Постанова № 32670926, 24.07.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року справа № 823/1840/13-а

м. Черкаси

14 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарях Поліщук О.О., Кулику О.П.,

за участю представника позивача - Гричаненка О.М. - за довіреністю,

представників відповідача -Івченко Я.В,Савенко Ю.Н. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрп'єзо» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У травні 2013 року до суду звернулося публічне акціонерне товариство «Укрп'єзо» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення базуються на акті планової виїзної документальної перевірки ДПІ у м. Черкасах від 30.11.2012 № 348/22-11/14313889 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2012, згідно описово-мотивувальної частини якого фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами не відбувалися. Позивач вважає, що висновки акту побудовані виключно на припущеннях, господарські відносини між підприємствами оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. Договірні відносини суб'єктів господарювання відбувалися у правовому полі, досягнуті угоди на момент проведення перевірки є чинними та не були визнані в законному порядку недійсними чи нікчемними, а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню як незаконні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Представник ДПІ у м. Черкасах проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

З 05.11.2012 по 16.11.2012 на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 24.10.2012 № 1158, від 16.11.2012 № 1301 та направлень державними податковими ревізорами проведено планову виїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства «Укрпєзо» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складений акт від 30.11.2012 № 348/22-11/14313889, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

п. 5.1, п.п. 5.2.5, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.10 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5,п. 6.1 ст. 6, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, п. 135.4, п. 135.5 ст. 135 , п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п. 146.12 ст. 146, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого за перевіряє мий період встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 447689 грн., в тому числі за 2010 рік на суму 92589 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 24056 грн., 2-3 квартали 2011 року у сумі 15765 грн. за 2-4 квартали 2011 року на суму 151702 грн., за 3 квартали 2012 року в сумі 203398 грн..

п.1.3, 1.5, 1.6, ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п.п. 7.2, п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 , п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 272 277 грн., в тому числі за листопад 2010 року у сумі 22 527 грн., за грудень 2010 року у сумі 22 231 грн., за лютий 2011 року у сумі 21 958 грн., за липень 2011 року в сумі 20000 грн., за жовтень 2011 року в сумі 19 500 грн., за листопад 2011 року в сумі 24 750 грн., за грудень 2011 року в сумі 15079 грн., за червень 2011 року в сумі 34733 грн., за липень 2012 року в сумі 32 733 грн., за серпень 2012 року в сумі 8 333 грн., за вересень 2012 року в сумі 50 433 грн.

На підставі акту перевірки від 30.11.2012 № 348/22-11/14313889відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 17.12.2012 року:

· № 0006282301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобовязання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 385651 грн., у тому числі за основним платежем 272277 грн., та 113974 грн. - за штрафними санкціями;

· № 0006272301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 447689 грн., штрафна санкція - 124846 грн..

При проведенні перевірки використані наступні акти перевірок:

1. акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.03.2011 № 235/23-10/37001827 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгсервіспостач» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.01.2011». В акті встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Виходячи із висновків даного акту перевіряючими зроблений висновок, що позивачем по взаємовідносинах із ТОВ «Торгсервіспостач» зависило витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року на суму 111 053 грн. Також дане порушення вплинуло на визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість;

2. акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.06.2011 № 617/23-6/33545388 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Арт-Центр_»Калаф» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 по 28.02.2011». В акті встановлено відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість в розумінні ст.. 188 ПК України та відсутнє право на формування валових втрат по операціях з підприємствами - постачальниками у розумінні п.п. 14.1.27 ПК України. Таким чином зроблений висновок, що позивач по взаємовідносинах із дани контрагентом зависило витрати за 1 квартал 2011 року на суму 109 789, 23 грн. дане порушення вплинуло на визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Cудом встановлено, що за перевіряємий період встановлені господарські відносини позивача з контрагентами ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Арт-Центр Калаф», ТОВ «Сервіс Муві», ТОВ «Пайнер», ТОВ «Аудиторська фірма «Альціона», ТОВ «Аудиторська фірма «Радники», СПД ФО ОСОБА_4, СПД ФО ОСОБА_5, СПД ФО ОСОБА_6, ТОВ «Ріторно», ТОВ «Мінвотч», ТОВ «Снайпер Медіа», ПП «ВКФ «Бурхан», ПП «Ірма 2000», ТОВ «Агросервіс», ТОВ «СК «Анстрой».

Зокрема, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Мінвотч» (підрядник) укладений договір № 10/09 підряду на проведення проектних робіт від 10.09.2010, згідно з умовами якого підрядник зобовязується за плату розробити за завданням замовника та передати останньому наступну проектну документацію : «Перепланування частини приміщень адміністративного побутового корпусу ВАТ «Укрп'єзо» по вул.. Сумгаїтській, 10 в м. Черкаси, а замовник зобовязується прийняти та оплатити розроблену підрядником проектну документацію. На підтвердження виконаних робіт позивачем надано лист Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою Управління планування та архітектури від 01.07.2010 № 3889 про часткове перепланування частини приміщень адміністративно-побутового корпусу ВАТ «Укрп'єзо» по вул. Сумгаїтській, 10, в м. Черкаси, яке виконане відповідно до проекту розробленого ЗАТ «Ідеа-Луче» та погодженого у встановленому порядку; акт виконаних робіт від 29.07.2011, податкова накладна від 29.07.2011 № 114.

Між позивачем ( замовник) та ТОВ «Снайпер Медіа»( виконавець) укладений договір про надання послуг орендодавцю нерухомості від 26.07.2011, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику посередницькі та інформаційно - консультаційні послуги із пошуку потенційного орендаря та сприяння укладенню договору оренди нерухомого майна, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначені послуги (нерухоме майно площею 1860 кв.м. знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: м. Черкаси, вул.Cумгаїтьска, 10). На підтвердження виконання умов договору позивачем надані акт прийому-передачі робіт та послуг від 31.10.2011, договір оренди 07/11-01 між замовником та орендарем - ТОВ «Комфі Трейд» на суму 117000 грн., податкова накладна № 3117 від 31.10.2011.

