Постанова № 32669230, 22.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року 810/1254/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Федорчука В.В.,

представника відповідача - Мурги Р.Я.,

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

18 березня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант» (ТОВ «Атлант», товариство) із позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (ДПІ, Інспекція) про скасування податкових повідомлень-рішень від 4 грудня 2012 року №0001832300 на суму 53114 грн. та №0001842300 на суму 53561 грн.

Зазначали, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів, яке стало підставою прийняття повідомлення-рішення, не відповідає дійсності, наголошували, що товариство діяло правомірно, має усі необхідні документи на підтвердження товарності операцій, посадові особи ДПІ позбавлені права визнавати договори недійсними; а дії по проведенню зустрічної звірки контрагента та висновки акта за її наслідками визнано незаконними у судовому порядку.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, стверджував, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення про визначення суми завищення бюджетного відшкодування і стягнення штрафних санкцій. Звертав увагу на дефектність договорів ТОВ «Атлант» із ТОВ «Агростройперспектива», відсутність доказів надання послуг у реальності, а також не зазначення у первинних документах інформації про конкретні послуги та одиниці їх виміру.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Як вбачається з Акта № 1967/22-00/20589905 від 21 листопада 2012 року, на підприємстві у період з 13 листопада по 15 листопада 2012 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агростройперспектива» за період з червня по серпень 2011 року.

За висновками цього Акта, товариством «Атлант» порушено вимоги пункту 198.1 статті 198, пункту 200.1 статті 200 , пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме - завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 46574,66 грн., у тому числі за червень 2011 року - 20423,16 грн., за липень 2011 року 14423,16 грн., серпень 2011 року - 11728,34 грн.; пп. 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та занижено податок на прибуток у сумі 53560,86 грн.

На підставі Акта перевірки прийняті податкове повідомлення-рішення №0001842300 із визначенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 46575 грн. і штрафних санкцій у сумі 6539 грн., податкове повідомлення-рішення №0001832300 та визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 53561 грн.

Згідно статутних документів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант» є юридичною особою, зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 10 листопада 1995 року (т.1 а.с.121-123), перебуває на податковому обліку ДПІ у Вишгородському районі Київської області. Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами діяльності підприємства є: діяльність приватних охоронних служб; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; вантажний автомобільний транспорт; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; надання в оренду вантажних автомобілів; діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки (т.1 а.с.122).

У ході судового розгляду встановлено, що у період з травня по серпень 2011 року між позивачем та ТОВ «Агростройперспектива» укладено ряд договорів.

Зокрема, було укладено три ідентичних договори щодо надання послуг із підбору персоналу за умовами яких Замовник (ТОВ «Атлант») замовляє та оплачує, а Виконавець (ТОВ «Агростройперспектива») зобов'язується надавати Замовнику послуги з підбору для Замовника працівників на постійну роботу, проводити навчальні тренінги з кандидатами на посаду охоронця, перевірити їх на лояльність за допомогою детектора брехні та розробити посадові інструкції.

За виконання Виконавцем послуг, передбачених договорами, у відповідності до заявки на підбір працівників, Замовник зобов'язується здійснити оплату у розмірі та в порядку, зазначеними в додатках до договорів. Після здійснення повної оплати сторонами складаються відповідний акт надання послуг.

На підтвердження виконання цих договорів позивачем надані копії наступних документів:

договір про надання послуг №5 від 1 травня 2011 року (т.1 а.с.54), заявки (Додаток 1-3, т.1 а.с.55-56), Акт здачі-прийняття надання послуг №5-000 (т.1 а.с.57), платіжне доручення №18 від 6 вересня 2011 року на суму 12000 грн. (ПДВ 2000 грн.) (т.1 а.с.58), податкова накладна № 496 від 31 серпня 2011 року на суму 12000 грн. (ПДВ 2000 грн.) (т.1 а.с.166);

