів недійсними».

При винесенні рішення, суд виходить з того, що позивач не була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди землі, орендну плату отримала повністю, таким чином схвалила його умови, тому інші змінені позовні вимоги є безпідставними та недоведеними за браком відповідних доказів у справі, за цих обставин суд приходить до висновку, що позивач фактично погодилася з усіма умовами договору та підписала його, коли ще не повністю закінчився строк попереднього договору оренди землі (а.с.42), також договір оренди є зареєстрованим, інших законних підстав, передбачених главою 83 книги п'ятої ЦК для його визнання неукладеним або його розірвання немає , тому суд виходить з меж заявленого позову при винесенні рішення у справі.

На основі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 88, 154 ч.6, 213-215 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі» (161-14), ст.ст.124-126 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову гр. ОСОБА_1 повністю відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з позивача гр. ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 114,70 гривень за розстрочену суму судового збору на р/р 31219206700103 , код ЄДРПО 05380616, МФО банку 804013, код 37336169 в державний бюджет, Біловодський район.

Після набрання законної сили рішення суду зняти заборону на проведення сільськогосподарських робіт фермерському господарству «Гарант» Біловодського району Луганської області на земельній ділянці, яка належить позивачу у справі та за якою зареєстрований договір оренди землі за реєстраційним номером № 442068664001132.

Копію рішення суду надіслати третій особі до відома.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд протягом 10 днів зі дня його оголошення.

Суддя: О.Д.Ткаченко.