Постанова № 32667551, 24.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 р. Справа №805/7566/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«трейд хауз АКС»

до Східної митниці

Східної митниці Міндоходів

про скасування рішення про коригування митної вартості

від 12 квітня 2013 року № 700000002/2013/000046/2

та картки відмови в прийнятті митної декларації,

митному оформленні випуску чи пропуску товарів,

транспортних засобів комерційного призначення

№ 700000002/2013/00084 від 12 квітня 2013 року

за участю:

представника позивача: Лищук І.В., за дов. від 28 травня 2013 року,

Нестерова Ю.О., за дов. від 08 липня 2013 року,

представника відповідача1: Костиркіної Г.В., за дов. від 05 вересня 2012 року,

Ксендзовської Н.М., за дов. від 23 липня 2013 року,

представника відповідача2: Костиркіної Г.В., за дов. від 10 червня 2013 року,

Товариство з обмеженою відповідальністю «трейд хауз АКС» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східної митниці (надалі - відповідач 1) про скасування рішення про коригування митної вартості від 12 квітня 2013 року № 700000002/2013/000046/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00084 від 12 квітня 2013 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року до участі у справі у якості другого відповідача було залучено другого відповідача - Східну митницю Міндоходів (надалі - відповідач 2).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01 квітня 2013 року на його адресу надійшов вантаж: картонні папки «реєстратори» від постачальника BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай).

04 квітня 2013 року митним брокером ТОВ «трейд хауз АКС» була надана митна декларація № 700130000/2013/005429, у якій за першим методом згідно до Митного кодексу України позивачем визначено митну вартість товарів у сумі 36014,17 USD (287861,26 грн.).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем був наданий наступний пакет документів: зовнішньоекономічний контракт № 231212 від 23.12.2012 року; рахунок-фактура (інвойс) від 01.02.2013 року № В20130201; платіжний документ щодо сплати товару за ціною договору від 23.12.2012 року; міжнародна автомобільна накладна (СMR) № 2816 від 29.03.2013 року; коносамент від 04.02.2013 року № 2382318330; пакувальний лист від 01.02.2013 року В 20130201; доповнення до договору від 01.02.2013 року № 1; сертифікат походження товару форми А від 03.02.2013 року G 13470ZC44390689; копія митної декларації країни відправлення 681120130113506689 від 02.02.2013 року.

У зв'язку з тим, що в декларації країни відправлення 681120130113506689 від 02.02.2013 року відправником помилково зазначено базіс поставки як FOB, а в документах та декларації ТОВ «трейд хауз АКС», наданих до митного оформлення вантажу, вказано базіс поставки - DAP, співробітниками Східної митниці запропоновано надати додаткові документи.

З метою підтвердження розбіжностей позивачем надано: запит до BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) від 11.04.2013 року щодо виявленого базісу поставки FOB; відповідь постачальника на вказаний запит; журнал-ордер за рахунком 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за березень 2013 року; прайс-лист BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай); запит до компанії-перевізника Фосдайк Груп базісу поставки; проформа-інвойс від 07.12.2012 року № Т/ТХ-07927.

Проте, першим відповідачем - Східною митницею було відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що видано картку відмови № 700000002/2013/00084 від 12 квітня 2013 року.

Крім того, 12 квітня 2013 року митним органом було прийнято рішення № 700000002/2013/000046/2 про визначення митної вартості товару, яким було відкориговано визначену позивачем митну вартість вантажу, заявленого до митного оформлення із застосуванням другого г (резервного) методу визначення митної вартості, встановивши ціну на товар на рівні 113394,20 USD (906359,84 грн.), виходячи із розрахунку: 5,0160 USD за одиницю товару.

На підставі частини 7 статті 57 Митного кодексу України 19 квітня 2013 року позивачем надана декларація № 700130000/2013/6692 для випуску вантажу у вільний обіг з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою та сумою митних платежів.

