Рішення № 32671149, 20.06.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.06.2013

Справа № 0814/13892/2012

Провадження № 2/334/521/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого

судді Мусієнко Н.М.,

при секретарі Явісенко О.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «АІСЕ Україна» про стягнення грошової суми, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ЗАТ «AICE Україна» про стягнення грошової суми в порядку передбаченому ЗУ «Про захист прав споживачів», зазначивши в позовній заяві , що 18.08.2007р. між ним та відповідачем була укладена Угода №174141 про надання послуг з придбання автомобіля за системою АВТОПЛАН.

У відповідності до умов зазначеної Угоди, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги, спрямовані на придбання автомобіля, а позивач у свою чергу зобов'язався сплачувати щомісячні внески, направлені на придбання автомобіля та на оплату послуг Відповідача.

До червня 2011р. сторони угоди в повному обсязі виконували взяті на себе договірні зобов'язання.

За результатами 154-го Асигнаційного Акту від 27.05.2011р. позивачу було надано право на придбання автомобіля через механізм «Накопичення внесків».

Починаючи з 2009р. позивач став неспроможним виконувати свої фінансові зобов'язання перед відповідачем, а тому прийняв рішення про дострокове розірвання зазначеної Угоди на підставі її статей 5,10, 16, про що письмово повідомив відповідача листом-заявою від 30.06.2011р. Цією ж заявою позивач просив відповідача повернути сплачені ним за угодою кошти, реалізуючи своє право, яке передбачено п. п. 16.2., 16.3. ст.16 додатку №2 до Угоди.

Листом від 02.08.2011р. відповідач підтвердив факт розірвання Угоди №174141 та право позивача на повернення сплачених внесків, але зазначив при цьому, що перед ним знаходиться 19 учасників, яким повернення коштів буде здійснено раніше. Також в листі відповідач зазначав суму коштів, що підлягає поверненню позивачу - 29 643,32 грн., яка є значно нижчою, ніж обумовлено Угодою.

З часу отримання позивачем зазначеного листа сплило 15 місяців, але до теперішнього часу позивач жодних коштів від відповідача не отримав.

Оскільки відповідач грубо порушує взяті на себе Угодою зобов'язання, в частині повернення йому сплачених внесків, просить суд стягнути з відповідача суму сплачених ним за Угодою коштів, а також витрати на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся своєчасно, надіслав суду заяву про розгляд справи в відсутності його представника, та письмові заперечення-пояснення на позов, в яких позов не визнав, зазначивши що 18.08.2007р. між ЗАТ «AICE Україна» та позивачем була укладена Угода №174141 про надання послуг з придбання автомобіля за системою АВТОПЛАН.

У відповідності до умов означеної Угоди, відповідач зобов'язався надати послуги позивачу, спрямовані на придбання автомобіля, які полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених угодою, а позивач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати щомісячні внески, направлені на придбання автомобіля, оплату послуг відповідача та сплату страхових платежів.

Відповідно до ст.16.1 Додатку №2 до Угоди, учасник системи, який ще не отримав автомобіль, може розірвати Угоду за власним бажанням. Для цього він повинен повідомити «AICE Україна» про своє рішення у письмовій формі.

Про своє рішення розірвати Угоду позивач повідомив відповідача письмовою заявою в липні 2011р.

Листом від 02.08.2011р. на адресу відповідача була надіслана відповідь, в якій підтверджувався факт розірвання Угоди згідно ст.10 Угоди та ст.16, п.16.1. Додатку №2 до Угоди та повідомлялося, що повернення сплачених чистих внесків буде здійснюватись відповідно до ст.16, п.16.3 та п.16.4.2 Додатку №2. Отже Угода є розірваною.

Погоджуються, з тим, що позивач за Угодою сплатив відповідачу 41 851,29грн, але не згодні із зазначеною у позові сумою, яка підлягає поверненню - 40 243,99грн. Вважають, що поверненню підлягають не всі сплачені позивачем за Угодою кошти, а тільки кошти, сплачені як Цілі чисті внески, направлені на придбання автомобіля, у відповідності до п.п. 16.2.,16.3. ст.16 Додатку №2 до Угоди. Решта частина сплачених позивачем внесків направлялась на оплату наданих за Угодою послуг та сплату страхових платежів за договором страхування страховій компанії «УНІКА», а тому поверненню позивачеві не підлягає.

