Вирок № 32683619, 30.07.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

30.07.2013 Єдиний унікальний номер 205/4681/13-к

Статрядок № 20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Митрохіна А.А.

при секретарі Ведмідь П.О.

за участю прокурорів Остапенко В.М., Моренко А.А.

захисника ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинуваченням:

- ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Дніпропетровську, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, маючого від шлюбу малолітнього сина, 2004 року народження, не працюючого, раніше судимого вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2009 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в 3 роки на підставі ст. 75 КК України; направленого для відбування призначеного судом покарання постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2011 року; проживаючого в АДРЕСА_1; утримується під вартою з 07 травня 2013 року, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 164 ч. 1 КК України, -

- ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Дніпропетровську, громадянина України маючого середню освіту, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України -

- ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в м. Дніпропетровську, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, працюючого вантажником в ТОВ «Фоззі-Фуд», раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_3, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, -

- ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Дніпропетровську, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, працюючого вантажником в Товаристві сліпих, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_4, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 14 грудня 2010 року, близько 22.45, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння навпроти будинку АДРЕСА_5 маючи намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, з метою придушення волі ОСОБА_6 до опору, наніс останньому удар рукою в область голови, від чого ОСОБА_6 впав на землю, а також завдав не менш ніж чотири удари руками і ногами в різні частини тіла, спричинивши ОСОБА_8 фізичний біль.

Придушивши таким чином волю потерпілого до опору, ОСОБА_2, діючи повторно, із корисливих спонукань, відкрито викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_6, - мобільний телефон «Сіменс А 56» вартістю 300 грн., в якому знаходилась карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 грн. з грошовими коштами на рахунку в сумі 4 грн., а всього на загальну суму 329 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 14 грудня 2010 року, близько 22.45, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння навпроти будинку АДРЕСА_5, маючи намір, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки, існуючі в суспільстві, перебуваючи в громадському місті, діючи групою осіб, з особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід, стали наносити по черзі не менш ніж десять ударів руками і ногами в різні частини тіла та голови потерпілого ОСОБА_6

В ході вчинення хуліганських дій вказані особи помітили, що до місця події наближався невідомий автомобіль та з метою не бути поміченими відбігли на незначну відстань від потерпілого, після чого, переконавшись, що автомобіль проїхав мимо, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи групою осіб, з особливою зухвалістю, продовжили наносити удари потерпілому ОСОБА_6, завдавши по черзі численну кількість ударів руками і ногами в різні частини тіла та голови.

Хуліганські дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були помічені та згодом припинені зауваженнями ОСОБА_9, яка мешкає в будинку АДРЕСА_5, після чого ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з місця злочину зникли.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_10, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді чотирьох ран в області лоба праворуч, в області правої щоки та в області підборіддя всередині, шести синців на спинці носа, у внутрішніх кутів обох очей з переходом на повіки, в областях обох щік та в області лоба праворуч, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

03 січня 2013 року, близько 21.00, ОСОБА_2, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до сигнальної точки № 3, розташованої на 175 км. перегону станцій «Діївка-Сухачівка» Придніпровської залізниці; реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи завчасно заготовлений металевий лом, відбивши замок на дверях релейної шафи, діючи повторно, із корисливих спонукань, таємно викрав із вказаної шафи два трансформатори ПОБС-2 АУЗ вартістю по 942, 59 грн. та реактор РОБС-3А вартістю 406, 94 грн., а всього на загальну суму 2292, 12 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник, завдавши ДП «Придніпровська залізниця» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Дніпропетровська шоста дистанція сигналізації та зв'язку» матеріальний збиток на вказану суму.

26 лютого 2013 року, близько 06.30, ОСОБА_2, знаходячись на дільниці ЧЗП станції «Дніпропетровськ Вантажний» ДП «Придніпровська залізниця», маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, наблизився до металевої трансформаторної коробки; реалізуючи свій злочинний умисел, за допомогою каміння відбив замок з кришки трансформаторної коробки, та, вирвавши з неї, діючи повторно, із корисливих спонукань, таємно викрав трансформатор ПОБС-2А вартістю 957, 07 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник, спричинивши ДП «Придніпровська залізниця» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Дніпропетровська шоста дистанція сигналізації та зв'язку» матеріальний збиток на вказану суму.

На підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2006 року ОСОБА_2 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 березня 2006 року, на користь матері дитини - ОСОБА_12

Будучи обізнанім про рішення суду, ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати аліментів, починаючи з 02 лютого 2007 року виплат аліментів не здійснював, тривалий час ніде не працював і заходів до працевлаштування не приймав, на попередження державного виконавця не реагував, іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, внаслідок чого у нього станом на 05 квітня 2013 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 40 608, 14 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винність свою визнав повністю та підтвердив, що 14 грудня 2010 року, вживши спиртні напої, відкрито викрав мобільний телефон, належний потерпілому ОСОБА_6, застосувавши до нього зазначене насильство; а також 03 січня 2013 року на 175 км. перегону станцій «Діївка-Сухачівка» Придніпровської залізниці та 26 лютого 2013 року на дільниці ЧЗП станції «Дніпропетровськ Вантажний» таємно викрав вказані трансформатори і реактор.

