Постанова № 32670704, 25.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 р. № 820/5604/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участю представників сторін

позивача Педан І.П.

відповідача Іщук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги заявлені до Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 року № 0000212311, № 0000222311.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала, просила вимоги задовольнити пославшись на те, що порушень законодавства позивач не допускав, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Крім того, позивач послався на безпідставність висновків відповідача про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Текоілресурс», оскільки за даними операціями товар поставлений у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що при проведенні перевірки позивача взятий до уваги висновок акту зустрічної звірки ДПІ, на обліку у якому знаходиться контрагент позивача, якими встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому, внаслідок чого позивачеві правомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив наступні обставини.

Позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, основними видами діяльності за КВЕД згідно довідки АБ № 498850 є: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (10.61); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91).

28.01.2013 року фахівцями податкового органу проведено перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Текоілресурс» за серпень 2012 року, про що складено акт № 76/2211/00953042 від 29.01.2013 року, яким зафіксовані порушення: п.138.1 ст.138, п.139.1. ст..139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 38250,00 грн.; пп.198.2-198.3,198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного періоду у сумі 36428,00 грн.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття податкових повідомлень рішень від 12.02.2013 року :№ 0000212311, яким підприємству збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 38250 грн. та штрафні санкції у розмірі 19125,00 грн.; № 0000222311, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 36428,00 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 03.02.2012 року між позивачем та ТОВ «Текоілресурс» укладено договір поставки олії та макухи соєвої № 89 (а.с.28-30), згідно якого постачальник (ТОВ "Текоілресурс" ) зобов'язується поставити позивачеві макуху та олію соєву (п.1.1 Договору)

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах договору № 89 від 03.02.2012 року, позивачем подані до суду виписані ТОВ «Текоілресурс» податкові накладні від 14.08.2012 року № 19 на загальну суму 53568,00 грн., в т.ч. ПДВ 8928,00 грн., від 30.08.2012 року № 36 на загальну суму 53184,00 грн., в т.ч. ПДВ 8864,00 грн.; від 31.08.2013 року № 38 на загальну суму 111818,18 грн., в т.ч. ПДВ 18636,36 грн.- а.с.31-33. Дослідивши вказані податкові накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам ст..201 ПК України, наказу Мінфіну від 01.11.2011 року № 1379, а отже, у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявних у матеріалах справи платіжних (а.с.37-44) встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт отримання товару та взяття його на облік підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № ТК-110 від 14.08.2012 року, № ТК -123 від 30.08.2012 року, №125 від 31.08.2012 року та прийомними актами (а.с.89-91). Перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до матеріалів справи товарно-транспортними накладними від 14.08.2012 року № 14/8, № 0020208012 від 30.08.2012 року, № 1253 від 31.08.2012 року.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що отриманий від контрагента товар відповідає основному виду господарської діяльності позивача (виготовлення готових кормів для тварин) , а отже висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з ТОВ «Текоілресурс» та відповідно неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Щодо посилань податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Текоілресурс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року (акт від 06.11.2012 року № 3513/2240/37053262/62 (а.с.70-77), якими встановлено відсутність ознак реальності господарської діяльності, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а отже адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 160- 163, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень задовольнити

Скасувати податкові повідомлення рішення від 12.03.2013 року № 0000212311 та № 0000222311

Стягнути з Державного бюджету України УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області ЄДРПОУ 37999628, МФО 851011 р/р 31217206784011) на користь Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (63523, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул.. В.Вєсіча,1, код 00953042) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири ) грн. 00

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 30.07.2013 року

Суддя Зоркіна Ю.В.