08 травня 2013 року позивач звернувся до першого відповідача щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої у декларації № 700130000/2013/005429 від 04 квітня 2013 року митної вартості товарів, зокрема було надано: копію листа вантажоперевізника від 14 березня 2013 року № 1403/1705; копію письмового запиту до компанії вантажоперевізника від 12 квітня 2013 року б/н; копію письмового запиту до компанії вантажоперевізника від 11 квітня 2013 року № 191-ТХ; копію відповіді компанії вантажоперевізника від 19 квітня 2013 року б/н з копіями наданих документів; копію листа-запиту до компанії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) від 15.04.2013 року № 191а-ТХ; прайс-лист компанії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай); копію платіжного документу компінії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) про сплату вантажоперевезення.

Крім того, позивачем також був наданий висновок щодо оцінки товарів на момент перетинання митного кордону України - Канцелярські товари, нові, здійснений МПП «УКРВОСТОПАТЭКО», яким було визначено митну вартість у сумі 34561,08 доларів США (276246,75 грн.), тобто, нижчу, ніж було задекларовано позивачем у декларації № 700130000/2013/005429 від 04 квітня 2013 року.

Однак, відповідачем 1 на адресу позивача було спрямовано лист від 16 травня 2013 року про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої у декларації позивача № 700130000/2013/005429 від 04 квітня 2013 року.

З огляду на наведене, позивач просив задовольнити позовні вимоги та скасувати рішення про коригування митної вартості від 12 квітня 2013 року № 700000002/2013/000046/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00084 від 12 квітня 2013 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Перший відповідач - Східна митниця проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надавши письмові заперечення № 11/1-23/6459 від 26 червня 2013 року. В наданих запереченнях перший відповідач зазначив, що подані позивачем документи мають розбіжності щодо умов поставки товару, зокрема, за умовами п. 1.3 контракту від 23.12.2012 року № 231212 та товаросупровідних документах, поданих до митного оформлення поставка товарів здійснюється на умовах DAP - м. Донецьк, але в експортній декларації від 02 лютого 2013 року № 681120130113506689 зазначені інші умови поставки - FOB при тій же сумі поставки - 36014,17 доларів США, що й стало приводом для витребування з позивача додаткових документів для визначення митної вартості. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано надати додаткові документи, але декларант не надав проформу-інвойс ТТХ-07927, через що митним органом було визначено митну вартість ввезеного позивачем товару на підставі наявних в нього відомостей. Застосування другого г (резервного) методу визначення митної вартості перший відповідач обґрунтовував недостатністю у митного органу інформації для застосування першого методу визначення митної вартості.

Крім того, позивачем відповідно до статті 55 Митного кодексу України була подана нова митна декларація № 700130000/2012/006692 від 19 квітня 2013 року для митного оформлення спірного товару, однак, проформа-інвойс ТТХ-07927 на передплату за товар датована 07 грудня 2012 року, тобто, раніше дати укладання зовнішньоекономічного контракту від 23 грудня 2012 року.

Також, до митного органу для підтвердження митної вартості товару був наданий звіт про оцінку товару № 683 від 24 квітня 2013 року, проте, митний орган вважає його таким, що не підтверджує митну вартість товару, оскільки в самому звіті метою та функцією оцінки майна є оцінка майна з метою встановлення його ринкової, а не митної вартості. На думку відповідача 1, поняття ринкової та митної вартості не є тотожними. При визначенні митної вартості товару необхідно враховувати ряд складових, які не досліджуються при визначенні ринкової вартості товарів ( витрати на комісійну, брокерську винагороду, вартість ящиків тари, упаковки чи пакувальних матеріалів, витрати на транспортування до місця ввезення товару на Україну, на страхування, тощо (стаття 58 Митного кодексу України).

Важливим при визначенні митної вартості товарів є встановлення умов поставки товарів згідно з правилами Інкотермс, оскільки в залежності від обрання умов поставки може змінюватися митна вартість товару, в той час, як на ринкову вартість це не впливає.

Таким чином, надані позивачем документи не підтвердили заявлену ним митну вартість, внаслідок чого, Східна митниця не може прийняти рішення щодо можливості застосування митної вартості за основним методом.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали викладене в запереченнях, просили суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі.

