Постанова № 3267899, 22.09.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-3094/08

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

            22 вересня 2008 року                       Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Ральченка І.М.

при секретарі  Кіт С.В.

за участі представників:

позивача – Василинич О.А.

відповідача – Решетняк О.А., Юр’євої І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „АВТРАМАТ” до Спеціалізованої державної  податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

ВАТ „АВТРАМАТ” звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державноїподаткової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про зменшення ВАТ „АВТРАМАТ” суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 3822,00 грн. № 0000010840\0  від 26.01.2008р. та за листопад 2007 року на суму 3627,00 грн. № 0000020840\0 від 26.01.2008 року. В обґрунтування позову зазначено, що висновки акту перевірки №63/40-027/00236027 від 15.01.2008 містять інформацію про порушення ВАТ «АВТРАМАТ» п.п. 7.7.7. п. 7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що не відповідає даним податкового повідомлення-рішення №0000010840/0 від 26.01.2008, в якому зазначено, що актом перевірки встановлено порушення вимог п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також в податковому повідомленні-рішенні № 0000020840/0 ознака бюджетного відшкодування, що зменшується відповідачем - „2”, тобто, відшкодування за експортом. При цьому в акті перевірки  не міститься висновків щодо виявлених порушень Закону України „Про податок на додану вартість” за експортними операціями. Розрахунок частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу перевіряючими здійснений самостійно за вересень 2007 року – 99,65%, за жовтень 2007 року – 99,68%, в результаті виключення з загального обсягу здійснених операцій звітного періоду суми реалізації відходів і брухту металу. Відходи і брухт чорних металів утворюються в процесі виробничої діяльності в межах технологічних норм: в станкоінструментальному виробництві при обробці стальних виробів, в механооброблювальному виробництві при виготовленні готових виробів в процесі штамповки (виштамповка та висічка), або отримуються від списання зношеного інструменту, та при ліквідації фізично зношених основних фондів, а не виготовляються та не придбаваються підприємством. В зв’язку з чим застосування до цих операцій п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” є невірним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що  позивачем у деклараціях з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2007 року вказано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 206619 грн., однак за результатами проведеної перевірки бюджетне відшкодування зменшено на 3822 грн. Перевіркою відповідача з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007 року зменшено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2007 року на суму 3944 грн., у зв’язку з наступними порушеннями: ВАТ „Автрамат” завищено суму податкового кредиту у жовтні 2007 року на суму 3627,00 грн. (за рахунок визначення обсягів реалізації по операціям, які звільнені від оподаткування), завищено суму податкового кредиту у жовтні 2007 року на суму 317,00 грн. (за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ). Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами. Перевіркою постачальників позивача згідно документів наданих до перевірки, по комп’ютерним базам даних та автоматизованих інформаційних системах державної податкової служби встановлено відсутність даних реєстрації як платників по деяких постачальниках. У зв’язку з викладеним неправомірно віднесені до складу податкового кредиту у жовтні 2007 року суми ПДВ у  розмірі 3822 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

15.01.2008 року та 16.01.2008 року СДПІ ВПП у м. Харкові були проведені документальні невиїзні (камеральні) перевірки ВАТ “АВТРАМАТ” з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2007 року, про що складені відповідні акти №63/40-027/00236027 від 15.01.2008 року та №73/40-027/00236027 від 16.01.2008 року.

За висновками актів перевірок встановлені порушення позивачем п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме завищенняВАТ “АВТРАМАТ” суми податкового кредиту у жовтні 2007 року на суму3822 грн. та у листопаді 2007 року на суму 3944 грн. за рахунок визначення обсягів реалізації по операціям, які звільнені від оподаткування.

На підставі актів перевірок СДПІ ВПП у м. Харкові винесені податкові повідомлення-рішення №0000010840/0 від 26.01.2008 року та №0000020840/0 від 26.01.2008 року, якими відповідно до п.п. 7.7.7 “б” п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” з посиланням на порушення позивачем пп.7.4.3 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування за жовтень 2007 року ВАТ “АВТРАМАТ” було зменшено на 3822,00 грн. та за листопад 2007 року – на 3944,00 грн.