договір про надання послуг №09 від 3 травня 2011 року (т.1 а.с.62), заявки (Додаток 1-3, т.1 а.с.63-64), Акт здачі-прийняття надання послуг №060607 (т.1 а.с.65), платіжне доручення №94 від 6 червня 2011 року на суму 17800 грн. (ПДВ 2966,67 грн.) (т.1 а.с.66), податкова декларація №52 від 0 червня 2011 року на суму 17800 грн. (ПДВ 2966,67 грн.) (т.1 а.с.149);

договір про надання послуг №36/2 від 1 червня 2011 року (т.1 а.с.81), заявки (Додаток 1-3, т.1 а.с.82-83), Акт здачі-прийняття надання послуг №23 (т.1 а.с.84), платіжне доручення №13 від 29 червня 2011 року на суму 8000 грн. (ПДВ 1333,33 грн.) (т.1 а.с.85), податкова накладна №323 від 29 червня 2011 року на суму 8000 грн. (ПДВ 1333,33 грн.) (т.1 а.с.147).

Суд звертає увагу, що докази прийняття на роботу працівників за сприяння такого контрагента позивача - відсутні, також не надано підтвердження проведення навчальних тренінгів та примірників посадових інструкцій, як-то зазначено в актах здачі-прийняття наданих послуг.

Крім того, в порушення умов договору №5 (де зазначено, що акт наданих послуг підписується після повної оплати) спочатку було складено акт наданих послуг (31.08.2011), а вже після цього проведено оплату (06 вересня 2011 року).

Згідно договору №9 акт здачі-прийняття наданих послуг підписано 30 червня 2011 року, оплата проведена 06 червня 2011 року. Представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити яким чином та на підставі чого визначалась сума, необхідна для сплати; рахунки-фактури - відсутні, у договорі також не визначено розмір, який підлягає сплаті; лише вказано, що відповідна сума зазначається в додатках, однак останні - також відсутні. Аналогічна ситуація із договором №36/2; яким чином та на підставі чого визначалась необхідна до сплати сума - представник позивача повідомити не зміг.

Акти наданих послуг, у свою чергу, не містять інформації про конкретні послуги та одиниці їх виміру.

Договір про надання консультаційних послуг по веденню бухгалтерського обліку №06-Н від 3 травня 2011 року (т.1 а.с.59-60).

За його умовами Виконавець (ТОВ «Агростройперспектива») зобов'язується надавати бухгалтерські послуги, а саме: аудиторські послуги, податкові консультації, підготовку, складання і здачу фінансової і податкової звітності; комп'ютеризацію бухгалтерського обліку діючим стандартам, надання консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, встановлення достовірності порядку здійснення господарських операцій - правової документації; встановлення якості раніше проведених ревізій та інвентаризацій, виявлення помилок при проведенні бухгалтерського обліку, а Замовник (ТОВ «Атлант») - прийняти та оплатити їх. Замовник зобов'язується здійснити оплату у розмірі та в порядку, зазначеними в актах виконаних робіт. Перерахування коштів за надані послуги здійснюється на підставі актів виконаних робіт.

На підтвердження виконання цього договору позивачем надані: акт здачі-прийняття наданих послуг №22 (т.1 а.с.61), платіжне доручення №93 від 6 червня 2011 року на суму 13640 грн. (ПДВ 2273,33 грн.) (т.1 а.с.62), податкова накладна №51 від 6 червня 2011 року на суму 13640 грн. (ПДВ 2273,33 грн.) (т.1 а.с.150).

Суд підкреслює, що за умовами договору оплата здійснюється на підставі актів виконаних робіт. Натомість, у порушення умов договору, позивачем спочатку 06 червня 2011 року - оплачено послуги, а акт їх здачі-прийняття підписано лише 30 червня 2011 року. На підставі якого документу проведено оплату та яким чином визначено вартість послуг до їх прийняття представник ТОВ «Атлант» пояснити не зміг, у договорі також не зазначено суму і критерії її визначення.

Акт наданих послуг не містить інформації про конкретні послуги та одиниці їх виміру.

