Рішення № 32670486, 15.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/85/12-17/44/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2013 Справа № 5009/2688/12

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод", 69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", 72319, місто Мелітополь Запорізької області, вул. Кірова, 175

про визнання недійсним простого векселя

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Махінько І.С., довіреність від 12.04.13 б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

16.07.12 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод" (надалі ПАТ "Запорізький арматурний завод") з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" (надалі ПрАТ "Агропромислова компанія") про визнання недійсним простого векселя.

16.07.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ "Запорізький арматурний завод" від 12.07.12 до розгляду судді Носівець В.В.

Ухвалою від 16.07.12 судом порушено провадження у справі № 5009/2688/12, справі присвоєно номер провадження 18/85/12, судове засідання призначено на 02.08.12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 02.08.12 судом зупинено провадження у справі № 5009/2688/12 та призначено комплексну судову технічно-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121/172).

Ухвалою від 29.10.12 провадження у справі № 5009/2688/12 поновлено з 07.11.12, розгляд справи призначено на 07.11.12.

Ухвалою від 07.11.12 судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 5009/2688/12, а саме товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" замінено на приватне акціонерне товариство "Агропромислова компанія". Також, цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі № 5009/2688/12 та призначив судову економічну експертизу, проведення якої доручив експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

14.05.13 на адресу господарського суду надійшов висновок судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15.04.13 № 4083-12 з додатками.

Враховуючи тимчасову відсутність повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Носівець В.В., автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено повторний розподіл справ між суддями та визначено справу № 5009/2688/12 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 16.05.13 судом прийнято справу № 5009/2688/12 до свого провадження, справі присвоєно номер провадження 18/85/12-17/44/13, справу розпочато спочатку, судове засідання призначено на 03.07.13.

02.07.13 на адресу суду надійшло клопотання представника ПАТ "Запорізький арматурний завод" про продовження строку розгляду справи з метою надання можливості позивачу ознайомитись із висновком судового експерта та надання своїх зауважень, доказів за результатом ознайомлення.

Ухвалою від 03.07.13 судом за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 31.07.13, розгляд справи відкладено на 15.07.13.

Враховуючи, що представник позивача не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами цієї господарської справи протягом часу з 02.07.13 по 15.07.13, судом надано можливість представнику позивача в судовому засіданні 15.07.13 ознайомитись з висновком судового експерта.

Також, в судовому засіданні 15.07.13 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на більш пізню дату у зв'язку з необхідністю ознайомлення з висновком судово-технічної експертизи, виконання ухвали суду від 16.05.13 та надання за наслідками ознайомлення своїх пояснень і доказів з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі № 5009/2688/12 спливає 31.07.13. Разом з тим, відповідач протягом двомісячного строку розгляду цієї справи суддею Корсуном В.Л. не надав суду відповідної заяви про ознайомлення з матеріалами справи, в т.ч. з висновком судово-технічної експертизи. Крім того, у заявленому клопотанні відповідач не обґрунтував, яким чином неявка представника ПАТ "Агропромислова компанія", який знаходиться у відпустці (відрядженні) може вплинути на розгляд спору у справі № 5009/2688/12 по суті та не надав доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин щодо перебування представника відповідача у відпустці (відрядженні).

Отже, відмовляючи у задоволені вищевказаного клопотання суд виходить з того, що відповідач зловживає своїм процесуальним правом та сприяє затягуванню судового процесу у справі.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 15.07.13, на підставі ст.ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено представника позивача про час складення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві від 12.07.12 та у письмових поясненнях від 05.07.13, позовні вимоги обґрунтовував наступним. 21.08.08 між сторонами у справі укладено договір оренди № 2, на виконання умов якого відповідач передав позивачу строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 211 437 кв.м., розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-а. Так, позивач вказував, що в період з квітня 2009 року по вересень 2010 року за позивачем виникла заборгованість за спірним договором в розмірі 375 768 грн. 16.01.12 позивач, керуючись умовами договору, в рахунок часткової оплати заборгованості за договором видав відповідачу простий вексель серії АА 0858274 номінальною вартістю 100 000 грн. зі строком платежу - за пред'явленням. 16.02.12 відповідач пред'явив позивачу простий вексель до платежу, проте позивач борг не сплатив, мотивуючи тим, що позивач помилково не вказав на простому векселі всі необхідні реквізити. У зв'язку з чим, на думку позивача, вексель не має сили простого векселя та є недійсним. 17.02.12 приватним нотаріусом вчинено акт про протест векселя про не оплату, за яким опротестовано простий вексель серії АА 0858274 на суму 100 000 грн., а також виконавчий напис, за яким запропоновано стягнути з позивача на користь відповідача плату в розмірі 100 000 грн. 23.02.12 постановою старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби ЗМУЮ відкрито виконавче провадження № 31346332 з примусового виконання наведеного виконавчого напису та встановлено строк позивачу для самостійної сплати заборгованості. Враховуючи, що простий вексель не містить конкретного строку платежу, місця, де цей вексель повинен бути сплачений за пред'явленням, повного найменування векселедавця, позивач вважає, що спірний вексель є недійсним. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 75, 76 Уніфікованого закону «Про переказні та прості векселі», позивач просить суд позов задовольнити та визнати простий вексель серії АА 0858274 номінальною вартістю 100 000 грн. недійсним.

