Постанова № 32670160, 30.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2013 року Справа № 812/5623/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання: Скляровій І.А.,

за участю:

представника позивача: Гребньової С.П., дов. № 03/5-696 від 28.12.2012

представника відповідача: Косогової Л.О., дов. № 05-10-3 від 02.01.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове скасування рішення № 31 від 12.06.2013, -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування результатів перевірки та скасування рішення № 31 від 12.06.2013.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі наказу № 71 від 22.04.2013 з відома виконуючого обов'язки директора Відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля», з 20.05.2013 по 23.05.2013 спеціалістами Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову документальну перевірку виконання вимог законодавства щодо правомірності використання коштів Фонду соціального страхування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та видатки, обумовлені похованням, Відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01.04.2012 по 01.04.2013. За результатами перевірки 23.05.2013 складено акт, відповідно до якого не прийнято до заліку видатків, на виплату всіх видів допомоги у розмірі 3511,01 грн. а також до підприємства застосовано штрафні санкції у розмір 1755,51 грн. (50 % від неприйнятих до заліку сум видатків у зв'язку за порушенням порядку використання страхових коштів).

Не погодившись з висновками вказаного акту позивачем на адресу Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачем подано заперечення № 01-347 від 03.06.2013.

Листом Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 716/01-10 від 12.06.2013 зазначені заперечення позивача залишені без задоволення.

Рішенням № 31 від 12.06.2013 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зобов'язано Відокремлений підрозділ «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» повернути Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 3511,01 грн. та накладено на позивача штрафні санкції у сумі 1755,51 грн. (50 % від неприйнятих до заліку сум видатків у зв'язку за порушенням порядку використання страхових коштів).

Позивач вважав неправомірними висновки, викладені в акті перевірки від 23.05.2013 в частині встановлення переплати у сумі 1809,26 грн. по листкам непрацездатності, в частині призначення, нарахування та виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності переплати у розмірі 201,45 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 50 % до цієї суми - 1005,36 грн., оскільки на підприємствах вугільної промисловості встановлено режим праці шахт на добу, що також передбачено колективним договором та правилами внутрішнього розпорядку, працюючих на підземних роботах. У 2012 році для працівників, зайнятих на підземних роботах, встановлений порядок роботи: 4 зміна з 02год.00хв. до 08 год.00хв., 1 зміна з 08 год.00хв. до 14 год.00 хв., 2 зміна з 14 год.00 хв. до 20 год.00 хв., 3 зміна з 20 год.00 хв. до 02 год.00 хв., тобто, робоча доба на вугільних підприємствах починається не з 00 год.00 хв., а з 07 год.00 хв. для працівників, працюючих на поверхні та з 08 год.00 хв. для працівників, зайнятих на підземних роботах. Крім того, при підрахунку стажу ОСОБА_4 відповідач не врахував період його роботи під час виробничої практики. Загальний стаж роботи ОСОБА_4 становив на 12.02.2012 5 років 2 дні, тобто, йому вірно нараховано 80% заробітку на лікарняні.

Ухвалою суду від 03 липня 2013 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

У подальшому, у судовому засіданні 23.07.2013, позивачем зменшено позовні вимоги шляхом надання уточненого позову, у якому позивач просив суд частково скасувати рішення № 31 від 12.06.2013, видане Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 1809,26 грн. по листкам непрацездатності, переплату у сумі 201,45 грн. та скасувати штрафні санкції у розмірі 50% до цієї суми (1005,36 грн.)

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача - Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, вважав позовні вимоги необгрунованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Луганськвугілля", код ЄДРПОУ 32473323, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року за № 25370169Ю0043256, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, в своїй структурі має відокремлений підрозділ «Шахта імені Артема» без права юридичної особи. (а.с. 8-12).

На підставі наказу № 71 від 22.04.2013 з 20.05.2013 по 23.05.2013 спеціалістами Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову документальну перевірку виконання вимог законодавства щодо правомірності використання коштів Фонду соціального страхування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та видатки, обумовлені похованням, Відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01.04.2012 по 01.04.2013, за результатами якої 23.05.2013 складено акт. (а.с.14-20).