Крім того, за правилами статті 5 Закону України «Про аудиторську діяльність» здійснювати аудиторську діяльність можуть лише ті аудиторські фірми, які включено до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів; загальний розмір частки засновників, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 %; керівником аудиторської фірм може бути тільки аудитор. При цьому, аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України (стаття 4 цього Закону).

Також, статтею 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» наведено перелік документів, якими оформляються результати аудиторських перевірок і надання інших, супутніх, послуг, а саме: аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненності користувачам про ступінь відповідності фінансової звітності або іншої інформації законам та іншим нормативно-правовим актам України, положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, внутрішнім нормативним документам і положенням суб'єктів господарювання, іншим джерелам; експертний висновок, акт - такими документами оформляються аудиторські послуги у вигляді експертизи; довідка - складається при наданні аудиторських послуг у вигляді консультацій (інформаційно-консультаційні послуги).

Однак позивачем не доведено наявності у його контрагента дозвільних документів на проведення аудиторської діяльності, а також не надано результатів таких аудиторських послуг, так само не надано підтверджуючих документів щодо надання податкових консультацій, компютеризації бухгалтерського обліку, складання звітності тощо.

Акт наданих послуг, знову ж, не містить інформації про конкретні послуги та одиниці їх виміру.

У чому полягала суть наданих бухгалтерських послуг представник позивача у судовому засіданні пояснити не зміг.

Договори про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами, за якими Виконавець (ТОВ «Агростройперспектива») за дорученням Замовника (ТОВ «Атлант») на умовах даних договорів виконує послуги з розміщення й обслуговування рекламних матеріалів Замовника на рекламоносіях, відповідно до затвердженої сторонами адресної програми. Замовник вчасно й у повному обсязі оплачує послуги Виконавця відповідно до умов договору. Оплата здійснюється Замовником поетапно, за місяць проведення рекламної кампанії, за 5 робочих днів до початку чергового місяця рекламної компанії. Взаєморозрахунки проводяться у національній валюті України, безготівковим розрахунком, на підставі Договору (або рахунків-фактур). Позивачем на підтвердження реальності послуг були надані копії наступних документів:

Договір №36/11 від 1 червня 2011 року (т.1 а.с.67-72), акти резервування № 1, 2 від 1 червня 2011 року (т.1 а.с.138-139), контрольний макет №1 (т.1 а.с.140), акт здачі-прийняття наданих послуг № 25 від 31 липня 2011 року (т.1 а.с.73), платіжне доручення №120 від 14 липня 2011 року на суму 37600 грн. (ПДВ 6116,67 грн.) (т.1 а.с.75), акт здачі-прийняття наданих послуг № 34 від 31 липня 2011 року (т.1 а.с.74), платіжне доручення №121 від 14 липня 2011 року на суму 20939 грн. (ПДВ 3489,83 грн.) (т.1 а.с.76), податкова накладна №358 від 30 червня 2011 року на суму 58539 грн. (ПДВ 9756,50 грн.) (т.1 а.с.146), податкова накладна №153 від 14 липня 2011 року на суму 37600 грн. (ПДВ 6266,67 грн.), податкова накладна №154 від 14 липня 2011 року на суму 20939 грн. (ПДВ 3489,83 грн.) (т.1 а.с.156-157);

Договір №33 від 1 липня 2011 року (т.1 а.с.86-91), акти резервування № 1, 2 від 1 липня 2011 року (т.1 а.с.133-134), контрольний макет №1 (т.1 а.с.135), акт здачі-прийняття наданих послуг № 34 від 31 липня 2011 року (т.1 а.с.92), платіжне доручення №138 від 21 липня 2011 року на суму 20000 грн. (ПДВ 3333,33 грн.) (т.1 а.с.94), акт здачі-прийняття наданих послуг № 072920 від 31 липня 2011 року (т.1 а.с.93), платіжне доручення №149 від 8 серпня 2011 року на суму 8000 грн. (ПДВ 1333,33 грн.) (т.1 а.с.95), податкова накладна №327 від 21 липня 2011 року на суму 20000 грн. (ПДВ 3333,33 грн.) (т.1 а.с.158), податкова накладна №510 від 29 липня 2011 року на суму 8000 грн. (ПДВ 1333,33 грн.) (т.1 а.с.159);

