Рішення № 32671216, 29.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.2013Справа № 901/2071/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол»

до відповідача Державного підприємства Міністерство оборони України «Кримвійськбуд»

про стягнення 9 168,97 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Каренгин А.В., довіреність №б/н від 04.07.2013, представник

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Міністерства оборони України «Кримвійськбуд» про стягнення 8 362,72 грн. основної заборгованості, 624,74 грн. пені, 164,81 грн. 3% річних та 16,70 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем належним чином не були виконані умови укладеного між сторонами договору в частині розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8 362,72 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 624,74 грн. пені, 164,81 грн. 3% річних та 16,70 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань

Представник позивача у судовому засіданні представив суду заяву, в якій зазначив, що при оформленні позовної заяви в ній була допущена технічна описка в частині найменування відповідача, у зв'язку з чим просить суд зазначити вірне найменування відповідача Державне підприємство Міністерство оборони України «Кримвійськбуд» замість Міністерство оборони України «Кримвійськбуд». Суд задовольняє дану заяву.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мізол» (продавець) та Державним підприємством Міністерство оборони України «Кримвійськбуд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №34, відповідно до умов якого,продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його (далі - договір).

Згідно п. 4.1. договору, розрахунки покупцем здійснюються протягом 14 днів з моменту передання товару покупцю.

Пунктом 9.1. визначений термін дії договору до 31.12.2013.

На виконання умов договору, позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 8 362,72 грн., що підтверджується відповідними специфікаціями (додаток №1 до договору), накладними та довіреностями.

Позивачем 28.12.2012 на адресу відповідача направлялася претензія про оплату товару на загальну суму 8 362,72 грн., однак, відповідачем дана заборгованість погашена не була.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати коштів за поставлений товар згідно договору.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати коштів за поставлений товар, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення 8 362,72 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 624,74 грн. пені, 164,81 грн. 3% річних та 16,70 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 7.4. договору, у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого в п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язаний, на вимогу продавця, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такого платежу за кожен день прострочення оплати.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимога про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 624,74 грн. за період з 24.10.2012 по 13.04.2013 також підлягає задоволенню.

Що ж до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то дана вимога відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору, вимога про стягнення нарахованої згідно ст. 625 Цивільного кодексу України суми у вигляді 3% річних у розмірі 164,81 грн. за період з 24.10.2012 по 13.04.2013 та інфляційних втрат у розмірі 16,70 грн. за період з 24.10.2012 по 13.04.2013 також підлягає задоволенню.

Судовий збір суд відносить на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 29.07.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерство оборони України «Кримвійськбуд» (вул. Леніна, 17, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; ідентифікаційний код 24308323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» (вул. Городоцька, 174, м. Львів, 79022; ідентифікаційний код 33895476) 8362,72 грн. основної заборгованості, 624,74 грн. пені, 164,81 грн. 3% річних, 16,70 грн. інфляційних втрат та 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Л. Медведчук