Постанова № 32670432, 29.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4329/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

23 липня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю: представник позивача - Остапишена В.М.,

представ відповідача - Шкодич Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет» (далі ТОВ) звернуся до суду з позовом мотивуючи його тим, що він мав господарські правовідносини з контрагентом. 03.12.2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС (далі ДПІ) проведено зустрічну звірку ТОВ з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року про неможливість проведення вказаної звірки, у висновках якого зазначено про не встановлення фактів реального здійснення ТОВ господарських операцій за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року. Позивач вважає, що спірна звірка проведена ДПІ з грубим порушенням встановленого порядку, а її висновки не відповідають дійсним обставинам, не ґрунтуються на нормах права та порушують права ТОВ, оскільки фактично впливають на визначення податкових обов'язків ТОВ. Зазначені дії відповідача призвели до порушення прав та інтересів ТОВ та стали підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправними дії ДПІ щодо складання акту №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року та щодо формування в акті №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року висновків про не встановлення факту реального здійснення господарських операції ТОВ, встановлення порушення ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного Кодексу України, ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, ст.138, ст.185 Податкового Кодексу України, ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позові та уточненнях до нього (т.1 а.с. 3-7, 45-53).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти позову та письмових поясненнях до них (т.4 а.с.143-145, 164-168), пояснивши при цьому, що зустрічна звірка проведена відповідно до діючого законодавства, оскільки була призначена відповідно до листа ДПС у м.Києві від 29.11.2012 року №5797/7/07-5315, а висновки цієї звірки є обґрунтованими. З зазначених підстав представник вважав вимоги ТОВ не обґрунтованими на нормах права, а позов таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстровано та перебуває на обліку в ОДПС.

03.12.2012 року ДПІ складено на адресу ТОВ запит №10540/10/22-810 про надання первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують правовідносини за період з 02.12.2010 року по 31.10.2011 рік (т.4 а.с.146).

03.12.2012 року, в день складання запиту від 03.12.2012 року №10540/10/22-810, ДПІ проведено зустрічну звірку ТОВ з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року про неможливість проведення вказаної звірки, у висновках якого зазначено про не встановлення фактів реального здійснення ТОВ господарських операцій за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року (т.1 а.с. 8-16), що підтвердив у судовому засіданні представник ДПІ.

Суд вважає протиправними дії відповідача щодо призначення, проведення зустрічної звірки ТОВ з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року та складання за результатами цієї звірки саме акту, з наступних підстав.

Так, згідно ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п.1 ч.1 ст.11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно п.73.3. ст.73 Податкового Кодексу України (далі ПК) органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2012 року відповідачем складено на адресу ТОВ запит №10540/10/22-810 про надання первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують правовідносини за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 рік (т.4 а.с.146), який не був надісланий ТОВ за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення та не був особисто вручений суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку, що підтвердив у судовому засіданні представник ДПІ.

При цьому був складений акт про неможливість вручення ТОВ запиту від 03.12.2012 року №10540/10/22-810 (т.4 а.с.147), хоча така підстава належного вручення такого запиту, як складання акту про неможливість вручення, положеннями ПК не передбачена.

Таким чином, суд приходить висновку, що ДПІ взагалі не здійснено відповідних заходів щодо належного направлення на адресу ТОВ запиту від 03.12.2012 року №10540/10/22-810 про надання первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують правовідносини за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 рік, і позивач взагалі не знав і не міг знати про існування такого запиту, а тому не міг надати належні документи, які просила надати ДПІ в своєму запиті.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що ДПІ, в день складання запиту від 03.12.2012 року №10540/10/22-810, проведено зустрічну звірку ТОВ з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року, за результатами якої відповідачем складено акт №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року про неможливість проведення вказаної звірки, що не заперечувалося в судовому засіданні представником ДПІ.