Договір №46 від 1 липня 2011 року (т.1 а.с.96-101), акт резервування № 1 від 1 липня 2011 року (т.1 а.с.136), контрольний макет №1 (т.1 а.с.137), акт здачі-прийняття наданих послуг № 46-000 від 31 серпня 2011 року (т.1 а.с.102), платіжне доручення №17 від 6 вересня 2011 року на суму 46870 грн. (ПДВ 7811,67 грн.) (т.1 а.с.103), податкова накладна №495 від 31 серпня 2011 року на суму 46870 грн. (ПДВ 7811,67 грн.) (т.1 а.с.165).

Пропозиція суду надати фотозвіти за наслідками отриманих послуг, наявність яких передбачена обов'язковою у договорі та вартість яких входить до загальної суми договору, що підлягає оплаті, - залишена без виконання. Представник ТОВ «Атлант» пояснив, що на даний час такі звіти не збереглися.

Суду подано лише контрольні макети бігбордів; разом із тим, під час їх дослідження судом встановлено, що такі зображення містять рекламну інформацію щодо групи компаній «Атлант», ідентифікацію з позивачем провести неможливо через відсутність будь-яких ознак для цього, зображені засоби телефонного зв'язку не є тотожними із офіційними телефонами позивача.

Крім того, за умовами договору, факт отримання послуг підтверджується актом здачі-приймання послуг із зазначенням місця і строків розміщення рекламних матеріалів. Однак у актах-здачі прийняття послуг такі відомості - відсутні.

За правилами статті 16 Закону України «Про рекламу» №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067. Зазначені дозволи регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами. Розміщення ж зовнішньої реклами у місті Києві здійснюється згідно з Порядком, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23 серпня 2007 року №1100.

Однак будь-які дозвільні документи на розміщення зовнішньої реклами у позивача або його контрагента - відсутні.

Також, між сторонами укладено Договір про надання рекламних послуг №19/ПР від 1 серпня 2011 року (т.1 а.с.104-105), відповідно до якого Замовник (ТОВ «Атлант») дає завдання Виконавцю (ТОВ «Агростройперспектива»), а Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до завдання Замовника надати за плату Замовників рекламні послуги в баннерообміній мережі. Розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця (т.1 а.с.104-105).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копію акта здачі-приймання наданих послуг №19-ПР-000, №19/ПР-001, №19/ПР-002 від 31 серпня 2011 року(т.1 а.с.129-132, 106), платіжне доручення №191 від 13 вересня 2011 року на суму 11500 грн. (ПДВ 1916,67 грн.) (т.1 а.с.107), податкова накладна №497 від 31 серпня 2011 року на суму 11500 грн. (ПДВ 1916,67 грн.) (т.1 а.с.167).

Докази фактичного надання таких послуг - відсутні.

Крім того, між зазначеними сторонами 1 червня 2011 року укладено Договір про надання юридичних послуг №32 (т.1 а.с.77-78), відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Агростройперспектива») зобов'язується надавати Замовнику (ТОВ «Атлант») юридичні послуги щодо юридичного забезпечення підготовки, організації, ведення Замовником господарської діяльності, вирішення юридичних питань, що виникають під час її здійснення, на умовах та в обсязі, передбачених цим договором, а Замовник зобов'язується ці послуги оплачувати. Відповідно до умов цього договору під юридичними послугами сторони розуміють: здійснення правової експертизи документів, що породжують юридичні наслідки; надання рекомендацій та письмових висновків на підставі результатів проведених правових експертизи; консультацій та довідок з питань правозастосування; консультування у переговорах з контрагентами, потенційними партнерами, органами державної влади, представництво інтересів замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування, отримання дозволів та інших документів; консультування з питань підготовки договорів, угод, інших документів, підготовка проектів цих документів; консультування з питань досудового врегулювання господарських спорів, в тому числі складання процесуальних документів (скарг, претензій чи заперечень на них, розрахунків претензій та позовних заяв); здійснення державної реєстрації змін до установчих документів Замовника, консультування з питань підготовки та подання звітності, проведення розрахунків з бюджетом Замовником, тощо.