Представник другого відповідача - Східної митниці Міндоходів у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позивних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «трейд хауз АКС» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32804896, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 121).

23 грудня 2012 року між позивачем (покупець) та компанією BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) (продавець) був укладений контракт № 231212, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає та сплачує продукцію, номенклатура, ціна, якої визначені у додатку до зазначеного договору (а.с. 19-22). Строк постачання визначений у пункті 5.1 контракту - не пізніше 23 лютого 2013 року. Покупець приймає товар у перевізника на митному складі в Донецьку, перевезення здійснюється на умовах відвантаження DAP- м. Донецьк, тобто, за рахунок продавця за правилами (Інкотермс 2000) (пункт 1.3 контракту).

Відповідно до додатку № 1 до контракту від 23.12.2012 року загальна вартість контракту складає 36014,17 доларів США (а.с. 24). Відповідно до п. 4 контракту оплата здійснюється шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця після відвантаження товару.

Додатком № 1 передбачено, що товар поставляється на умовах Incoterms в Одесу по морю - умови DAР Донецьк.

04 квітня 2013 року позивач з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу за умовами контракту № 231212 від 23.12.2012 року, надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі декларацію митної вартості № 700130000/2013, у якій за першим методом згідно до Митного кодексу України позивачем визначено митну вартість у сумі 36014,17 USD (287861,26 грн.) (а.с. 25-26), рахунок-фактура (інвойс) від 01.02.2013 року №ТТХ-07927 на суму 36014,17 USD (а.с. 31-32), платіжне доручення від 12 березня 2013 року щодо сплати товару за ціною договору від 23.12.2012 року в сумі 36014,17 доларів США (а.с. 35), міжнародну автомобільну накладну (СMR) № 2816 від 29 березня 2013 року (а.с.28), коносамент від 04.02.2013 року № 2382318330 (а.с. 29), пакувальний лист від 01.02.2013 року В 20130201 (а.с. 33), доповнення до договору від 01.02.2013 року № 1 (а.с.19-22), сертифікат походження товару форми А від 03.02.2013 року G 13470ZC44390689 (а.с.30), копія митної декларації країни відправлення 681120130113506689 від 02.02.2013 року (а.с. 36).

04 квітня 2013 року в декларації митної вартості № 700130000/2013 митним органом було здійснено відмітку про необхідність надання позивачем додаткових документів для визначення митної вартості товару, а саме: подані позивачем документи мають розбіжності щодо умов поставки товару, зокрема, за умовами п. 1.3 контракту від 23.12.2012 року № 231212 та товаросупровідних документах, поданих до митного оформлення поставка товарів здійснюється на умовах DAP- м. Донецьк, але в експортній декларації від 02 лютого 2013 року № 681120130113506689 зазначені інші умови поставки - FOB. При цьому суми поставки у вказаних документах складають 36014,17 доларів США.

04 квітня 2013 року декларант позивача був ознайомлений із необхідністю надання додаткових документів, про що свідчить його підпис на зворотному боці декларації митної вартості (а.с.11 зв. бік).

Позивач з метою підтвердження розбіжностей надав митному органу: запит до BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) від 11.04.2013 року щодо виявленого базісу поставки FOB (а.с.37-38), відповідь постачальника на вказаний запит від 11 квітня 2013 року стосовно технічної помилки з вказанням у супровідних документах умов поставки FOB, замість DAP-Донецьк (а.с. 39-40), журнал-ордер за рахунком 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за березень 2013 року (а.с.41); прайс-лист BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) (а.с.42), запит до компанії-перевізника Фосдайк Груп щодо базісу поставки від 11 квітня 2013 року (а.с. 43), проформа-інвойс від 07.12.2012 року № Т/ТХ-07927 (а.с. 45-47).

Проте, першим відповідачем - Східною митницею було відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що видано картку відмови № 700000002/2013/00084 від 12 квітня 2013 року (а.с. 13-14).

Також, 12 квітня 2013 року митним органом було прийнято рішення № 700000002/2013/000046/2 про визначення митної вартості товару, яким було відкориговано, визначену позивачем митну вартість вантажу, заявленого до митного оформлення із застосуванням другого г (резервного) методу визначення митної вартості, встановивши ціну на товар на рівні 113394,20 USD (906359,84 грн.), виходячи із розрахунку: 5,0160 USD за одиницю товару (а.с. 15-16).