Відповідно до п.73.5. ст.73 ПК з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.1 «Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. N 1232, (далі Порядок) зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до п.2 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно п.3 цього Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Згідно п.4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно п.7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

В порушення вимог п.73.5. ст.73 ПК та п.4 та п.7 Порядку за наслідками проведення зустрічної звірки відповідачем складено не довідку, а акт №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року, який не містить в собі будь-якої інформації щодо ініціатора зустрічної звірки ТОВ та у зв'язку з перевіркою якого платника податків ця звірка проводилася.

При цьому, і сам запит ДПІ від 03.12.2012 року №10540/10/22-810 не містить в собі інформацію щодо ініціатора зустрічної звірки ТОВ та у зв'язку з перевіркою якого суб'єкта господарювання витребовувалися у ТОВ первинні документи, а також не містть повної адреси ТОВ.

Не було надано відповідачем, не зважаючи на пропозиції суду, такої інформації і протягом розгляду справи.

Також не надано відповідачем і доказів надіслання на адресу ТОВ запиту про подання інформації та її документального підтвердження, що передбачено п.4 Порядку.

Таким чином, в судовому засіданні безперечно встановлено, що вказана зустрічна звірка, за результатами якої складено акт №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року, була призначена та проведена з порушенням встановленого законом порядку, і тому вона не може вважатися законною.

Крім цього, судом встановлено, що ТОВ здійснювало свою господарську діяльність шляхом укладання договорів купівлі-продажу товарів (т.2 а.с.86-88, 89-90, 139, 140, 151, 153-154, 155).

За наслідками виконання сторонами цих договорів позивачем були сформовані податкові зобов'язання по цим господарським операціям, що підтвердив у судовому засіданні представник позивача.

Зі спірного акту звірки вбачається, що незважаючи на неможливість її проведення, в ході її проведення відповідачем фактично досліджувалися господарські правовідносини ТОВ з контрагентами та встановлено відсутність складських приміщень, транспортних засобів, а також устаткування, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Не зважаючи на це, в зазначеному акті спірної звірки ДПІ прийшла висновку про відсутність фактів реального здійснення ТОВ господарських операцій з усіма контрагентами, хоча в порушення п.1 Порядку будь-які бухгалтерські та інші документи з метою документального підтвердження таких господарських правовідносин ДПІ не витребовувалися та не вивчалися.

З урахуванням зазначеного, суд вважає викладені в акті звірки №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року висновки ДПІ необґрунтованими та заснованими фактично лише на припущеннях відповідача, оскільки зроблені без витребування у ТОВ та вивчення первинних документів по цим операціям, а тому взагалі є такими, що не відповідають дійсності.

Крім цього, ДПІ в акті №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року прийшла висновку, що укладені ТОВ з контрагентами правочини, відповідно до пп.1, 2 ст.215, пп.5 ст.203 ЦК є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК не створюють юридичних наслідків, оскільки відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому не є господарською діяльністю ТОВ.

Згідно з ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочини є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується сторонами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин, до яких віднесені вище зазначені договори є правомірними, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання будь-яких угод позивача у встановленому законом порядку недійсними, а податкові органи повноваженнями щодо визнання таких правочинів нікчемними або недійсними діючим законодавством не наділені.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить висновку, що провівши зустрічну звірку ТОВ щодо питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року, та склавши акт цієї звірки №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року про неможливість проведення вказаної звірки, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення цих дій, у зв'язку з чим заявлені ТОВ вимоги про визнання протиправними вказаних дій ДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності призначення та здійснення зустрічної звірки ТОВ, а також обґрунтованості її висновків.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову та правомірності вчинених дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», «Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», затвердженим постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. №1232, ЦК України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби щодо складання акту №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року та щодо формування в акті №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року висновків про не встановлення факту реального здійснення господарських операції ТОВ, встановлення порушення ч.5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного Кодексу України, ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, ст.138, ст.185 Податкового Кодексу України, ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 29 липня 2013 року.

Суддя Л.М.Токмілова

29 липня 2013 року.

.