Між позивачем та ТОВ «Агросервіс» з іноземними інвестиціями (орендодавець) укладений договір оренди № 456/яро від 01.11.2011, де орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на строк (до 29.02.2012 включно) , на умовах оренди, без права викупу, частину нежитлового приміщення загальною площею 307, 6 кв.м., яке розташоване на 2 поверсі у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 57. На виконання умов договору позивачем надані акти здачі-прийняття робіт від 30.11.2011 № ОУ-0000487, від 31.12.2011 № ОУ-0000549, від 31.01.2012 № ОУ-0000016, від 29.02.2012 № ОУ -0000057, товаро - транспортну накладну № 68 від 14.11.2011, податкову накладну № 547 від 30.11.2011, податкову накладну № 65 від 30.06.2012.

Між позивачем та ТОВ «СК «Анстрой» укладений догвір суборенди № 05-12-05 від 31.05.2012, де ТОВ «СК «Анстрой» зобовязується надати суборендарю у тимчасове платне користування примішення площею 625 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул.. Бережанська, 9. Відповідно до акту від 01.06.2012 суборендар прийняв офісно-складське приміщення (буд «М») 6255 кв.м. На підтвердження виконання умов договору позивачем надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) щомісячно з червня 2012 року по вересень 2012 року у розмірі 50000 грн., також товаро - транспортну накладну № 37 від 21.06.2012, податкові накладні № 65від 30.06.2012, № 35 від 13.07.2012, № 39 від 14.08.2012, № 26 від 11.09.2012.

Між позивачем та ТОВ «СервісМуві» укладений договір № 19/04 від 19.04.2011 про розробку проектної документації - креслення складальне на пилкозбирач для бджолиних вуликів (деталі) згідно технічного завдання та календарного плану. На виконання умов даного договору позивачем надані акти про виконання розробки проектної документації віл 29.06.2012 № № 1-3, надано проектну документацію, податкові накладні № 771 від 29.06.2012, № 772 від 29.06.2012, № 793 від 29.06.2012, № 849 від 29.06.2012.

Судом встановлено, що у 2-4 кварталах 2011 року, 1-3 кварталах 2012 року позивач мав господарські відновини з ТОВ «Аудиторська фірма «Альціона», ТОВ «Аудиторська фірма «Радники», СПД Фо ОСОБА_4, СПД ФО ОСОБА_5, СПД ФО ОСОБА_6, ТОВ «Ріторно», з якими укладені договори про надання юридичних консультацій та послуг, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, копіями платіжних доручень.

Згідно даних перевірки встановлено, що в порушення п.п. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 та п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, підприємством не включено до складу інших доходів у квітні 2011 року суму списаної кредиторської заборгованості по бухгалтерському рахунку 621 «Короткострокові векселя, видані в національній валюті» в сумі 252 000 грн.

Судом встановлено, що 22.01.2005 було виписано та передано простий вексель (як забезпечення боргу) за виконання робіт ТОВ «В.К. Реконструкція» на суму 180 000 грн. 11.11.2005 виписано та передано ще один простий вексель на суму 72 000 грн. Враховуючи те, що векселі не були погашені протягом 4-х років, в 1 кварталі 2009 року до інших доходів було віднесено суму 180000 грн. та в 4 кварталі 2009 року (декларація за 2009 рік) до інших доходів віднесено суму 72 000 грн. ( також як безнадійна заборгованість), що підтверджено актом попередньої планової перевірки від 17.02.2011 № 482/23-2/14313889. Таким чином списання короткострокових векселів в податковому обліку відображено у 2009 році, а в бухгалтерському - за результатами 1 кварталу 2011 року.

Також в акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України позивачем до інших витрат зайво відносило суми сплачених пільгових пенсій, що були нараховані в попередніх звітних періодах, та сплачувалися згідно рішення управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про розстрочення № 4 від 03.02.2011. Суд зауважує, що сума сплачених пільгових пенсій згідно рішення № 4 від 03.02.2011 та сума пільгових пенсій, які були нараховані у попередніх звітних періодах та є заборгованістю перед УПФУ, не відносилася позивачем до складу валових витрат та відповідно не відображалася у деклараціях з податку на прибуток. Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», можуть бути включені до складу валових витрат платника податку на прибуток в податковому періоді їх документального підтвердження. Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими. Платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, до складу витрат не включаються, як це передбачено п.п. 139.1.9 п. 139.1 с. 139 ПК України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа: 1) що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 5.1 - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській

Відповідно до п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон України від 16.07.1999 №996-XIV), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Із системного аналізу положень пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних та здійснення реальної господарської операції.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного товару (послуг).

Таким чином, право нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності. За відсутності факту придбання товарів, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних бухгалтерських документів.

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що підставою для формування валових витрат є наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують понесені підприємством валові витрати. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності.

Судом встановлено, що факт здійснення господарських операцій позивача із контрагентами підтверджений наданими позивачем під час перевірки первинним документами.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник податкового органу не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень - рішень від 17 грудня 2012 року № 0006272301, № 0006282301.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0006272301 та № 0006282301, прийняті ДПІ у м. Черкасах необґрунтовані, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «Укрп'єзо» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0006272301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 17 грудня 2012 року № 0006282301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного

товариства «Укрп'єзо» (ідентифікаційний код 14313889) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. сплаченого судового збору відповідно до квитанції № 1766 від 24 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст підписаний та виготовлений 29 липня 2013 року