Не заперечував, що ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини, пояснюючи це складним матеріальним становищем.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 винність свою визнали повністю та підтвердили, що 14 грудня 2010 року вчинили хуліганські дії відносно потерпілого ОСОБА_6, завдавши йому удари руками і ногами в область голови та різних частин тіла. Не заперечували, що перед вчиненням злочину вживали спиртні напої.

Винність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у злочинах, вчинених за викладених обставин, поряд з їх показаннями, підтверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що 14 грудня 2010 року, близько 22.45, коли він проходив навпроти будинку АДРЕСА_5, йому назустріч йшли раніше не знайомі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, і ОСОБА_2, схопивши його за руку відібрав в нього мобільний телефон «Сіменс А 56» вартістю 300 грн., в якому знаходилась карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 грн. з грошовими коштами на рахунку в сумі 4 грн., завдавши йому удар кулаком в область обличчя, а також декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла; він ударів він впав на землю. Після цього інші із вказаних осіб почали завдати йому удари руками і ногами, а потім відійшли від нього в різні сторони у зв'язку проїздом на зазначеній місцевості автомобілю. Після того, як автомобіль уїхав, вони повернулись до нього і продовжили завдавати удари. Через декілька хвилин на вулиці загорілось світло, і до нього підійшла жінка, яка надала йому першу допомогу. В цей час до нього під'їхав патрульний автомобіль, і він повідомив працівникам міліції про вчинені щодо нього протиправні дії, після чого троє з вказаних осіб були затримані, та був вилучений належний йому мобільний телефон, -

- протоколом огляду та вилучення від 15 грудня 2010 року мобільного телефону «Сіменс А 65» (Т.1, а.с. 7-9), -

- протоколом огляду місця події від 15 грудня 2010 року, яким зафіксовано ділянку місцевості навпроти будинку АДРЕСА_5 (Т.1, а.с. 10-12), -

- рапортом працівника автопатруля «Рута-508» від 15 грудня 2010 року про затримання ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв'язку із вчиненням протиправних дій щодо потерпілого ОСОБА_6 (Т.1, а.с.18), -

- довідкою ТОВ «ДПФ» про вартість мобільного телефону «Сіменс А 65» в сумі 300 грн. (Т.1, а.с. 19), -

- висновком судово-медичної експертизи № 274-е від 01 лютого 2011 року, згідно до якого, потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді чотирьох ран в області лоба праворуч, в області правої щоки та в області підборіддя всередині, шести синців на спинці носа, у внутрішніх кутів обох очей з переходом на повіки, в областях обох щік та в області лоба праворуч, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (Т.1, а.с. 40-41), -

- відтворенням обстановки та обставин подій від 26 лютого 2011 року за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також від 16 березня 2011 року за участю ОСОБА_3, з фототаблицями до протоколів, в ході якого вони на місці вчинення злочину вказали механізм та обставини вчинення хуліганських дій і завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 (Т.1, а.с. 93-96, 97-100, 168-171), -

- відтворенням обстановки та обставин події від 16 березня 2011 року, з фототаблицею до протоколу, в ході якого ОСОБА_2 на місця вчинення злочину вказав спосіб та обставини відкритого викрадення майна, належного потерпілому ОСОБА_6 та застосування щодо нього насильства (Т.1, а.с. 162-166), -

- протоколом огляду місця події від 03 січня 2013 року, з фототаблицею до нього, в ході якого н сигнальній точці № 3, розташованій на 175 км. перегону станцій «Діївка-Сухачівка» Придніпровської залізниці, виявлено відсутність двох трансформаторів ПОБС-2АУЗ та реактору РОБС-3А з релейної шафи (Т.3, а.с. 30-31), -

- актом про відсутність зазначеного майна (Т.3, а.с. 32), -

- довідкою Відокремленого структурного підрозділу «Дніпропетровська шоста дистанція сигналізації та зв'язку про вартість трансформаторів ПОБС-2 АУЗ в сумі по 942, 59 грн. та реактора РОБС-3А в сумі 406, 94 грн. (Т.3, а.с. 41-42), -

- протоколом огляду місця події від 26 лютого 2013 року, зі схемою та фототаблицею до нього, в ході якого на ділянці ЧЗП станції «Дніпропетровськ-Вантажний» Придніпровської залізниці виявлено відсутність трансформатору ПОБС-2А (Т.3, а.с.45-47), -

- довідкою Відокремленого структурного підрозділу «Дніпропетровська шоста дистанція сигналізації та зв'язку про вартість трансформатору ПОБС-2А в сумі 957, 07 грн. (Т.3, а.с. 52-53), -

- актом технічного стану пошкодженого об'єкту про відсутність трансформатору ПОБС-2А (Т.3, а.с. 55), -

- протоколом огляду та вилучення від 12 червня 2013 року реактору РОБС-3А, викраденого ОСОБА_13, зі схемою та фототаблицею місця проведення огляду (Т.3, а.с. 86-92), -

- протоколом огляду та вилучення від 12 червня 2013 року кришки від трансформаторної шафи, зі схемою та фототаблицею місця проведення огляду (Т.3, а.с. 97-102), -