Згідно висновків акту перевірки не прийнято до заліку видатків, на виплату всіх видів допомоги у розмірі 3511,01 грн., зокрема, встановлено переплату по 20 листкам непрацездатності на суму 1809,26 грн. за рахунок оплати лікарняних за період працездатності у порушення п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266. Крім того, у порушення ст.. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» під час розрахунку допомоги за час тимчасової непрацездатності завищено страховий стаж, що спричинило переплату. Зокрема, ОСОБА_4 за період з 12.02.2013 по 21.02.2013 нараховано 806,92 грн., у той час як потрібно було нарахувати 605,20 грн. (60% заробітку за 4 дні) - переплата 201,72 грн.

Позивач, не погодившись з висновками вказаного акту, на адресу Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надіслав заперечення № 01-347 від 03.06.2013 (а.с.21-23).

Листом Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 716/01-10 від 12.06.2013 зазначені заперечення позивача залишені без задоволення (а.с.24,25).

Рішенням № 31 від 12.06.2013 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зобов'язано Відокремлений підрозділ «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» повернути Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 3511,01 грн. та накладено на позивача штрафні санкції у сумі 1755,51 грн. (50 % від неприйнятих до заліку сум видатків у зв'язку за порушенням порядку використання страхових коштів) (а.с.26,27).

Вказаний акт отримано уповноваженою особою позивача разом із листом Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 716/01-10 від 12.06.2013.

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (надалі - Закон № 2240).

Відповідно до статті 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189 визначено поняття випадку тимчасової непрацездатності, а саме: випадком тимчасової непрацездатності вважається тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності, заповненого у відповідності до вимог чинного законодавства, з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листа непрацездатності - «Стати до роботи» (у графі «Стати до роботи» зазначається число і місяць, коли працівнику слід приступати до роботи).

Згідно ч.2 ст.35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Згідно п. 20 Порядку № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість: днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації, або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця( приклад наведено у додатку 1).

У разі, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата (п.5 цього Порядку).

Згідно пунктів 3.4.1, 3.6 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом Відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» на 2012 рік, тривалість робочого часу працівників, зайнятих на підземних роботах не може перевищувати 30 годин на тиждень. Режим роботи для підземних робітників встановлено 1 зміна - з 8-00 годин до 14-00 годин; 2 зміна - з 14-00 годин до 20-00 годин; 3 зміна - з 20-00 годин до 2-00 годин; 4 зміна - з 2-00 годин до 8-00 годин. Для працівників шахтної поверхні: 1 зміна - з 8-00 годин до 16-00 годин; 2 зміна - з 16-00 годин до 24-00 годин; 3 зміна - з 24-00 годин до 8-00 годин. (а.с.66-70)

Наказами директора Відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» № 27-к від 16.01.2012, № 301-кА від 05.05.2012 та № 79-к від 19.02.2012 режим роботи окремих підрозділів змвнювався за погодженням з профспілковим комітетом шахти. (а.с. 103-112)

З табелів обліку виходів за 2012 - березень 2013 року та листків непрацездатності працівників Відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (а.с. 113-182) вбачається, що останній хвороби вказаних осіб припадав на початок зміни, яка закінчувалась у день, який визначено у листках непрацездатності як день «стати до роботи».

Згідно таблиці, наведеній в акті перевірки від 23.05.2013 позивачем здійснено оплату робочих часів зміни вищевказаним особам, як часи непрацездатності за рахунок коштів Фонду, всього на суму 1809,26 грн.

Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 13.11.2001 № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196, листок непрацездатності у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією.

У п.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456,10055, зазначено, що листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Порядок заповнення листків непрацездатності визначений у п.3.12, 3.13 цієї Інструкції, згідно до яких у графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового листка непрацездатності.

Аналізуючи дані норми, суд зазначає, що відновлення працездатності у застрахованої особи виникає саме з того дня, який зазначений у листку непрацездатності у графі «Стати до роботи», а тому допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності, тобто до того дня, який зазначений у листку непрацездатності у графі «Стати до роботи».

Таким чином, діючим законодавством не передбачено обов'язок відповідача щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за години, які за індивідуальним графіком роботи переходили з останньої доби непрацездатності в наступну, тобто у добу відновлення працездатності.