Як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, відповідачем встановлено порушення підпункту 7.4.3, підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”  (із змінами та доповненнями) ВАТ “АВТРАМАТ”.

Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 наведеного Закону у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. П.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

            а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

            б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення право платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

            або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) — в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

            або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, при настанні першої з наведених подій у позивача виникає право на податковий кредит. З огляду на це, та враховуючи норми п. 7.4 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит обчислюється платником в податковому періоді, на який припадає придбання (виготовлення) товарів (послуг), в залежності від мети його придбання.

 Так, згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наданих представником позивача пояснень та копій наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства №1 від 04.01.2005, який діяв в 2007 році, згідно наказу №1 від 09.01.2007, а саме п. 2.11, судом встановлено, що розрахунок браку здійснюється на ВАТ “Автрамат” по фактичним витратам, тобто оприбуткування металобрухту, що утворився внаслідок списання зношеного обладнання, інструменту або як відходи виробництва, здійснюється в момент його фактичного утворення, а не в момент придбання товарів (послуг).

З урахуванням вищенаведене, суд погоджується з твердженням представника позивача, що під час обчислення податкового кредиту при придбанні товарів ВАТ “Автрамат” не володіє інформацією щодо частки утворюваного в подальшому металобрухту.

Згідно ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень може діяти лише у межах та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, та на якого покладено обов'язок доведення правомірності свого рішення відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що позивач в момент обчислення податкового кредиту за звітний період придбання товарів (послуг), частково використаних в подальшому в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, допустив порушення норм законодавства та завищення сум податкового кредитута не навів норму Закону, якою б встановлювався порядок та спосіб здійсненого СДПІ ВПП у м.Харкові у спірних правовідносинах розрахунку обчислення коефіцієнту частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу в звітному періоді.

За таких обставин, суд вважає, що запропонований відповідачем в акті перевірки та в поясненнях розрахунок обчислення коефіцієнту частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу в звітному періоді, на який припадає реалізація металобрухту ВАТ “Автрамат”, згідно якого коригується податковий кредит в поточному періоді, виходячи з ціни реалізації металобрухту не ґрунтується на законодавчих актах і є таким, що не підлягає застосуванню.

З огляду на те, що при проведенні перевірки податковим органом було обчислено лише коефіцієнт оподатковуваних операцій певного звітного періоду без встановлення чи існувала умова, для застосування п.п. 7.4.3 (часткове використання придбаного товару), без визначення суми податкового кредиту, сформованого при придбанні цього товару, та з помилковим обрахуванням частки використання цього товару в оподаткованих операціях суд погоджується з твердженням позивача, що посилання відповідача в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення ВАТ “АВТРАМАТ”п.7.4.3 ст.7, підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" є помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи та дослідженими письмовими доказами.

Крім того, в податковому роз'ясненні від 05.06.2008 року, лист №5658/6/16-1515-20 ДПА України надає роз'яснення щодо розподілу податкового кредиту по придбаному металу. Так, у разі, якщо в результаті виробництва утворюється металобрухт, який реалізується, згідно якого в даному випадку слід застосовувати п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, а саме: якщо в подальшому товари починають використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання, але не нижче ціни їх придбання.

Таким чином, позиція податкових органів в даному випадку є неоднозначною.

            На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеньСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові   №0000010840/0 від 26.01.2008 року та №0000020840/0 від 26.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за  жовтень 2007 року у розмірі 3822,00 грн. та за листопад 2007 у розмірі 3627,00 грн. та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов  відкритого акціонерного товариства „АВТРАМАТ” до Спеціалізованої державної  податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові  №0000010840/0 від 26.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року у розмірі 3822,00 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000020840/0 від 26.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року у розмірі 3627,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 вересня 2008 року.

Суддя                                                                        І.М. Ральченко