- протоколом огляду вилучених предметів від 14 червня 2013 року (Т.3, а.с. 130), -

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12 червня 2013 року, з фототаблицею до нього, в ході якого ОСОБА_2 на місцях вчинення злочинів вказав механізм та обставини таємного викрадення трансформаторів та реактору (Т.3, а.с. 159-168), -

- показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, які пояснили, що в їх присутності ОСОБА_2, при проведенні слідчого експерименту, вказав обставини таємного викрадення двох трансформаторів і реактору на 175 км. перегону станцій «Діївка-Сухачівка» та трансформатору на дільниці ЧЗП станції «Дніпропетровськ Вантажний» ДП «Придніпровська залізниця», -

- копією вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2009 року, якою підтверджено, що ОСОБА_2 має судимість за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, тобто повторно вчинив однорідні і тотожні протиправні дії (Т.1, а.с. 203-204), -

- копіями виконавчого листа у справі № 2-1682/2006р. та рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2006 року, звідки вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 березня 2006 року, на користь матері дитини - ОСОБА_12 (Т.2, а.с. 121, 122), -

- копіями попереджень державного виконавця про усунення заборгованості з виплати аліментів, а також власноручного попередження ОСОБА_2 (Т.2, а.с. 124, 126-127), -

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6 (Т.2, а.с. 128), -

- довідкою з місця проживання потерпілої ОСОБА_17 про мешкання дитини разом з нею (Т.2, а.с. 130), -

- довідкою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про наявність у ОСОБА_13 станом на 05 квітня 2013 року заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 40 608, 14 грн. (Т.2, а.с. 139), -

- довідкою Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська про відсутність ОСОБА_13 на обліку з безробіття (Т.2, а.с. 140).

Аналізуючи докази, які зібрано у справі, в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність:

- ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчиненому повторно; а також в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, та у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини;

- ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у завданні тілесних ушкоджень потерпілому, вчиненому групою осіб.

Умисні дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано відповідно за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 164 ч. 1 КК України; а умисні дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - за ст. 296 ч. 2 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченим, суд враховує ступень суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані, що характеризують особу кожного та всі обставини справи.

ОСОБА_2, поряд із вчиненням злочинів невеликої і середньої тяжкості, вчинив тяжкий злочин, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання; разом з тим, суд враховує його каяття та сприйняття розкриттю злочину в якості пом'якшуючої покарання обставини; а також приймає до уваги, що ОСОБА_2 посередньо характеризується, раніше судимий і вчинив злочини, не відбувши покарання за попереднім вироком суду.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скоїли злочин середньої тяжкості, вчинення якого у стані алкогольного сп'яніння є обставиною, яка обтяжує покарання; виразили каяття, прийняли заходи до добровільного відшкодування спричинених потерпілому збитків та сприяли розкриттю злочину, що є обставинами, які пом'якшують покарання; задовільно характеризуються, вперше притягуються до кримінальної відповідальності.

З огляду на це, покарання ОСОБА_2, не максимальне, але й достатнє для його виправлення, має бути призначене у вигляді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст. 71 КК України.

Разом з тим, що покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 яке відповідає характеру вчиненого діяння, має бути призначене у вигляді позбавлення волі, суд вважає за можливе виправлення кожного з них без відбування покарання, в умовах здійснення контролю за їх поведінкою.

Заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов ДП «Придніпровська залізниця» про стягнення з ОСОБА_2 спричинених викраденням належного підприємству майна матеріальних збитків на загальну суму 3 249, 19 грн. (Т.4, а.с. 8), підлягає задоволенню у зв'язку із доведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 164 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання:

- за ст. 186 ч. 2 КК України - у вигляді чотирьох років позбавлення волі;

- за ст. 185 ч. 2 КК України - у вигляді трьох років позбавлення волі;

- за ст. 164 ч. 1 КК України - у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення більш суворим покарання менш суворого, за сукупністю вчинених злочинів призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2009 року, та остаточно ОСОБА_2 до відбування призначити покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою, обчислюючи початок строку відбування покарання з 07 травня 2013 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину, своєю поведінкою виправдає надану йому довіру та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 ч. 1 п.п. 3, 4 КК України зобов'язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання, повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину, своєю поведінкою виправдає надану йому довіру та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 ч. 1 п.п. 3, 4 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину, своєю поведінкою виправдає надану йому довіру та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 ч. 1 п.п. 3, 4 КК України зобов'язати ОСОБА_5 протягом іспитового строку періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Цивільний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДП «Придніпровська залізниця» у відшкодування спричинених матеріальних збитків 3 249 (три тисячі двісті сорок дев'ять) гривень 19 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон «Сіменс А56», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 (Т.1, а.с. 32), - вважати йому повернутим;

- слід пальця руки (Т.1, а.с.63) - зберігати у матеріалах провадження;

- реактор РОБС-3А і кришку трансформаторної шафи, які знаходяться в камері схову ЛВ на станції «Дніпропетровськ» УМВС України на Придніпровській залізниці (Т.3, а.с. 132), - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: А.А. Митрохін