Відповідач вважає, що поверненню підлягають внески в сумі 29 643,32грн., тобто сума сплачених позивачем Цілих чистих внесків, за вирахуванням відступного у розмірі двох Цілих чистих внесків, як це передбачено п. п.16.2., 16.3. ст. 16 Додатку №2 до Угоди.

Крім того, вважає, що час виплати зазначених коштів позивачу не настав, оскільки відповідно до пріоритетів, встановлених ст.16, п.16.4.1-16.4.3 Додатку №2 до Угоди, повернення коштів позивачу повинно здійснюватись у порядку черговості. Станом на травень 2013р., до того як повернути кошти позивачеві, ПрАТ «AICE Україна» повинно повернути кошти ще 16 учасникам системи АВТОПЛАН, з якими були розірвані угоди раніше, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що відповідно до п.5 розділу XVII «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про акціонерні товариства» Приватне Акціонерне Товариство «AICE Україна» є правонаступником Закритого Акціонерного Товариства «AICE Україна».

18.08.2007р. між позивачем ОСОБА_2 та ПрАТ «AICE Україна» була укладена угода №174141 про надання послуг з придбання автомобіля за системою АВТОПЛАН.

У відповідності до умов зазначеної Угоди, відповідач зобов'язався надати послуги позивачеві, спрямовані на придбання автомобіля за системою АВТОПЛАН, а позивач у свою чергу зобов'язався сплачувати щомісячні внески, направлені на придбання автомобіля та на оплату послуг вдповідача.

До червня 2011р. сторони Угоди в повному обсязі виконували взяті на себе договірні зобов'язання.

За результатами 154-го Асигнаційного Акту від 27.05.2011р. позивачу було надано право на придбання автомобіля через механізм «Накопичення внесків».

Відповідно до ст.10 Угоди та ст. 16, п. 16.1 Додатку №2 до Угоди, учасник системи, який ще не отримав автомобіль, може розірвати Угоду за власним бажанням. Для цього він повинен повідомити відповідача про своє рішення у письмовій формі.

У липні 2011р. позивач прийняв рішення про розірвання Угоди, про що письмово повідомив відповідача листом-заявою від 30.06.2011р. Цією ж заявою він попросив відповідача повернути сплачені ним за угодою кошти, реалізуючи своє право, яке передбачено п. п.16.2., 16.3. ст.16 додатку №2 до Угоди.

Листом від 02.08.2011р. на адресу відповідача була направлена відповідь, в якій підтверджувався факт розірвання Угоди згідно ст.10 Угоди та ст.16, п.16.1. Додатку №2 до Угоди та повідомлялося, що повернення сплачених Чистих внесків буде здійснюватись відповідно до ст.16, п.16.3 та п.16.4.2 Додатку №2 в порядку черговості.

Таким чином Угода є розірваною з 02.08.2011р.

Дослідженими судом квитанціями підтверджено, що на виконання умов Угоди позивачем перераховані відповідачу внески на загальну суму 41 851,34грн. Зазначена сума відповідає також і наданому суду відповідачем розрахунку платежів та суперечить викладеним у позовній заяві розрахункам позивача (41 865,65 грн.).

Відповідно до п.п. 16.2.,16.3. ст. 16 Додатку №2 до Угоди з першого дня існування групи AICE створює Фонд для повернення коштів, що складається з 5% від загальної суми, яка надходить щомісяця до Фонду групи у вигляді Чистих внесків та Половинних чистих внесків…Цей Фонд призначено для повернення Учасниками системи, які розірвали Угоду, суми сплачених ними Цілих Чистих внесків та /або Половинних чистих внесків, розмір яких розраховується відповідно до Поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці, коли такий Учасник повідомив AICE про розірвання Угоди, за вирахуванням відступного за відмову від Угоди у розмірі двох (2) Цілих Чистих внесків.

Аналізуючи підписану сторонами Угоду та Додатки №№1,2 до неї, суд приходить до висновку, що поверненню позивачу підлягають не вся сума сплачених ним внесків, за вирахуванням відступного, як просить позивач у своєму позові, а вартість внесених ним платежів, за вирахуванням плати за послуги відповідача та відступного у вигляді двох Цілих чистих внесків.