На підтвердження його виконання позивачем надано: копію акта здачі-прийняття наданих послуг від 30 червня 2011 року (т.1 а.с.79), платіжне доручення №106 від 22 червня 2011 року на суму 245600 грн. (ПДВ 4093,33 грн.) (а.с.80).

У акті здачі-прийняття наданих послуг зазначено, що оплата здійснена за юридичний супровід з тендерів у червні 2011 року.

Доказів участі ТОВ «Атлант» у відповідних тендерних торгах, підготовки до такої участі - позивачем не надано. Також представник позивача не зміг пояснити суду у яких саме тендерах брав участь позивач за цей період.

Також не надано доказів надання інших юридичних послу та не деталізовано їх зміст.

Крім того, представник позивача не зміг пояснити на підставі якого документа відбувалась оплата і яким чином та основі чого визначалась відповідна сума.

Акт наданих послуг не містить інформації про конкретні послуги та одиниці їх виміру.

Таким чином, не зважаючи на вимогу суду позивач не нада жодних документів чи матеріальних носіїв, які б документували, підтверджували або відтворювали факт надання послуг.

Судом встановлено, що відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг, інформації про конкретні послуги, надані замовнику, змісту і обсягу операцій, одиниць виміру позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням господарській діяльності.

Із наданих позивачем документів неможливо встановити, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність використання їх в господарській діяльності.

Суд зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі №2а/0470/3537/12 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної звірки, та висновки щодо нікчемності правочинів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агростройперспектива» та його контрагентами викладені в акті №82/23-2/35044256 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агростройперспектива» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за червень, липень, серпень, вересень 2011 року від 17 січня 2012 року.

Така постанова набрала законної сили згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року.

Тому суд не враховує висновки згаданого Акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Разом із тим, підставою проведення перевірки ТОВ «Атлант» стала службова інформація про можливі порушення податкового законодавства позивачем після проведення перевірки його контрагента.

Однак, те, що ставиться під сумнів правомірність перевірки іншим податковим органом, який надавав інформацію, у тому числі і через судове рішення, не спростовує фактів порушення, які були встановлені відповідачем.

Крім того, законодавство, у разі визнання протиправним одних із дій у ланцюжку з'ясування інформації, встановлення фактів, їх фіксування, перевірки, прийняття Акта не передбачає, що кінцевий Акт може бути неправомірним лише з підстав неправомірних дій служби, яка надіслала інформацію, оскільки на оскаржувані висновки така інформація не вплинула.

Таким чином, сукупність наведених доказів переважають твердження про реальність господарських операцій і суд погоджується як і з висновками Акта перевірки, так і з правовими наслідками, викладеними в податкових повідомленнях-рішеннях.

Такий висновок суд обґрунтовує наступним розумінням вимог чинного законодавства.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Як передбачає пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, аналогічно, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 цієї статті визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, за якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За нормами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування, необхідні первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд приходить до висновку, що надані позивачем копії документів: договорів, актів наданих послуг, податкових накладних тощо, формально оформлюють господарські операції, але зміст цих документів не дозволяє встановити реальність відповідних операцій. Також суд враховує численні недоліки в оформленні первинних документів, порушення умов договорів при їх виконанні, відсутність документів, які документували б, підтверджували або відтворювали факт надання послуг. Тому приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Твердження ж податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за операціями із згаданим контрагентом позивачем спростовані не були.

Це означає, що висновки Інспекції про заниження ТОВ «Атлант» грошових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток є правильними, а оскаржувані повідомлення-рішення - правомірними.

За правилами статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 липня 2013 р.