Посилання позивача на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2010 № 21/18/99-10, протокол № 2 від 12.05.2011 наради з обговорення питання оплати листків тимчасової непрацездатності особам, які працюють по змінному графіку роботи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та інші листи (а.с. 28-36)суд вважає необґрунтованими, так як вони носять рекомендаційний характер, не є обов'язковими для Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та не можуть підміняти собою нормативно-правові акти.

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного рішення в частині визначення до повернення зайво витрачених коштів на оплату допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 у сумі 201,72 грн. суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років; 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років.

ОСОБА_4 перебував на лікарняному у період з 12 по 21 лютого 2013 року, про що зазначено в акті перевірки та не оскаржується сторонами.

Відповідно до ст.. 35 Закону № 2240 оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, за рахунок Фонду оплаті підлягає 4 дні тимчасової непрацездатності ОСОБА_4.

Спірним моментом є визначення відсотку середньої заробітної плати для оплати допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 за вказаний період.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_4 прийнято на роботу до ДХК «Луганськвугілля» ДВАТ «Шахта імені Артема» учнем підземного гірника І розряду 26.05.2003 та 04.07.2003 звільнено по закінченню навчально-виробничої практики; з 19.01.2004 по 26.03.2004 - підземним електрослюсарем ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики; з 21.01.2008 по 15.03.2008 - підземним електрослюсарем ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики; з 28.07.2008 по 01.06.2009 - підземним електрослюсарем ІІІ розряду з повним робочим днем під землею ВП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля»; з 01.06.2009 по теперішній час заступник начальника дільниці з повним робочим днем під землею ВП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля». (а.с. 76-78)

Вказані обставини підтверджені наказами про прийняття на роботу та звільнення, даними особової картки ОСОБА_4 (а.с. 71-75)

Крім того, позивачем надано суду розрахункові листки про нарахування заробітної плати ОСОБА_4 та відрахувань з неї за весь період трудової діяльності, згідно до яких із заробітної поати ОСОБА_4 здійснювались відрахування до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. (а.с. 65, 79-93)

Відповідно до ст. 6 Закону № 2240 загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Статтею 7 Закону № 2240 передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

При цьому, до 01.01.2011 вказана норма Закону № 2240 не містила застереження щодо обов'язкового мінімального страхового внеску та передбачала, що страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 2 Закону № 2240 застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Таким чином, у розумінні Закону № 2240, ОСОБА_4 був застрахованою особою у період проходження виробничої практики (з 26.05.2003 по 04.07.2003, з 19.01.2004 по 26.03.2004 та з 21.01.2008 по 15.03.2008) так як у цей період його було зараховано до штату Шахти імені Артема, йому нараховувалась та сплачувалась заробітна платі, з якої відраховувались страхові внески до Фонду.

Лист Міністерства соціальної політики України № 107/021/150-12 від 20.08.2012 щодо проходження виробничої практики суд до уваги не приймає, так як у випадку з ОСОБА_4 останнього було прийнято до штату працівників шахти, про що внесено записи до трудової книжки та йому нараховувалась заробітна плата з утримання внесків до відповідних фондів. З ОСОБА_4 було укладено саме трудовий договір, а не договір про проходження навчально-виробничої практики.

Тобто, станом на 12 лютого 2013 року (початок непрацездатності) ОСОБА_4 мав страховий стаж понад 5 років, а відтак мав право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що рішення відповідача № 31 від 12.06.2013 в частині визначення позивачу до повернення зайво витрачених коштів на оплату допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 у сумі 201,72 грн., а також нарахування на них штрафної санкцій у сумі 100,86 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» задовольнити частково..

Скасувати рішення Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12.06.2013 № 31 в частині визначення позивачу до повернення зайво витрачених коштів на оплату допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 у сумі 201,72 грн., а також нарахування на них штрафної санкцій у сумі 100,86 грн.

В іншій частині позовних вимог Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Луганськвугілля», код ЄДРПОУ 32473323, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,03 грн. (три грн. 03 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 30 липня 2013 року.

Суддя Т.В. Смішлива