19 квітня 2013 року позивачем надана нова декларація № 700130000/2013/6692 для випуску вантажу у вільний обіг з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою та сумою митних платежів (а.с. 17-18).

Листом від 08 травня 2013 року позивач знову звернувся до Східної митниці щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої у декларації № 700130000/2013/005429 від 04 квітня 2013 року митної вартості товарів (а.с.103).

Позивачем було надано: копію листа вантажоперевізника від 14 березня 2013 року № 1403/1705 (а.с.88), копію письмового запиту до компанії вантажоперевізника від 11 квітня 2013 року (а.с.43); копію відповіді компанії вантажоперевізника від 19 квітня 2013 року б/н з копіями наданих документів (а.с. 90), копію листа-запиту до компанії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) від 15.04.2013 року № 191а-ТХ (а.с.99), прайс-лист компанії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) (а.с. 100), копію платіжного документу компанії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) про сплату вантажоперевезення (а.с. 101), який доводить, що постачальник самостійно оплатив транспортні витати щодо перевезення вантажу по морю в Одесу та до м. Донецька та що умови поставки були саме DAP- м. Донецьк.

Крім того, позивачем був наданий висновок щодо оцінки товарів на момент перетинання митного кордону України - Канцелярські товари, нові, здійснений МПП «УКРВОСТОПАТЭКО», яким було визначено митну вартість у сумі 34561,08 доларів США (276246,75 грн.) (а.с. 48-82).

Листом від 16 травня 2013 року № 11/2-19/5682 Східна митниця повідомила позивача про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої у декларації позивача № 700130000/2013/005429 від 04 квітня 2013 року (а.с. 104), що послужило приводом для звернення до суду.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно до приписів статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частин першої-третьої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

Процедуру заявлення митної вартості товарів встановлено статтею 52 Митного кодексу України.

Так, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно до приписів частини п'ятої статті 52 Митного кодексу України декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

За приписами частини восьмої цієї ж статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

З урахуванням зазначених вимог, 04 квітня 2013 року позивач з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу за умовами зовнішньоекономічного контракту № 231212 від 23.12.2012 року, надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі, декларацію митної вартості № 700130000/2013/005429, інвойс № ТТХ-07927 від 01.02.2013 року на суму поставленного товару 36014,17 доларів США (а.с. 31); контракт № 231212 від 23.12.2012 року (а.с.19-22); додаток до контракту № 1 (а.с. 23-24); платіжне доручення від 12.03.2013 року, що підтверджує факт сплати за контрактом № 231212 від 23.12.2012 року (а.с. 35); сертифікат походження товару товару G 13470ZC44390689 (а.с. 30); копія митної декларації країни відправлення 681120130113506689 від 02.02.2013 року (а.с. 36); пакувальний лист на товар № ТТХ-07927 (а.с. 33); міжнародну транспортну накладну (СMR) № 2816 від 29.03.2013 року (а.с. 28); коносамент від 04.02.2013 року № 2382318330 (а.с. 29).

Крім того, позивачем був наданий висновок щодо оцінки товарів на момент перетинання митного кордону України, тобто, проведено цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів МПП «УКРВОСТОПАТЭКО» за власні кошти (а.с. 48-82). Вказаний висновок цілком узгоджується з приписами пункту третього частини третьої статті 52 Митного кодексу України, тому суд не бере до уваги заперечення Східної митниці стосовно необхідності визначення саме митної, а не ринкової вартості товару.

Зазначені документи повністю відповідали вимогам, передбаченим Митним кодексом України.