Відповідач у відзивах від 20.07.12 та від 08.07.13 на позовну заяву проти позовних вимог заперечує повністю та зазначає, що приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Коновалова Л.С., якою вчинено акт про протест простого векселю і виконавчий напис на векселі та державний виконавець Ленінського ВДВС ЗМУЮ, яким відкрито виконавче провадження надали належну правову оцінку простому векселю, як такому, що відповідає вимогам законодавства України та є дійсним. З огляду на наведене, відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.08 між товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Агропромислова компанія" (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Запорізький арматурний завод", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод" (Орендар) укладено договір оренди землі № 2 з додатковими угодами до нього, за умовами якого (п. 1.1. договору) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 211 437 кв.м., розташовану за адресою м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-а за межами населених пунктів.

Пунктом 6 договору сторони визначили, що договір укладається строком на 2 роки 11 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі земельної ділянки. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою від 06.10.08 сторони дійшли згоди викласти пункти 7 та 9 розділу «Орендна плата» в наступній редакції:

7. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі та в розмірі 17 396,67 грн., ПДВ - 3 479,33 грн., а всього - 20 876 грн.

За домовленістю Орендаря та Орендодавця орендна плата за користування ділянкою може здійснюватись іншими передбаченими законодавством України способами, зокрема шляхом розрахунків цінними паперами тощо.

9. Орендар здійснює оплату за надані послуги оренди ділянки на підставі виставлених рахунків до 10-го числа кожного поточного звітного (податкового) місяця за минулий місяць шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця відповідних грошових коштів у розмірі, встановленому в п. 7 цього договору або іншим способом, передбаченим п. 7 даного договору.

Додатковою угодою від 13.07.11 № 1 до спірного договору, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору оренди землі № 2 від 21.08.08 на 2 роки та 11 місяців, а саме: з 13.07.11 по 13.06.14.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.12 ПАТ "Запорізький арматурний завод" в рахунок оплати заборгованості за договором від 21.08.08 видано на користь відповідача простий вексель серії АА 0858274 на суму 100 000 грн. зі строком платежу - за пред'явленням.

Представник позивача в ході розгляду справи пояснював, що 16.02.12 відповідач пред'явив позивачу простий вексель до платежу. Разом з тим, позивач борг за простим векселем не сплатив оскільки спірний вексель не містить всіх необхідних реквізитів, а тому, на думку позивача, є недійсним.

Матеріали справи свідчать, що 17.02.12 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваловою Л.С. було вчинено акт про протест векселя серії АА 0858274 про неоплату (зареєстровано в реєстрі за № 386), а також виконавчий напис (зареєстровано в реєстрі за № 389), за яким запропоновано стягнути з ПАТ "Запорізький арматурний завод" на користь ПрАТ "Агропромислова компанія" плату в розмірі 100 000 грн.

Також, 23.02.12 старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31346332 з примусового виконання наведеного вище виконавчого напису від 17.02.12 № 389 та встановлено боржнику (позивачу) строк для самостійного виконання - до 29.02.12.

Предметом позовних вимог у справі № 5009/2688/12 є визнання недійсним простого векселя серії АА 0858274 номінальною вартістю 100 000 грн. зі строком платежу - за пред'явленням. Підставою для визнання спірного векселю недійсним, як вказує позивач, є відсутність у векселі всіх необхідних реквізитів, а саме: конкретно не зазначено строку платежу за простим векселем; не зазначено місце, в якому було складено простий вексель; не зазначено місце, де цей простий вексель повинен бути сплачений за пред'явленням; не зазначено повного найменування Векселедавця.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції, що була чинною станом на час видачі спірного векселю) передбачено, що векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені) (ч. 1). Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах (ч. 2). Вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою (п. 1 ч. 3).

Приписами ст. 75 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" встановлено, що простий вексель повинен містити такі реквізити: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ст. 76 зазначеного вище Закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті (ч. 1). Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням (ч. 2). При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця (ч. 3).

Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця (ч. 4).

Статтею 77 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" унормовано, що до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

З метою встановлення наявності всіх обов'язкових реквізитів простого векселю серії АА 0858274 номінальною вартістю 100 000 грн. судом, на підставі ст. 41 ГПК України, призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49003, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. Леніна, 17, офіс 361).

На вирішення експерту було поставлено питання, а саме: чи містить простий вексель серії АА № 0858274, номінальною вартістю 100 000 грн. зі строком платежу - за пред'явленням, емітований публічним акціонерним товариством "Запорізький арматурний завод" (69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А, код ЄДРПОУ 14309190) всі обов'язкові реквізити, що передбачені приписами ст.ст. 33, 75, 76 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі"?

За наслідками проведення судово-економічної експертизи експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок судово-економічної експертизи від 15.04.13 № 4083-12.

Із змісту вказаного вище висновку судово-економічної експертизи від 15.04.13 № 4083-12 вбачається, що експертом була проведена документальна перевірка, у результаті дослідження якої встановлено наявність усіх обов'язкових реквізитів простого векселю серії АА № 0858274, номінальною вартістю 100 000 грн. зі строком платежу - за пред'явленням, емітований публічним акціонерним товариством "Запорізький арматурний завод" (69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А, код ЄДРПОУ 14309190), що передбачені приписами ст.ст. 33, 75, 76 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі".

Отже, наявні в матеріалах справи № 5009/2688/12 докази свідчать, що спірний вексель містить усі реквізити, які передбачені ст.ст. 33, 75, 76 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" та відповідає вимогам Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Частиною 2 ст. 43 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ін. обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що простий вексель серії АА № 0858274 є цінним папером, який має вексельну силу, а відтак підстави для визнання його недійсним відсутні.

У зв'язку з чим, судом відмовляється у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" про визнання простого векселя недійсним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 32, 33, 34, 41, 42, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Повне рішення складено 19.07.13.

Суддя В.Л. Корсун