Ухвала суду № 32671593, 23.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року справа №812/3697/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів Бадахової Т.П., Чебанова О.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 р. у справі № 812/3697/13-а за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Луганської області , Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заробітної плати та щомісячного грошового утримання за період з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року, зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013р., адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, апеляційного суду Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заробітної плати та щомісячного грошового утримання за період з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність апеляційного суду Луганської області щодо не проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року у відповідності з вимогами ст.44 Закону України «Про статус суддів» та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу ОСОБА_2 із зазначенням розміру заробітної плати, виходячи з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат.

Визнано незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат.

Визнано незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат.

Зобов'язано апеляційний суд Луганської області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум заробітної плати з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу.

Зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати.

Зобов'язано Міністерство фінансів України та Державну судову адміністрацію України виділити апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, відкритого у Державній казначейській службі України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої заробітної плати ОСОБА_2 з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою, Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів України подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 працює на посаді судді апеляційного суду Луганської області з 01.08.1991 року по теперішній час.

Згідно довідки апеляційного суду Луганської області заробітна плата ОСОБА_2 з червня по грудень 2005 року розраховувалась з посадового окладу, розмір якого був розрахований відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288 та становив 541 грн.

Статтею 44 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, що діяла станом на 01.06.2005) передбачалося, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

Відповідно до Закону України «Про статус суддів», заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок. Гарантований мінімальний посадовий оклад судді не може бути меншим встановленого вищеназваного співвідношення. А тому не виконання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати, визначеної Законом.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України» від 30.06.2005 № 514 встановлено, що посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої ст. 44 Закону України «Про статус суддів», на законодавчому рівні підлягали закріпленню й посадові оклади решти суддів судів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, тобто приведено оклади суддів у відповідність з встановленим ч.2 ст.44 Закону України «Про статус суддів» співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя.

Однак, Кабінетом Міністрів України не усунуто порушення вимог ч.2 ст.44 Закону України «Про статус суддів» і не приведено оклади суддів усіх судів України до встановленого цією нормою співвідношення, одночасно з окладами Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України, а саме з 01.06.2005 року, оскільки постанова від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» набирала чинності з 01.01.2006 року (п.5 Постанови).

З огляду на викладене, з 01.06.2005 року по 01.01.2006 року посадовий оклад ОСОБА_2 не відповідав вимогам ст.44 Закону України «Про статус суддів», оскільки мав становити не менше 50 відсотків посадового окладу Голови Верховного Суду України, тобто 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат.

Згідно Указу Президента України № 182 від 03.03.2003 року, Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.

А статтею 126 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів.

Статтею 58 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники коштів (з 01.01.2003 року - Державна судова адміністрація України) організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією та законами і не можуть бути скасовані чи зменшені без відповідної компенсації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з необхідністю приведення посадових окладів суддів у відповідність з вимогамист.44 Закону України «Про статус суддів».

Однак, в порушення вимог ст.ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України, Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник бюджетних коштів та учасник бюджетного процесу, не звернулася з бюджетним запитом до Міністерства фінансів України для подальшої підготовки пропозицій до Кабінету Міністрів України при розробленні проекту Державного бюджету України, чим порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п.11 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України).

Однак, відсутність такого звернення не звільняло Міністерство фінансів України від обов'язку організації виконання актів законодавства і здійснення систематичного контролю за їх реалізацією.

Згідно наказу ДСА України від 09.06.2004 № 82/04 «Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів», обов'язок подавати штатні розписи до ДСА із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на апеляційний суд Луганської області, який і здійснює фактичну виплату заробітної плати позивачу. Однак, зміни до штатних розписів не вносилися і апеляційний суд Луганської області не звертався до Державної судової адміністрації України з даними про коригування заробітної плати позивача виходячи з посадового окладу, розрахованого з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, тобто не прийняв заходів щодо корегування посадового окладу позивача та кошторису суду з урахуванням положень ст.44 Закону України «Про статус суддів».

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстпнції, що Державною судовою адміністрацією України, Міністерством фінансів України, апеляційним судом Луганської області було допущено бездіяльність щодо не приведення посадового окладу позивача у відповідність з вимогами ст.44 Закону України «Про статус суддів».

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі № 812/3697/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі № 812/3697/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий М.І. Старосуд

Судді Т.П.Бадахова

О.О.Чебанов