Стаття 57 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Так, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Стосовно заперечень відповідача 1 щодо невідповідності умов перевезення спірного товару за правилами Інкотермс у зв'язку з тим, що в декларації країни відправлення 681120130113506689 від 02.02.2013 року відправником помилково зазначено базіс поставки як FOB, а в документах та декларації ТОВ «трейд хауз АКС», наданих до митного оформлення вантажу, вказано базіс поставки - DAP, суд зазначає, що позивач підтвердив технічну помилку продавця в експортній декларації та умов контракту № 231212 від 23 грудня 2012 року, надавши Східній митниці лист компанії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) від 11 квітня 2013 року, в якому продавець підтверджує, що всі витрати з постачання товарів в контейнері DRYU9221725 по додатку № 1 до контракту № 231212 у відповідності до умов DAP - Донецьк (морський фрахт та витрати з наземної доставки в Донецьк) здійснюється саме продавцем (а.с.39-40) та копію платіжного документу компанії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) про сплату вантажоперевезення (а.с. 101), який доводить, що постачальник самостійно оплатив транспортні витати щодо спірного товару.

Тому доводи першого відповідача про необхідність витребування додаткових документів не відповідають нормам чинного законодавства.

Наявність в продавця товару обов'язку щодо постачання товару до певного місця, свідчить про відсутність необхідності укладання позивачем договорів з третіми особами, що пов'язані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначалась.

Висновки будь-яких спеціалізованих установ про вартість товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій не належать до документів, обов'язкових для подання до здійснення митного оформлення товару.

Отже, зазначені документи при поданні декларації витребовуються лише у разі неможливості встановлення вартості товару відповідно до першого методу.

Проте, позивачем був наданий висновок щодо оцінки товарів на момент перетинання митного кордону України від 24.04.2013 року, тобто, проведено цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів МПП «УКРВОСТОПАТЭКО» (а.с. 48-82) на підтвердження визначеної митної вартості саме товару, отриманого від компанії BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай).

Щодо заперечень відповідача 1 стосовно того, що проформа-інвойс ТТХ-07927 на передплату за товар датована 07 грудня 2012 року, тобто, раніше дати укладання зовнішньоекономічного контракту від 23 грудня 2012 року, то представники позивача пояснили, що таким чином була попередньо акцептована оферта продавця на укладання договору в наступному, що повністю узгоджується з нормами Цивільного кодексу України.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення базуєтся на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України.

Згідно з вимогами частини другої зазначеної вище статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вже зазначалося, між позивачем та компанією BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Кітай) укладено контракт, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах DAР - Донецьк (Інкотермс 2000), при цьому компанія-продавець несе всі витрати, пов'язані із доставкою товару до зазначеного місця, тому жодних договорів з третіми особами, що пов'язані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначалась, позивачем не укладалось.

В судовому засіданні представниками відповідачів не було зазначено, які саме витрати, що впливають на визначення митної вартості за першим методом, не були включені позивачем до митної вартості ввезеного товару та які саме документи не надав позивач для визначення вартості товірів за першим методом.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про недоведеність першим відповідачем надання декларантом недостовірних доказів щодо визначення митної вартості ввезеного товару. Посилання митного органу в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на ідентичні товари є необґрунтованим, оскільки позивачем були надані всі передбачені законодавством документи, що надають можливість визначити вартість зазначеного в декларації товару.

За таких обставин, першим відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті декларації митної вартості, прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним 2г (резервним) методом та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів за третім методом.

Отже, перший відповідач неправомірно визначив митну вартість ввезеного товару із застосуванням другорядного (резервного) 2г методу та неправомірно витребував додаткові документи від позивача, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Із врахуванням вищевикладеного та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «трейд хауз АКС» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, на підставі положень Митного кодексу України, ст. ст. 8- 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «трейд хауз АКС» до Східної митниці, Східної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості від 12 квітня 2013 року № 700000002/2013/000046/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00084 від 12 квітня 2013 року - задовольнити.

Скасувати рішення Східної митниці про коригування митної вартості від 12 квітня 2013 року № 700000002/2013/000046/2.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Східної митниці № 700000002/2013/00084 від 12 квітня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «трейд хауз АКС» суму сплаченого судового збору у розмірі 2362,82 гривень (дві тисячі триста шістдесят дві гривні 82 копійки).

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 24 липня 2013 року в присутності представників позивача та відповідачів.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2013 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.