Ухвала суду № 32670270, 24.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

24 липня 2013 року справа № 813/3370/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача Дмитренко В.П.,

від відповідача 1 не прибув,

від третьої особи 2 не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, третя особа на стороні відповідача Рівненська філія державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» про визнання протиправними дій, рішень та бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» (далі - позивач, ПП «Два «Я» - Універсал») з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області (далі - відповідач 1, УДВС ГУЮ у Рівненській області), третя особа на стороні відповідача Рівненська філія державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України», в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати в частині накладення арешту на п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75з опційним оснащенням, заводський № 100720431, 2007 року випуску постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Рівненській області Черпака М.Л. про відкриття виконавчого провадження ВП № 36517238 від 19.02.2013 року з примусового виконання наказу від 16.01.2013 року Господарського суду м. Києва у справі № 30/26-16/456, за яким боржником є ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»;

- визнати протиправними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Рівненській області Черпака М.Л. у виконавчому провадженні ВП № 36517238 з примусового виконання наказу від 16.01.2013 року Господарського суду м. Києва у справі № 30/26-16/456, за яким боржником є ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім», які полягають у вчиненні виконавчих дій щодо п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75з опційним оснащенням, заводський № 100720431, 2007 року випуску, належної на праві власності ПП «Два «Я» - Універсал», та у скеруванні Рівненській філії державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна на підставі постанови від 19.02.2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 36517238 для внесення в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, щодо ПП «Два «Я» - Універсал» запису про арешт п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75з опційним оснащенням, заводський № 100720431, 2007 року випуску;

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Рівненській області Черпака М.Л. у виконавчому провадженні ВП № 36517238 з примусового виконання наказу від 16.01.2013 року Господарського суду м. Києва у справі № 30/26-16/456, за яким боржником є ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім», яка полягає у незверненні до Господарського суду м. Києва із заявою про встановлення або зміну способу виконання рішення, а продовженні виконавчих дій щодо вилучення майна, яке боржникові за виконавчим документом не належить;

- зобов'язати УДВС ГУЮ у Рівненській області утриматися від вилучення у ПП «Два «Я» - Універсал» п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75з опційним оснащенням, заводський № 100720431, 2007 року випуску.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Заперечив щодо наявності підстав для закриття провадження у справі як такій, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Вважає, що відповідна справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач не є стороною спірного виконавчого провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав суду письмове заперечення проти позову, в якому звертає увагу на те, що спір по суті стосуються звільнення майна з-під арешту, а тому існують підстави для закриття провадження у справі як такій, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Суд зважає на покликання позивача на те, що оскільки він не є стороною виконавчого провадження, відповідна справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, однак розглядаючи дане питання враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Виконавче провадження, згідно зі ст. 1 Закону № 606-XIV, як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону № 606-XIV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідна норма Закону № 606-XIV в частині кола осіб, які мають право на звернення до адміністративного суду, кореспондується з нормою ч. 1 ст. 181 КАС України в якій вказано, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 7 Закону № 606-XIV визначено вичерпний перелік учасників виконавчого провадження та осіб, які можуть залучатися до проведення виконавчих дій. Так, учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання. Для проведення виконавчих дій державний виконавець у разі необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Суд звертає увагу, що позивач ПП «Два «Я» - Універсал» не є учасником виконавчого провадження та не є особою, що залучалася до проведення виконавчих дій, оскільки відповідно до вищезазначеної норми такого статусу набувають особи лише у разі їх залучення державним виконавцем. Однак, з матеріалів виконавчого провадження встановлено, що жодних процесуальних документів щодо залучення ПП «Два «Я» - Універсал» до проведення виконавчих дій державний виконавець не виносив /а.с.77-233/.

Крім того, у п. 19 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державної виконавчої служби стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно

Аналогічна думка висловлена у п. 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» де визначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Судом з матеріалів справи встановлено, що у даних правовідносинах існує спір про право власності на п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75з опційним оснащенням, заводський № 100720431, 2007 року випуску. З одного боку ухвалою Господарського суду м. Києва про поворот виконання судового рішення від 16.01.2013 року у справі № 30/26-16/456 спірне майно повернуто у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» /а.с.92-95/, з іншого боку позивач вважає себе власником спірного майна на підставі договору № ЗС-11/0412 від 10.10.2012 року /а.с.9/.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено інший спосіб захисту прав осіб, які не є учасниками виконавчого провадження та не залучені до вчинення виконавчих дій. Відповідно до ст. 60 цього Закону особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч. 2 ст. 60 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, у контексті зазначених положень ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою інших (іншого) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Спір про звільнення майна з-під арешту не є публічно-правовим, оскільки за суб'єктним складом та характером правовідносин не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, яке надано у п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, він не підлягає вирішенню відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. У такому випадку суд роз'яснює позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено вирішення даної категорії справ.

Враховуючи викладене та те, що позовні вимоги позивача фактично заявлені про звільнення майна з-під арешту, вимоги позивача в порядку адміністративного судочинства не підлягають розгляду, оскільки вимоги про звільнення майна з-під арешту підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, ст. 157, 158-160, 165 КАС України, -

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, третя особа на стороні відповідача Рівненська філія державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» про визнання протиправними дій, рішень та бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, згідно ст. 186 КАС України. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано, згідно ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравців О.Р.