Що стосується страхових платежів, загальна сума яких відповідно до наданого відповідачем розрахунку складає 1 639,09грн., і які за твердженням відповідача не підлягають поверненню позивачу, то до доводів відповідача в цій частині суд ставиться критично.

Відповідно до вимог, встановлених ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання відповідача на п.14.1. Додатку № 2 до Угоди, у відповідності до якого ЗАТ «AICE Україна» від мені учасника системи укладає договір страхування, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані з життям кожного Учасника системи, суд вважає безпідставними.

Єдиним предметом укладеної сторонами Угоди є надання послуг, спрямованих на придбанням автомобіля. За своєю правовою природою зазначена Угода не може розцінюватись, як договір доручення на укладання інших угод з третьою стороною, в тому числі і на укладання договорів страхування від імені учасників системи.

Представлена відповідачем суду копія страхового сертифікату не є належним та достатнім доказом, який би свідчив про наявність договірних взаємовідносин між ОСОБА_2 та страховою компанією «УНІКА». Документів, які б дійсно свідчили про укладення позивачем (або від його імені) договору страхування: страховий поліс, страховий договір, платіжні документи тощо відповідачем не представлено.

За таких обставин суд вважає, здійснені позивачем щомісячні платежі на загальну суму 1 639,09грн., платежами, направленими на придбання автомобіля, які також підлягають поверненню.

Відповідно до ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином поверненню позивачу підлягає сума 31 345,94грн. з наступного розрахунку:

41 851,34 - 10 505,40 = 31 345, 84грн., де: 41 851, 34грн. - загальна сума сплачених позивачем щомісячних внесків; 10505, 40грн. - загальна сума сплачених позивачем щомісячних внесків в оплату послуг відповідача.

Стосовно часу повернення сплачених коштів, який згідно доводів відповідача не наступив, суд прийшов до наступного висновку.

Пунктом 16.4. та п. п. 16.4.1. - 16.4.3. ст.16 Додатку №2 до Угоди встановлені пріоритети при поверненні коштів учасникам, які прийняли рішення про розірвання угод з ПрАТ «AICE Україна».

У випадку позивача, повернення коштів відбувається за правилами, встановленими п. 16.4.2. Додатку №2 до Угоди, згідно до якого пріоритет у поверненні коштів надається тому учаснику системи, який перший подав AICE письмову заяву про розірвання Угоди.

Згідно листа від 02.08.2011р., направленому відповідачем позивачу, у черзі перед ним на той час знаходилось 19 осіб.

Згідно до наданого суду відповідачем заперечення-пояснення станом на травень 2013р., до того як повернути Позивачеві вищевказану суму, ПрАТ «AICE Україна» повинно повернути кошти ще 16 Учасникам системи Автоплан, з якими було розірвано Угоди раніше.

Відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищенаведені вимоги закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами свої твердження стосовно наявності осіб, черга яких на отримання від відповідача коштів знаходиться перед позивачем: відомостями про цих осіб з зазначенням номерів та дат укладених з ними угод, доказами розірвання угод з цими особами, даними про кошти, які акумульовані відповідачем у Фонді повернення коштів на 02.08.2011р. та на травень 2013р., документально підтвердженими доказами використання коштів Фонду повернення коштів за цільовим призначенням, починаючи з 02.08.2011 р. тощо.

Таким чином, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що час для повернення коштів не наступив і приходить до висновку про можливість повернення коштів позивачеві.

Окрім вимог про стягнення коштів за Угодою, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог в цій частині позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 10.09.2012р. № 47-СП, акт здавання-прийому виконаних робіт від 20.06.2013р., квитанцію від 13.10.2012р. на суму 850грн. та квитанцію від 20.06.2013р. на суму 450грн., а всього на загальну суму 1300 грн.

Зазначені вимоги суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на їх доведеність та відповідність вимогам ст. ст. 79, 84 ЦПК України та ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12. 2011 р. № 4191-VI.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,57,58,60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «AICE Україна», м. Київ, вул. Воровського, 24, корпус 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 21691356, на користь ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, 31345,94 грн.

( тридцять одну тис. триста сорок п'ять грн. 94коп.) в рахунок виконання зобов'язань за Угодою № 174141 від 18.08.2007р. та 1300,00грн. (одну тис. триста грн. 00коп.) в рахунок компенсації витрат на правову допомогу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мусієнко Н. М.